Проблеми кримінально-правової охорони державних фінансів України

При вчинення злочинів проти державних фінансів, де обман виступає в ролі окремої, допоміжної стосовно основної дії, його видом є ухилення від реєстрації як суб’єкта фінансово-правових відносин. Обумовлено це детермінуючим впливом механізму заподіяння шкоди об’єкту цих злочинів. У разі ухилення від реєстрації як суб’єкта фінансово-правових відносин шляхом протиправного перекладання юридичного обов’язку на іншу особу – використання фіктивного підприємства, організації або особи – цей спосіб становить підвищену суспільну небезпеку, а тому повинен бути криміналізованим як ознака кваліфікованого складу злочинів, передбачених статтями 207, 208, 212, 216, 222 КК, а також у складі ухилення від сплати митних платежів.

Підрозділ 3. 4. “Суспільно небезпечні наслідки злочинів проти державних фінансів” присвячено аналізу цих наслідків. Також звертається увага на те, що переважна більшість злочинів проти державних фінансів – це злочини з формальним складом. Для їх відмежування від інших правопорушень законодавець у багатьох випадках використовує вартість (суму) їх предмета. Але, на думку дисертанта, можливості формулювання злочинів з матеріальним складом використані недостатньо, що негативно впливає на практику протидії їм. Виходячи з цього, контрабанду (ст. 201 КК) і незаконну приватизацію державного, комунального майна (ст. 233 КК) автор пропонує передбачити як злочини з матеріальним складом.

На підставі аналізу об'єктивної сторони злочинів проти державних фінансів обгрунтовано необхідність наступних змін до чинного КК:

- у ст. 212 КК “Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів”: а) встановити відповідальність також і за протиправне відшкодування з бюджету раніше внесених авансових податкових платежів; б) суспільно небезпечні наслідки передбачити не лише як ненадходження коштів до бюджетів чи державних цільових фондів, а й як протиправне відшкодування раніше внесених сум авансових податкових платежів; в) при визначенні розміру сум податків, зборів, інших обов’язкових платежів поряд з існуючим у законодавстві абсолютним критерієм використовувати й відносний. Останній має вказувати на те, що сума несплачених податків, зборів, інших обов’язкових платежів не повинна бути менше певної частини від загальної суми, належної до сплати в бюджети чи державні цільові фонди, а саме: значний розмір – не менше 10%, великий – не менше 15%, особливо великий – не менше 20% від суми, належної до сплати; г) передбачити кваліфікуючу ознаку – використання фіктивного підприємства, організації або особи;

- у ст. 216 КК “Незаконне виготовлення, підроблення, використання або збут незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених марок акцизного збору чи контрольних марок”: а) зазначені незаконні дії з контрольними марками виділити в окрему статтю КК; б) у кваліфікованих складах ст. 216 КК (частинах 2 та 3) передбачити відповідальність за ухилення від сплати акцизного збору з використанням незаконно виготовлених, одержаних або підроблених марок акцизного збору, диференціацію якої провести залежно від суми акцизного збору, що не надійшла до бюджетів; в) суспільно небезпечні наслідки кваліфікованих складів визначити як ненадходження до бюджетів коштів у вигляді акцизного збору в значних (ч. 2) або великих (ч. 3) розмірах. При цьому під значним розміром коштів слід розуміти суми акцизного збору, що в тисячу й більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, під великим розміром коштів – суми акцизного збору, які в три тисячі й більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян. г) передбачити таку кваліфікуючу ознаку, як використання фіктивного підприємства, організації або особи;

- у ст. 201 КК “Контрабанда”: а) назву змінити на “Ухилення від сплати митних платежів”; б) диспозицію ч. 1 викласти у такій редакції: “Ухилення від сплати платежів, передбачених при переміщенні товарів через митний кордон України, поєднане з переміщенням товарів через митний кордон України, поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, якщо це призвело до заподіяння державі шкоди у значному розмірі”; в) встановити у складі цього злочину основні наслідки – ненадходження до бюджетів або державних цільових фондів коштів у значних розмірах (ч. 1) і кваліфікуючі наслідки – ненадходження до бюджетів або державних цільових фондів коштів у великих розмірах (ч. 2). Під значним розміром коштів слід розуміти суми митних платежів, які в п’ятсот і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, під великим – суми митних платежів, що в три тисячі і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян; г) передбачити таку кваліфікуючу ознаку, як використання фіктивного підприємства, організації або особи.

- у ст. 233 КК “Незаконна приватизація державного, комунального майна” діяння щодо приватизації майна, яке не підлягає приватизації, або приватизації неправомочною особою виділити в окремий склад злочину, оскільки вони посягають на господарські відносини, а не на державні фінанси.

- у ст. 222 КК “Шахрайство з фінансовими ресурсами”: а) назву статті викласти у такій редакції: “Незаконне одержання, використання або злісне ухиленні від повернення державних фінансових ресурсів”; б) у ч. 1 передбачити відповідальність за надання неправдивої інформації органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування або Національному банку України з метою отримання державних