Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Проблеми кримінально-правової охорони державних фінансів України

Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
58
Мова: 
Українська
Оцінка: 

за її невиконання. Із цього випливає, що: а) у позитивних правовідносинах норми кримінального права самостійного регулюючого значення не мають, а впливають на поведінку суб’єктів лише як частина логічної правової норми; б) ці норми повинні бути узгодженими з нормами інших галузей права, які регулюють державні фінанси; в) у статтях КК з бланкетними диспозиціями повинно бути відсилання не до будь-яких нормативних актів, а лише до законів, оскільки в іншому випадку це суперечить п. 22 ст. 92 Конституції України і тягне за собою нестабільність кримінального закону.

Звертається увага на те, що державні фінанси – це правовідносини, створені в межах фінансів як об’єктивних економічних відносин у процесі правового регулювання останніх під впливом активної ролі права. Як правовідносини, що мають матеріальний зміст, вони здатні реагувати на правовий вплив, оскільки опосередковуються волею людей. Однак можливості їх правового регулювання обмежені існуючою системою виробничих відносин, у зв’язку з чим воно не може бути ефективним, якщо суперечить об’єктивним економічним законам.
У підрозділі 1. 4. “Підстави та принципи криміналізації суспільно небезпечних посягань на державні фінанси” дисертант доходить висновку, що на сучасному етапі розвитку нашої держави можна констатувати об’єктивну необхідність кримінально-правової охорони державних фінансів, тобто наявність підстав для криміналізації суспільно небезпечних посягань на ці відносини. Підкреслюється, що така криміналізація має здійснюватися відповідно до принципів криміналізації суспільно небезпечних діянь, розроблених теорією кримінального права, а саме соціальних ї соціально-психологічних принципів криміналізації, а також принципів, що визначають вимоги внутрішньої логічної несуперечливості системи норм кримінального права та несуперечливості між нормами кримінального, кримінально-процесуального та інших галузей права. Але з урахуванням обмежених можливостей впливу на державні фінанси за допомогою застосування заходів кримінально-правового характеру та з огляду на побічні негативні наслідки притягнення осіб до кримінальної відповідальності норми кримінального права повинні використовуватися у процесі регулювання цих відносин лише як крайній (останній, рішучий) захід – ultima ratio.
Розділ 2 – “Характеристика об'єкта і предмета злочинів проти державних фінансів” – складається з трьох підрозділів. У підрозділі 2. 1. “Поняття, загальна характеристика та види об'єкта злочинів проти державних фінансів” автор обгрунтовує висновок, що об'єктом розглядуваної групи злочинів є державні фінанси, які становлять сукупність суспільних відносин, які необхідно розглядати в єдності їх структурних елементів – суб'єктів, предмета і соціального зв'язку. Суб'єктами державних фінансів є, з одного боку, держава в особі органів законодавчої або виконавчої влади, з іншого – юридичні особи і громадяни, які на підставі фінансово-правових норм можуть бути учасниками цих відносин. Предметом відносин, які виступають об'єктом злочинів проти державних фінансів, є фінансова діяльність держави. Предметом окремих фінансово-правових відносин як об'єктів деяких злочинів проти державних фінансів можуть виступати грошові кошти. Соціальний зв'язок у державних фінансах охоплює ту частину фінансового механізму, яка утворює існуючу сукупність конкретних відносин, спрямованих на забезпечення нормального функціонування й розвитку держави в цілому та окремих її територій. Матеріальним змістом державних фінансів є поведінка суб'єктів, а юридичним – суб'єктивні юридичні права й обов'язки, встановлені фінансово-правовими нормами. Особливістю механізму заподіяння шкоди є те, що переважна більшість посягань на державні фінанси здійснюється «зсередини», тобто розрив соціального зв'язку відбувається шляхом протиправного вилучення себе із цих відносин їх учасниками.
Провадиться класифікація об'єктів злочинів проти державних фінансів залежно від рівня їх узагальнення на загальний, родовий і безпосередній об'єкти злочину. У свою чергу, в межах родового об'єкта цих злочинів вирізняється також і видовий об'єкт.
Родовим об'єктом розглядуваних злочинів визначено саме державні фінанси як сукупність відносин, які складаються у процесі фінансової діяльності держави щодо мобілізації, розподілу, перерозподілу й використанню централізованих і децентралізованих фондів грошових коштів суспільного призначення, що забезпечують практичне виконання функцій держави. Далі обгрунтовується необхідність, доцільність і можливість виокремлення цих норм із інституту “Злочини у сфері господарської діяльності” в самостійний інститут Особливої частини кримінального права “Злочини проти державних фінансів”.
Підрозділ 2. 2. “Система злочинів проти державних фінансів України” починається розглядом історичного аспекту проблеми. Прослідковано, що кримінально-правові норми, які встановлюють відповідальність за посягання на державні фінанси, в перебігу історичного розвитку кримінального права входили до складу різних кримінально-правових інститутів. В Уложенні про покарання кримінальні й виправні 1845 р. вони містилися у главі “Про злочини та проступки проти майна і доходів казни”, у Кримінальному уложенні 1903 р. – у декількох главах, а саме: “Про порушення постанов про нагляд за промислами і торгівлею”, “Про порушення постанов про військову повинність” та “Про підробку монети, цінних паперів і знаків”. В Україні за радянських часів злочини проти державних фінансів було віднесено до державних злочинів, а податкові злочини – до злочинів проти порядку управління; у подальшому з прийняттям КК УРСР 1960 р. податкові злочини декриміналізовано. Із середини 80-х років до кримінального законодавства поступово було внесено низку норм, які передбачали відповідальність за злочини проти державних фінансів, одну частину яких розташовано у підрозділі 1. 2. “Інші злочини проти держави” глави 1 “Злочини проти держави”, іншу – у главі У1 “Господарські злочини”. Новий КК відніс злочини проти державних фінансів до розділу “Злочини у сфері господарської діяльності”.
Далі обгрунтовується необхідність виділення кримінально-правових норм, що передбачають відповідальність за розглядувані злочини, в самостійний розділ Особливої частини КК “Злочини проти державних фінансів”, який пропонується розташувати
Фото Капча