Особливості соціальної роботи з молоддю

Останнім часом одним із напрямів соціальної роботи з молоддю є запровадження патронажного обслуговування сімей, чиї діти перебувають на обліку кримінальної міліції. З батьками та дітьми проводяться бесіди, надається допомога педагогами, психологами, лікарями.

На сьогодні в нашій державі склалася система передачі під патронат центрів ССМ вихованців, що звільняються з ВТК. Фахівці центрів проводять обстеження матеріально-побутових умов сім’ї, куди повернеться звільнений підліток, надають психолого-педагогічні консультації батькам. Фахівці систематично проводять патронаж неповнолітніх, організовують консультації психолога, юриста, допомагають в оформленні прописки, працевлаштуванні.

Соціально-адаптаційне і реабілітаційне спрямування діяльності центрів ССМ проблематичне, важко провести комплексну роботу з молоддю, яка вживає алкоголь, наркотики. Найбільша увага приділяється активізації діяльності груп взаємо підтримки за програмою “12 кроків”. В деяких центрах створюються терапевтичні групи соціально-психологічної реабілітації хворих на алкоголізм і наркоманію.

На жаль, в профілактичній роботі мало уваги надається індивідуальному підходу щодо соціально-психологічної допомоги молоді з девіантною поведінкою. Потребує також вирішення питання надання такої допомоги родинам неповнолітніх, адже більшість таких дітей росли в проблемних сім’ях.

Проблеми в діяльності центрів ССМ пов’язані з недостатнім фінансуванням, кадровим та методичним забезпеченням. Складною на сьогодні є проблема повноважень працівників центрів ССМ – вони недостатні для втручання і вирішення проблем, які виникають в результаті їх роботи за окремими напрямами. Тому однією з важливих умов ефективної роботи профілактичних центрів є залучення партнерів із державних і недержавних установ і організацій. Ці потреби за відповідних соціально-педагогічних умов переростуть у певні закономірності поведінки, вчинки, які поступово приведуть молоду людину у нове соціальне середовище, здатне позитивно впливати на його соціальне становлення.

Ускладнення життя, загострення багатьох соціально-економічних, політичних і духовних процесів, криза духовних ідеалів і орієнтирів в країнах перехідного періоду від тоталітаризму до демократії посилили потребу в розробці і реалізації принципово нової державної молодіжної політики. Серед причин, що диктують необхідність створення і реалізації такої політики основними є наступні:

1) необхідність створення нової системи освіти і професійної підготовки молоді в умовах залучення нових технологій, забезпечення інформаційними системами, збільшення безробіття, зниження зайнятості молоді;

2) загострена криза традиційних раніше інститутів соціалізації особистості (сім’ї, школи, закладів відпочинку і т. п.). Вони не встигають сьогодні за реальними потребами молоді, використовують старі прийоми впливу на молодь;

3) відчуження молоді від політичних і суспільних процесів;

4) наявність в житті молоді ряду факторів і проблем, що знаходяться за межами правового регулювання.

 

 

В курсовій роботі я показала аспекти життя молоді, молодіжного руху і молодіжної політики як в деяких країнах так і в окремо взятій країні.

Я керувалася тим, що сьогодні важливо перш за все спробувати окреслити основні проблемні питання, встановити особливості, риси і якість молодої людини як особистості, формування і існування яких є найбільш вагомим в умовах нестабільного перехідного суспільства.

Молодь неоднозначно сприймає світ, орієнтується в житті, має різні цінності, ідеали, потреби, але головне в тому, що вона – молоде покоління, що іде на зміну старшому. Вона – продовження не просто своїх батьків, роду, вона – майбутнє Вітчизни. Розуміння цього потребує глибокого і відповідального підходу до розгляду феномену “молодь”, особливостей окремих груп молоді, врахування думок і точок зору самих молодих людей. Цим обумовлена наявність достатньо великої кількості емпіричних, фактичних, соціологічних даних різних джерел.

Створення і реалізація молодіжної політики в країнах перехідного періоду сьогодні наштовхується на ряд перешкод, що ускладнюють вирішення цієї важливої задачі.

Основними факторами ризику, що ускладнюють створення і реалізацію державної молодіжної політики на мій погляд є:

дефіцит відповідних соціально-економічних ресурсів, які є у розпорядженні держави і можуть бути використані для вирішення проблем молоді;

постійне зниження життєвого рівня, не влаштованість молоді, що викликає песимізм, апатію, втрату віри в майбутнє;

невідповідність загальноосвітнього рівня і професійної підготовки молоді реальним потребам суспільного виробництва, а тим більше його прогнозованому рівню в найближчі роки;

послаблення авторитета держави, політичних партій, рухів і організацій в молодіжному середовищі;

відсутність консолідуючої єдності в самому молодіжному русі, в молодіжних організаціях країни;

міжнаціональні суперечки.

В цілому з врахуванням певного досвіду і існуючих проблем в державній молодіжній політиці в Україні можна стверджувати, що сьогодні потрібні не просто оновлення форм і методів роботи з молоддю і її організаціями, а якісно нова молодіжна політика. Основу такої політики, на мій погляд, складає новий тип відношення суспільства до молоді.

Таким чином сутність проблем молоді, як і молодіжної політики взагалі, може бути зрозумілим лише в тому випадку, якщо вияснені основні протиріччя не тільки в середовищі самої молоді, але й існуючі між молоддю і іншими соціальними групами в суспільстві, а також між поколіннями.

Основними структурними ланками державної молодіжної політики, на мій погляд, повинні бути заходи по забезпеченню освіти молоді, формування і реалізації економічних і соціальних інтересів молоді, реальної участі молодих людей в політичній діяльності; реалізації духовних інтересів молодих членів суспільства.

 

 

Молодь України: Короткий статистичний довідник. – К., 1991.

Большая Советская Энциклопедия. – М., 1974. – Т. 16.

Баразгова Е. С. Идеологическое воспитание молодёжи в США. – Свердловск, 1989.

Социальный облик молодёжи. – К., 1990.

Духовність і моральні цінності української молоді: Аналіт. доп. //Поточ. арх. Українського інституту соціальних досліджень. – К., 1999.

Концепція програми сприяння розвитку молодіжного підприємництва в Україні // Поточ. арх. Українського інституту соціальних досліджень. – К., 1998.

Молодь України: стан проблеми, шляхи розв’язання //Збірник наукових публікацій УкрНДІ проблем молоді за підсумками виконання наукових програм і проектів у 1995 р. – К., 1996. – Вип. 5.

Соціальна робота з молоддю України. – К., 1997.

Кротюк С., Зверева І. Методика та методологія визначення ефективності діяльності різних рівнів соціальних служб (центрів) для молоді.

Оржеховська В. М. Профілактика правопорушень серед неповнолітніх. – К., 1996.

Типове положення про соціальні служби для молоді //Діти, молодь і закон. Зб. доп. – К., 1994.

Головенько В. А. Український молодіжний рух: історія та сьогодення. – К., 1994.

Майбутнє України – в руках молоді! – К., 1998.

Молодь України: для неї і про неї. – К., 1993.

Сучасний молодіжний рух в Україні: Довідник. – К., 1997.

Габіані А. А. Правові міри боротьби з паразитизмом.