+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Навчальний посібник
К-сть сторінок:
69
Мова:
Українська
із захворюваннями вестибулярного аналізатора невпинно зростає. Тому знання анатомії та фізіології вестибулярного аналізатора й оволодіння навичками вестибулометричного хворих с важливим для лікарів різних спеціальносте (терапевтів, педіатрів, невропатологів, нейрохірургів оториноларингологів, окулістів, профпатологів, лікарі спеціалізованих експертних комісій тощо). Порушенн вестибулярної функції виникають при захворюваннях різни органів і систем організму, тому для лікаря важливо нміті провести оцінку стану вестибулярного аналізатора дл правильної діагностики та призначення адекватного лікувати).
II. ТРИВАЛІСТЬ ЗАНЯТТЯ – 3 академічні години.
III. МЕТА ЗАНЯТТЯ: знати клінічну анатомію та фізіологію слухового аналізатора, мати уявлення про анатомо-фізіологічні взаємозв'язки вуха з прилеглими утвореннями. вивчити анатомію і фізіологію вестибулярного аналізатора; навчитися визначати характер і ступені порушення його функції, оволодіти основними методам дослідження вестибулярного аналізатора та вміти оцінні отримані результати, мати уявлення про характер вплив факторів зовнішнього середовища на вестибулярний aпарат про його зв'язки з центральною та периферійною нервовою системою.
IV. СТУДЕНТ ПОВИНЕН ЗНАТИ
- Клінічну анатомію зовнішнього, середнього та внутрішнього вуха.
- Вікові особливості будови вуха.
- Фізіологію слухового аналізатора.
- Суб'єктивні методи дослідження слуху: обстеження слуху за допомогою «живої» мови та камертонів, тональну порогову аудіометрію, надпорогову аудіометрію, мовну аудіометрію.
- Об'єктивні методи: визначення ауропупілярного та ауропальнебрального рефлексів, акустичну імпеданеометрію, реєстрацію слухових викликаних потенціалів.
- Анатомію вестибулярного аналізатора, у тому числі будої кісткового та перетинчастого лабіринтів, ампулярного отолітового апаратів, провідні шляхи вестибулярної аналізатора.
- Фізіологію вестибулярного аналізатора, у тому числі адекватні подразники ампулярного та отолітового апаратів, три групи рефлексів, які виникають під час подразнення вестибулярного апарату; закономірності, види та характеристики ністагму.
- Методи дослідження вестибулярного аналізатора, у той числі дослідження статики і динаміки, вивчення спонтанної калоричного, постобертального та пресорного ністагму отолітової реакції.
V. СТУДЕНТ ПОВИНЕН УМІТИ
- Виконати отоскопію.
- Визначити рухливість барабанної перетинки та провести пнєвмомасаж її за допомогою вушної лійки Зіглє.
- Визначити прохідність слухової труби, провести продування її за методом Політцера; мати уявлення про катетеризацію.
- Дослідити слух за допомогою «живої» мови.
- Провести дослідження слуху за допомогою камертонів: виконати досліди Рійне, Вебера, Швабаха, Желлє, Бінга, Федерічі.
- Оцінити типові види аудіограми в нормі, при порушенні звукопровідного, звукосприймального апарату та їх комбінованому ураженні.
- Оцінити дані тимнанометрії.
- Серед скарг та даних анамнезу вибрати симптоми, що дозволяють запідозрити наявність вестибулярних порушень хворого.
- Виконати дослідження спонтанних вестибулярних порушень.
- Виконати дослідження вестибулярного апарата за допомогою обертальної проби за методикою Р. Барані та калоричної проби за методикою Н. С. Благовєщенської.
- Виконати дослідження отолітового апарату за допомогою отолітової реакції В. Г. Воячека.
- На підставі аналізу результатів дослідження вестибулярного апарату зробити висновок про наявність периферійного або центрального вестибулярного синдрому.
VI. ОСНАЩЕННЯ ЗАНЯТТЯ
- Кісткові препарати: скронева кістка, вушний лабіринт, слухові кісточки.
- Муляжі вуха, лабіринту, спірального органа.
- Таблиці: анатомія зовнішнього, середнього та внутрішнього вуха, сагітальний розріз барабанної порожнини, провідні шляхи слухового аналізатора, схема будови спірального органа.
- Інструменти та прилади: набір лійок для отоскопії, пневматична лійка Зіглє, отоскоп, балон Політцєра, вушний катетер.
