Оториноларингологія. Практичні заняття

 

І. АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ.

Нині частота запальних процесів зовнішнього та середнього вуха залишається досить високою і становить 25-30% патології вуха. Гострий гнійний середній отит є однією з головних причин розвитку приглухуватості у дорослих і дітей, він спричинює виникнення різноманітних ускладнень, у тому числі внутрішньочерепних, що загрожують життю людини. Хронічний гнійний середній отит поширеність якого залишається достатньо високою, належить до тяжких захворювань вуха. Цей патологічний процес є однією з головних причин зниження слуху людини і, крім того, призводить до виникнення таких захворювань, як лабіринтити, парез лицьового нерва, внутрішньочерепні ускладнення. Негнійні захворювання вуха трапляються порівняно часто і нерідко призводять до вираженої приглухуватості, шуму у вухах та ураженню вестибулярного апарату. Все це зумовлює втрату працездатності, навіть призводить до інвалідності. Тому знання клініки, діагностики та принципів лікування цих захворювань є необхідними в роботі лікарів різного профілю – оториноларингологів, педіатрів, невропатологів, терапевтів, окулістів, інфекціоністів тощо.

II. ТРИВАЛІСТЬ ЗАНЯТТЯ - 3 академічні години.

III. МЕТА ЗАНЯТТЯ: навчитися виявляти сірчану пробку, встановлювати діагноз зовнішнього отиту, гострого гнійного середнього отиту, мастоїдиту, проводити диференціальну діагностику та визначати раціональну тактику лікування хворих.

Вивчити етіологію, патогенез, патологічну анатомію, клініку двох основних форм хронічного гнійного отиту – мезотимпаніту і епітимпаніту; навчитися ставити діагноз хронічного гнійного середнього отиту, лабіринтиту, проводити диференціальну діагностику та визначати раціональну тактику лікування хворих; ознайомитися з хірургічними втручаннями на вусі – сануючими операціями вуха, тимпанопластикою.

Навчитися ставити діагноз катару середнього вуха, сенсоневральної приглухуватості, отосклерозу, хвороби Меньєра, проводити диференціальну діагностику та визначати раціональну тактику лікування хворих.

IV. СТУДЕНТ ПОВИНЕН ЗНАТИ

1. Етіологію, патогенез сірчаної пробки, зовнішнього отиту, гострого гнійного середнього отиту і мастоїдиту.
2. Клініку та діагностику цих захворювань.
3. Особливості перебігу гострого гнійного середнього отиту в немовлят та при деяких гострих інфекційних захворюваннях.
4. Принципи лікування сірчаної пробки, захворювань зовнішнього вуха, гострого гнійного середнього отиту і мастоїдиту.
5. Наслідки гострого гнійного середнього отиту.
6. Етіологію, патогенез, патологічну анатомію хронічного гнійного середнього отиту.
7. Класифікацію та клініку хронічного гнійного середнього отиту.
8. Принципи лікування хронічного гнійного мезо- та епітимпаніту (консервативне та хірургічне – сануючі операції, тимпанопластику).
9. Етіологію, патогенез, клініку та лікування різних форм лабіринтиту.
10. Етіологію та патогенез катару середнього вуха, сенсоневральної приглухуватості, отосклерозу, хвороби Меньєра.
11. Клініку та діагностику цих захворювань.
12. Принципи їх лікування та профілактики.

V. СТУДЕНТ ПОВИНЕН УМІТИ

1. Серед скарг та даних анамнезу хворого вибрати симптоми, що дозволяють запідозрити наявність сірчаної пробки, зовнішнього отиту, гострого гнійного середнього отиту чи мастоїдиту.
2. Виконати обстеження зовнішнього вуха і соскоподібного відростка, провести отоскопію, оцінити стан барабанної перетинки. Оцінити і співставити найбільш інформативні об'єктивні ознаки, що підтверджують у даного хворого діагноз зовнішнього чи середнього отиту, мастоїдиту.
3. Виконати дослідження слуху, оцінити дані аку- та аудіометричного дослідження.
4. Оцінити дані рентгенологічного дослідження скроневої кістки за методом Шюллера.
5. Скласти план лікування хворого з даною патологією.
6. Уміти виконати туалет зовнішнього слухового ходу, промивання його, видалення сірчаної пробки і стороннього тіла, введення турунди в зовнішній слуховий хід, пневмомасаж барабанної перетинки, продування слухової труби за методикою Політцера, накладання вушної пов'язки та зігрівального компресу.
7. Серед скарг та даних анамнезу хвороби вибрати симптоми, що дозволяють запідозрити наявність хронічного гнійного середнього отиту та лабіринтиту, з'ясувати фактори виникнення захворювання.
8. Виконати обстеження соскоподібного відростка, провести отоскопію, оцінити стан середнього вуха – барабанної перетинки, барабанної порожнини, її патологічного вмісту, прохідність слухової труби.
9. Виконати дослідження слуху, оцінити дані аку-, аудіо- та вестибулометрії.
10. Оцінити дані рентгенологічного дослідження скроневої кістки за методом Шюллсра, комп'ютерної томографії.
11. Запідозрити розвиток лабіринтиту, провести дифсренціальну діагностику лабіринтиту і патології мозочка.
12. Скласти план лікування хворого на хронічний мезо- та епітимпаніт – консервативного, хірургічного; уточнити показання до тимпаиопластики.
13. Скласти план лікування хворих на ріані клінічні форми лабіринтиту.
14. Уміти виконати типові маніпуляції: промивання і туалет вуха, введення вушних крапель у барабанну порожнину слухову трубу методом компресії, вкладання у вухо турундиі накладання вушної пов'язки.
15. Серед скарг та даних анамнезу хворого вибрати симптоми, що дозволяють запідозрити наявність катару середнього вуха, сенсоневральної приглухуватості, отосклерозу, хвороби Меньєра.
16. Провести отоскопію, оцінити стан зовнішнього вуха, барабанної перетинки. Оцінити і співставити найбільш інформативні об'єктивні ознаки, що притаманні для даних захворювань.
17. Виконати дослідження слуху за допомогою мови та камертонів, оцінити дані аудіометричного дослідження.
18. Виконати дослідження вестибулярної функції. Оцінити дані вестибулометрії.
19. Оцінити дані рентгенологічного дослідження скроневої кістки за методом Стенверса, а також за допомогою комп’ютерної та магнітно-резонансної томографії.
20. Скласти план лікування хворого з даною патологією.
21. Надати допомогу під час нападу хвороби Меньєра.

VI. ОСНАЩЕННЯ ЗАНЯТТЯ

1. Інструментарій для виконання ендоскопічного дослідження ЛОР-органів.
2. ІІарацентезна голка, вушний катетер, пневматична лійка, балон Політцера, шприц Жане, набір Гартмана, хірургічний інструментарій для проведення антромастоїдотомії; вушний зонд з нарізкою і зонд Воячека, вушний пінцет, вушна петля; набір камертонів, отоскоп.
3. Операційний мікроскоп.
4. Схеми, таблиці, слайди, муляжі.
5. Питання для самопідготовки та опитування.
6. Ситуаційні задачі для визначення підсумкового рівня знань.

V. ПЛАН ЗАНЯТТЯ

ПІДГОТОВЧИЙ ЕТАП ЗАНЯТТЯ

Організаційні питання (5 хв) :

1. перевірка присутності студентів;
2. інформація про тему і структуру заняття.

ОСНОВНИЙ ЕТАП ЗАНЯТТЯ

1. Опитування для визначення початкового