Оториноларингологія. Практичні заняття

II. ТРИВАЛІСТЬ ЗАНЯТТЯ - 3 академічні години.

III. МЕТА ЗАНЯТТЯ: навчитися ставити діагноз гострого, хронічного фарингіту, ангіни, паратонзилярного абсцесу, заглоткового абсцесу, проводити диференціальну діагностику цих захворювань і диференціальну діагностику ангіни та дифтерії, визначити раціональну тактику лікування хворих.

Навчитися ставити діагноз хронічного тонзиліту, визначити його форму, метод лікування, виявляти гіпертрофію піднебінних та глоткового мигдаликів, їх ступінь, визначити раціональну тактику лікування цих хворих.

IV. СТУДЕНТ ПОВИНЕН ЗНАТИ

1. Етіологію, патогенез, клініку і лікування гострих хронічних фарингітів, лептотрихозу, ангін, паратонзилярног та заглоткового абсцесів.
2. Класифікацію тонзилітів.
3. Особливості клінічного перебігу вторинних ангін.
4. Епідеміологію, класифікацію, клініку, диференціальну діагностику, ускладнення та атипові форми дифтерії глотки.
5. Етіологію, патогенез, клініку хронічного тонзиліту.
6. Класифікацію хронічного тонзиліту за І. Б. Солдатовим.
7. Консервативні методи лікування хронічного тонзиліту, показання до хірургічного втручання – тонзилектомії.
8. Основні симптоми гіпертрофії піднебінних і глоткового мигдаликів, методи лікування цих хворих.

V. СТУДЕНТ ПОВИНЕН УМІТИ

1. Провести орофарингоскопію, задню риноскопію, непряму ларингоскопію.
2. Здійснювати пальпацію шийних лімфатичних вузлів.
3. Поставити попередній діагноз та вміти провести диференціальну діагностику фарингітів, лептотрихозу, ангін, дифтерії, паратоизилярного і заглоткового абсцесів.
4. Призначити відповідне лікування даних захворювань.
5. Провести такі маніпуляції: взяття мазків з носа і горла, змащування, зрошування та інсуфляцію глотки лікарськими речовинами.
6. Правильно зібрати анамнез у хворих і виділити основні скарги, характерні для хронічного тонзиліту, гіпертрофії піднебінних та глоткового мигдаликів.
7. Оцінити ступінь гіпертрофії піднебінних і глоткового мигдаликів.
8. Мати уявлення про пальцевий метод дослідження носоглотки у дітей.
9. Скласти схему лікування хворих на хронічний тонзиліт.
10. Взяти мазок із зіва, провести змащування піднебінних мигдаликів, промивання лакун, дослідити носове дихання у дітей з гіпертрофією глоткового мигдалика.

VI. ОСНАЩЕННЯ ЗАНЯТТЯ

1. Інструментарій для виконання ендоскопічного дослідження ЛОР-органів.
2. Пробірки для бактеріологічного дослідження.
3. Хірургічний інструментарій для розтину абсцесів глотки.
4. Схеми, таблиці, слайди, кодограми, муляжі.
5. Питання для самопідготовки та самоконтролю.
6. Ситуаційні задачі для визначення підсумкового рівня знань.

VII. ПЛАН ЗАНЯТТЯ

ПІДГОТОВЧИЙ ЕТАП ЗАНЯТТЯ

Організаційні питання (5 хв) :

1. перевірка присутності студентів;
2. інформація про тему і структуру заняття.