- Таблиці з анатомії та фізіології вестибулярного аналізатора.
- Крісло Барані.
- Шприц Жане, ниркоподібний лоток, банка для води, водний термометр, секундомір, пневматична лійка.
- Питання для самопідготовки та опитування.
- Ситуаційні задачі для визначення підсумкового рівня знань.
- Інструментарій для виконання ендоскопічного дослідження ЛОР-органів.
- Набір камертонів.
- Схеми, таблиці, слайди, набори аудіограм і тимпанограм.
- Питання для самопідготовки та опитування.
VII. ПЛАН ЗАНЯТТЯ
ПІДГОТОВЧИЙ ЕТАП ЗАНЯТТЯ
Організаційні питання (5 хв) :
- перевірка присутності студентів;
- інформація про тему і структуру заняття.
ОСНОВНИЙ ЕТАП ЗАНЯТТЯ
- Опитування для визначення початкового рівня знань за такими питаннями для самопідготовки та опитування студентів (40 хв) :
- відділи слухового аналізатора;
- частини периферійного відділу слухового аналізатора;
- частини зовнішнього вуха;
- будова вушної раковини;
- будова слухового ходу, його стінки;
- анатомічні утворення, з якими межує зовнішній слуховий хід;
- вікові особливості будови зовнішнього слухового ходу;
- будова барабанної перетинки;
- порожнини середнього вуха;
- поверхи барабанної порожнини;
- стінки барабанної порожнини;
- вміст барабанної порожнини;
- будова і функція слухової труби;
- соскоподібний відросток;
- вікові особливості будови середнього вуха;
- відділи внутрішнього вуха;
- будова завитки;
- будова спірального органа;
- кровопостачання та іннервація зовнішнього, середнього та внутрішнього вуха;
- механізми звукопроведення;
- характеристика адекватного подразника слухового аналізатора;
- звукосприйняття, теорії слуху;
- методи дослідження прохідності слухової труби,
- системи звукопровсдення та звукосприйняття;
- проведення дослідження слуху за допомогою «живої» мови;
- проведення дослідження слуху за допомогою камертонів: досліди Рінне, Вебера, Швабаха, Желлс, Бінга, Федерічі;
- оцінка камсртональних даних у разі порушення системи звукопроведення;
- оцінка камсртональннх даних у разі порушення системи звукосприйняття;
- принципи тональної порогової аудіометрії;
- зміни на аудіограмі характерні для порушення системи звукопроведення;
- зміни на аудіограмі, характерні для порушення системи звукосприйняття;
- зміни на аудіограмі, характерні для комбінованого порушення системи звукопроведення і звукосприйняття;
- принципи надпорогоіїої аудіометрії, феномен рекруїт-менту;
- принципи мовної аудіометрії;
- принципи об'єктивної аудіометрії (тимпаиометрія, реєстрація слухових викликаних потенціалів) ;
- ауропальпебральний та ауропупілярний рефлекси.
- будова кісткового та перетинчастого лабіринтів;
- будова ампулярного та отолітового апаратів;
- провідні шляхи вестибулярного аналізатора;
- адекватні подразники і пороги подразнення ампулярного отолітового апаратів;
- три групи рефлексів, які виникають під час подразнення вестибулярного апарату;
- дослідження спонтанних вестибулярних порушень: запаморочення, спонтанного, позиційного та прссорного ністагму, статокінстичної стійкості, вегетативних розладів;
- закономірності ністагму (законності Евальда, «залізні» закони Воячека);
- методи дослідження ампулярного апарату: обертальна стимуляція за методикою Р. Барані, калорична проба за методикою Н. С. Благовєщенської;
- дослідження отолітового апарату: отолітова реакція Воячека та проба иа кумуляцію на чотириштанговій гойдалці за методикою К. Л. Хілова.
- Оволодіння методиками огляду вуха та акуметрічним обстеженням (35 хв). Під керівництвом викладача самостійно один одному студенти оглядають біля вушну ділянку, вушну раковину та виконують отоскопію. Проводять дослідження слуху за допомогою камертонів: досліди Рінне, Вебера, Швабаха, Желлс, Бінга, Федерічі;
- Робота в оглядовій кімнаті та ендоскопічному кабінеті, опанування практичних навичок. Робота в аудіометричному кабінеті.
Отоскопія
Обстеження вуха починають з огляду вушної раковини та