Практична імунологія

 

Вплив вірусів на процеси онтогенезу залежить від наступних факторів:

•наявність на клітинах мішенях тканин і органів специфічних для вірусу рецепторів;

•здатність вірусу стимулювати проліферацію уражених ним клітин людини;

•підсилюючий вплив на онтогенез шкідливих факторів довкілля (УФО, хімічні речовини, стреси, тютюнопаління, професіні шкідливі фактори тощо) та синергічна робота з ними вірусів;

•наявність імунодефіцитного стану та функціональна недостатність механізмів протипухлинного нагляду.

 

Механізми імунного розпізнавання пухлинних антигенів.

Розпізнавання пухлинних антигенів здійснюється за допомогою Т-лімфоцитів та антитіл.

1. Розпізнавання пухлинних антигенів Т-лімфоцитами (стосується антигенів, які презентуються CD8+-лімфоцитам за допомогою молекул HLA 1 класу. Відомо, що зменшення на пухлинних клітинах ступеню експресії або повна відсутність молекул HLA класу I корелює з ступенем злоякісності новоутвору. Відомі також пухлинні антигени, які презентуються CD4+лімфоцитам (Т-хелперам) за допомогою молекул HLA класу II, в т.ч. молекулами HLA-DR;

2. Розпізнавання пухлинних антигенів за допомогою антитіл здійснюється щодо наступних пухлинних антигенів:

•антигенів В-клітинних лімфом з рецепторами CD19, CD20, CD21, CD2, CD37;

•раково-ембріонального антигену (РЕА/CEA з рецептором СD66e, який присутнійна клітинах пухлини товстої кишки, підшлункової залози, шлунку);

•α-фетопротеїну (на пухлинних клітинах і на нормальних клітинах печінки, жовчного міхура);

•пухлинного антигену СА-125, присутнього на клітинах пухлин яйника, підшлункової залози, легень;

•простатоспецифічного антигену (PSA), присутнього як на ембріональних клітинах, так і на пухлинних клітинах простати;

3.Розпізнівання пухлинних антигенів Т-лімфоцитами спільно з антитілами (найчастіше це стосується раково-ембріонального антигену (РEA/СЕА).

 

У розвитку пухлини приймають участь наступні фактори імунної системи: антибластні фактори імунної системи, фактори імунорезистентності пухлини, фактори, які пригнічують активність імунної системи та посилюють ріст пухлини.

 

І. Антибластні фактори імунної системи

 

Ефекторні протитипухлинних фактори:

•NK-клітини (здійснюють клітинно-опосередковану цитотоксичність, стримують ріст пухлини – цитостаз, руйнують пухлинні клітини – цитоліз);

•Т-цитотоксичні лімфоцити - T-ЦТЛ (працюють проти пухлини після їх стимуляції антитілами при участі HLA 1 класу; активізують моноцити/макрофаги);

•цитокіни - IL-4, IL-5, IL-6 (стимулюють В-лімфоцити щодо синтезу специфічних протипухлинних антитіл); IFN-γ (стимуляє макрофаги); хемокіни CXCL10–IPI10, CXCL9-MIG, CXCL4-PF4 (гальмують розвиток судин в пухлинній тканині); TNF-α;

•активовані макрофаги (знищують пухлинні клітини безпосередньо або опосередковано через синтез TNF-α та IL-1) та нейтрофіли (здійснюють фагоцитоз через опсонізацію IgG, С3в, NК);

•антитілозалежна клітинна цитотоксичність (найбільш ефективно знищує пухлинні клітини пентомер IgМ, однак він, в основному працює в крові і його концентрація в хворих на онкопатологію зменшується; мономерний IgG виступає в ролі блокуючих (захисних) антитіл - сприяє росту пухлини, однак володіє і протипухлинною дією, активуючи Т-ЦТЛ, моноцити/макрофаги);

•комплемент-опосередкована цитотоксичність антитіл (частіше активація системи комплементу проходить за альтернативним шляхом). 

 

Природні протипухлинні механізми можна згрупувати за двома напрямками їх дії:

1) активізація функцій моноцитів/макрофагів (моноцити/макрофаги активують Т-хелпери; сприяють синтезу ІЛ-12, який активізує Тh1 та NК; секреції прозапальних цитокінів IL-1, IL-6, TNF-α, посилюють процеси запалення та інтеграції захисних сил);

2) активізація Т-хелперів (підвищення  синтезу IL-2, який стимулює проліферацію Т-хелперів, Т-ЦТЛ, моноцитів/макрофагів, NК; синтезу IFN-γ, TNF-α для посилення протипухлинного впливу моноцитів-макрофагів; синтезу IL-3 та колонієстимулюючих факторів для стимуляції кровотворення).

 

Відомо, що цитокіни володіють гальмуючим та стимулюючим впливом на ріст пухлини. 

Гальмуюча протипухлинна дія цитокінів:

1)IL-4, IL-5, IL-6 - сприяють синтезу В-лімфоцитами специфічних протипухлинних антитіл;

2)IL-2 - активізує протипухлинну функцію макрофагів; сприяє диференціації та активації Т-цитотоксичних лімфоцитів;

3)IFN- γ - активізує NК клітини;

4)TNF-α, -β - безпосередньо знищують пухлинні клітини або гальмують їх проліферацію;

5)хемокіни ІР-10, MIG і PF-4 - притягують до пухлини нейтрофіли, моноцити, лімфоцити, які інфільтрують пухлинну тканину; гальмують ангіогенез в пухлині.

 

 Стимулююча протипухлинна дія цитокінів:

1)хемотактичні фактори для моноцитів і макрофагів (MCP) сприяють виділенню ними ростових факторів M-CSF, MG-CSF, EGF, PDGF, які пришвидшують ріст пухлини; 

2)трансформуючий фактор росту бета (TGF-β) стимулює ріст пухлини, знижує активність імунної системи.

 

ІІ. Фактори імунорезистентності пухлини

 

На сучасному етапі виділені наступні імунологічні механізми, які впливають на ріст пухлини:

•слаба імуногенність пухлинних антигенів; 

•постійна модифікація, маскування та селекція імунологічно стійких пухлинних антигенів; 

•“вислизання” пухлинних антигенів з-під контролю факторів імунної системи;

•виділення розчинних пухлинних антигенів;

•порушення функції Т-лімфоцитів, шляхом зменшенням експресії антигену CD3, який зв΄язаний з рецептором TCR (спостерігається при деякій окопатології, автоімунних хворобах та вірусних інфекціях);

•формування резистентності до апоптозу; пухлинні клітини втрачають рецептор до TNF-α; на цих клітинах з’являються Fas-L; 

•підвищення активності регуляторно-супресорних Т-лімфоцитів та мієлоїдних супресорних клітин (гетерогенна група зрілих та незрілих мієлоїдних клітин, макрофаги, гранулоцити, дендритні клітини); 

•підвищення активності антиідіотипових антитіл, які можуть імітувати своєю просторовою будовою пухлинні антигени;

•підвищена експресія на пухлинних клітинах рецепторів для колонієстимулюючих росткових цитокінів, в результаті чого посилюється проліферативна активність пухлинних клітин;  

•стимуляція специфічними антитілами (IgM) росту пухлинних клітин, які в малих концентраціях посилюють проліферацію пухлинних клітин.

 

ІІІ. Фактори, які пригнічують активність імунної системи та

 посилюють ріст пухлини

 

Особливий імунологічний феномен, який сприяє розвитку новоутвору,