Особливості соціальної роботи з молоддю

на основі встановлених “груп ризику” здійснювати індивідуальний виховний профілактичний вплив на молодь, шляхом використання доцільного та професійно виваженого арсеналу відповідних педагогічних засобів;

створення сприятливих для корекції адиктивної поведінки молоді умов соціального оточення, психологічного клімату, позитивного психологічного почуття тощо.

При плануванні роботи з молоддю щодо профілактики вживань наркоречовин враховується:

1) в які загально виховні заходи доцільно включити елементи діагностично-профілактичного характеру (загально виховними вважаються такі заходи, під час яких вирішуються завдання гармонійного розвитку особистості) ;

2) яке місце відводиться спеціальним заходам (це такі форми роботи, які передбачають вирішення завдань попередження адиктивної поведінки учнів) ;

3) як співвідносяться між собою загальні та спеціальні форми роботи.

Стосовно організації заходів щодо попередження зловживань наркоречовинами, можна назвати такі соціально-виховні інститути:

а) школу як головну організаційну ланку;

б) сім’ю (батьків), за умови їх міцної взаємодії з школою;

в) спеціальні медичну (лікар-нарколог, шкільний лікар), юридичну (служба у справах неповнолітніх, правоохоронні органи) та психологічну (шкільний психолог) служби, що відіграють роль консультативних одиниць та учасників пропаганди спеціальних знань, організації спостережень за учнями, допомоги батькам, організації виховних заходів антинаркогенного спрямування тощо;

г) громадські організації (шефські, за місцем проживання та ін.) як консультанти та безпосередні учасники виховного процесу.

Важливою психолого-педагогічною умовою функціонування системи профілактики адиктивної поведінки молоді є діагностико-корекційне забезпечення навчально-виховного процесу на основі спільної діяльності навчально-виховного колективу, психологічної та медичної служби, які здійснюють профілактичний моніторинг (систематичний контроль і відстеження показників можливих умов та факторів наркогенного ризику; діагностику осіб схильних до адиктивної поведінки, тих, хто має досвід наркотизму, забезпечуючи при цьому гарантію психо-соціального розвитку особистості, її душевного благополуччя) ; формування психологічної грамотності учасників аврально-виховного процесу, інтелектуальне і духовне зростання, саморозвиток і самореалізацію кожної особистості.

Діагностико-корекційне забезпечення системи профілактики адиктивної поведінки молоді передбачає:

1) створення високоякісних діагностико-моніторингових систем по факторного вивчення адитивності молоді;

2) розробку і практичне впровадження інваріантних програм корекційно-виховного впливу на молодь різних вікових категорій та груп з відповідною наркогенною орієнтацією;

3) досконале володіння педагогом (на основі співпраці з психологом) засобами психолого-педагогічної діагностики та корекції, включаючи кваліфіковану постановку діагнозу, професійну інтерпретацію системних даних, використання необхідного корекційно-виховного інструментарію.

Особливою ланкою у системі профілактики адиктивної поведінки у молоді є систематична робота з батьками – використання батьківських університетів, тематичних зборів, колективних та індивідуальних бесід, зустрічей з працівниками правоохоронних та медичних органів, батьківських конференцій, диспутів, обговорення реальних ситуацій наркотизації, на основі діагностики стилю взаємин у сім’ї, емоційного контакту з батьками тощо. Така робота повинна здійснюватися паралельно з профілактичною роботою з молоддю, адекватною рівню їх розвитку, віку, але дещо випереджати її за змістом. Це є умовою успішної взаємодії школи і сім’ї у спільній профілактичній роботі антинаркогенного спрямування.

З метою забезпечення успішного функціонування запропонованої системи та координації зусиль державних, адміністративних, відомчих відділів та структур (наркологічної служби, Центру соціальних служб для молоді тощо), що мають відношення до вирішення питань профілактики адиктивної поведінки молоді, необхідно створити інформаційно-методичний центр профілактики адиктивної поведінки.

Робота центру повинна базуватися на основі комплексного плану, складові компоненти якого диктуються життєвою необхідністю та інформацією, щодо проявів адиктивної поведінки молоді, що надходить від різних відомств та ланок загальної, середньої спеціальної та вищої освіти.

 

 

Одним із важливих напрямків діяльності центрів соціальних служб для молоді сьогодні є профілактика негативних явищ у молодіжному середовищі (наркоманії, алкоголізму, тютюнопаління, правопорушень, СНІДу). Програми профілактики негативних явищ розраховані на проведення профілактичної роботи серед молоді, їх батьків, на проведення професійної допомоги. Особлива увага приділяється молоді, схильній до адиктивної поведінки, які перебувають на обліку в кримінальній міліції, а також засудженим умовно, з відстрочкою виконання вироку, а також молоді, які звільнились з місць позбавлення волі, безпритульним та бездоглядним молодим людям.

Основний зміст профілактичної роботи:

соціально-педагогічна профілактика;

соціально-психологічна допомога;

соціальна адаптація та реабілітація.

Соціально-педагогічний характер діяльності центрів ССМ активно реалізовується шляхом накопичення і удосконалення форм і методів первинної профілактики. У профілактичній роботі працівники центрів віддають перевагу масовим формам роботи. Це акції, фестивалі, конкурси присвячені профілактиці негативних явищ у молодіжному середовищі.

Широко поширені такі масові форми роботи, як “молодь – за здоровий спосіб життя”, просвітницька робота, лекторії, розробка рекламних листівок, виступи на радіо, в телепередачах, розраховані на широкий загал молоді.

Соціально-психологічна допомога молоді девіантної поведінки надається як у індивідуальній так і в груповій формі. Спеціалісти ЦССМ впроваджують в практику роботи тренінги для молоді з метою зняття схильності до конфлікту, агресивності, формування здорових звичок і норм поведінки. Тренінги проводяться у період функціонування таборів у різних молодіжних клубах, у притулках для неповнолітніх тощо.

Соціально-психологічна допомога надається через систему спеціальних служб: консультпункти, громадські приймальні, школи здорового способу життя, лекторії, телефони довіри, пункти медико-психологічного консультування. Ці служби створюють на базі ЦССМ, на базі закладів освіти, Міністерства внутрішніх справ. Виїзні консультативні пункти створюються в містах і районах