ОСНОВНИЙ ЕТАП ЗАНЯТТЯ

1. Опитування для визначення початкового рівня знань за такими питаннями для самопідготовки та опитування студентів (4О хв) :
2. гострий фарингіт: етіологія, клініка, діагностика, лікування;
3. хронічний фарингіт: етіологія, клініка, класифікація, діагностика та лікування різних форм;
4. лептотрихоз: етіологія, клініка, діагностика та лікування;
5. класифікація тонзилітів;
6. етіологія, патогенез, клініка, діагностика, диференціальна діагностика, лікування катаральної, фолікулярної та лакунарної ангін;
7. ускладнення ангін;
8. паратонзиляршій абсцес: форми, клініка, діагностика, ускладнення, лікування;
9. заглотковий абсцес: етіологія, клініка, діагностика, ускладнення, лікування;
10. виразково-плівчаста ангіна Симановського-Вєнсана- Плаута: етіологія, клініка, діагностика, диференціальна діагностика, лікування;
11. дифтерія глотки: етіологія, епідеміологія, патогенез, клініка, диференціальна діагностика.
12. етіологія і патогенез хронічного тонзиліту;
13. класифікація хронічного тонзиліту за І. Б. Солдатовим;
14. місцеві ознаки хронічного тонзиліту;
15. формулювання діагнозу хронічного тонзиліту;
16. консервативні методи лікування хворих на хронічний тонзиліт;
17. щадні методи хірургічного лікування хронічного тонзиліту;
18. тонзилектомія;
19. профілактика хронічного тонзиліту;
20. гіпертрофія піднебінних мигдаликів; клініка, діагностика та лікування;
21. гіпертрофія глоткового мигдалика: клініка, діагностика та лікування.
22. Курація 3-4 тематичних хворих (45 хв).
23. Самостійна робота студентів, освоєння практичних навичок. Робота в оглядовій кімнаті та перев'язній.

Курація хворого з написанням історії хвороби проводиться відповідно до програми та навчального плану, її можна запланувати довільно на певному занятті, коли студенти вивчили кілька клінічних розділів дисципліни. Метою цієї роботи с подальше опанування студентом практичних навичок, самостійне виконання повного обстеження хворого (згідно зі «Схемою курації хворого», що подана в додатку), встановлення діагнозу, проведення диференціальної діагностики та визначення раціональної лікувальної тактики.

Для цього необхідно відібрати 3-4 хворих з типовим клінічним перебігом захворювань ЛОР-органів. Студенти поділяються на 3-4 групи і отримують для курації хворого та схему його курації. Самостійно студенти проводять ендоскопічне обстеження хворого, ознайомлюються з даними допоміжних досліджень, встановлюють попередній діагноз.

Після цього разом з викладачем вони проводять клінічний розгляд історії хвороби, встановлюють заключний діагноз. Проведені дослідження студенти оформлюють як історію хвороби.

Викладач перевіряє письмову роботу студентів і заносить відповідну оцінку до «Журналу обліку відвідувань та успішності студентів».

ПІДСУМКОВИЙ ЕТАП ЗАНЯТТЯ

1. Визначення підсумкового рівня знань студентів (40 хв). Розв'язання ситуаційних задач, робота з тестовими завданнями.
2. Підсумок заняття (5 хв).
3. Аналіз досягнення мети практичного заняття. Визначення теми наступного практичного заняття і завдань до нього.

1. Дитяча оториноларингологія / За ред. А. А. Лайка. -К. : Логос. 2013-576с.
2. Оториноларингологія / За ред. Д. І. Заболотного, Ю. В. Мітіна, С. Б. Безшапочного, Ю. В. Дєєвой – К. : ВСВ «Медицина», 2010.
3. Оториноларингология / За ред. Д. И. Заболотного, Ю. В. Митина, С. Б. Безшапочного, Ю. В. Деевой – К. : ВСВ «Медицина», 2011.
4. Мітін Ю. В. Оториноларингологія (лекції). – К. : Фарм Арт, 2000. – С. 4-9.
5. Тестові завдання для контролю знань студентів з оториноларингології. – К., 1996.

 

І. АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ.

Гострі захворювання гортані є досить частою патологією верхніх дихальних шляхів, тому лікарі різних спеціальностей повинні орієнтуватися в клініці, діагностиці та принципах лікування цієї патології. Набряк і стеноз гортані, що ускладнюють різноманітну патологію гортані (у тому числі і такі тяжкі захворювання, як гортанна ангіна, флегмонозний ларингіт, хондроперихондрит гортані та інші), відносяться до ускладнень, що загрожують життю людини. Тому знання клініки, діагностики, загальних принципів терапії та невідкладної допомоги при цих захворюваннях є необхідними в роботі не тільки лікарів-оториноларингологів, але й педіатрів, терапевтів, інфекціоністів та інших спеціалістів.

Гострий