Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Проблеми кримінально-правової охорони державних фінансів України

Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
58
Мова: 
Українська
Оцінка: 

податкової міліції по виявленню й попередженню зазначених злочинів допоміг виявити також недоліки і прогалини у кримінально-правовій охороні державних фінансів України.

Науково-теоретичним підгрунтям для виконання дисертації послужили праці з кримінального права вітчизняних та зарубіжних криміналістів, присвячені як загальним проблемам кримінального права, так і питанням відповідальності за злочини у сфері господарської діяльності, посадові злочини та злочини проти власності, а також праці із загальної теорії держави і права, історії держави і права України та зарубіжних країн, фінансового, адміністративного та цивільного права.
Емпіричну базу дослідження становлять дані, одержані внаслідок вивчення 723 кримінальних справ, порушених у різних регіонах України протягом 1996-2001 років, із яких 609 кримінальних справ було розглянуто судами.
Нормативну базу роботи склали Конституція України, чинне кримінальне законодавство, нормативні акти інших галузей права, у тому числі фінансового, податкового, банківського, підприємницького, адміністративного й цивільного права.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є першим в Україні комплексним монографічним дослідженням проблем кримінально-правової охорони державних фінансів України. У ній висунуто низку положень, нових у концептуальному плані й важливих для юридичної практики, а саме:
1. Дістало подальшого розвитку обгрунтування висновку, що державні фінанси становлять самостійний об'єкт кримінально-правової охорони, оскільки мають фундаментальні розбіжності як з недержавними фінансами, так і з господарськими відносинами. На підставі цього вперше обгрунтовано необхідність, доцільність і можливість створення самостійного інституту Особливої частини кримінального права “Злочини проти державних фінансів” шляхом виділення певної групи норм із розділу “Злочини у сфері господарської діяльності” та об’єднання їх у самостійний розділ КК.
2. З огляду на особливості родового об'єкта наведено нові аргументи щодо визначення місця розділу “Злочини проти державних фінансів” у системі норм Особливої частини КК: оскільки державні фінанси являють собою публічно-правові відносини і належать до сфери державного управління, їх слід розташувати у КК після розділу ХУ “Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян”.
3. У дисертації вперше із застосуванням діалектичного методу пізнання, що передбачає перехід мислення від конкретного до абстрактного, виявлено загальні об’єктивні й суб’єктивні ознаки, притаманні всім злочинам проти державних фінансів, що дало можливість у подальшому шляхом підняття від абстрактного до конкретного вирішувати проблеми кримінальної відповідальності за окремі злочини проти державних фінансів.
4. Уперше здійснено типологізацію злочинів проти державних фінансів залежно від видового (групового) об'єкта. За цим критерієм виділено три групи злочинів: 1) посягання на відносини щодо мобілізації грошових коштів до державних централізованих і децентралізованих фондів фінансових ресурсів; 2) посягання на відносини у сфері розподілу, перерозподілу й використання державних централізованих і децентралізованих фондів фінансових ресурсів; 3) посягання на відносини щодо регулювання грошового обігу, валютного регулювання та валютного контролю.
5. Уперше кримінально-правову охорону державних фінансів проаналізовано як складову частину єдиного правового механізму регулювання й охорони цих суспільних відносин. Виявлено недоліки, що виникають внаслідок недодержання принципів системного підходу при встановленні кримінальної відповідальності за розглядувані злочини, зокрема, при прийнятті норм, не узгоджених з положеннями фінансового права, а також запропоновано шляхи їх усунення.
6. Обгрунтовано вперше, що статті КК із бланкетними диспозиціями мають містити відсилання не до будь-яких нормативних актів, а лише до законів, оскільки в іншому випадку це суперечить п. 22 ст. 92 Конституції України і тягне за собою нестабільність кримінального закону.
7. Наведено додаткові аргументи на користь того, що з урахуванням обмежених можливостей впливу на державні фінанси за допомогою заходів кримінально-правового характеру та побічні негативні наслідки притягнення осіб до кримінальної відповідальності норми кримінального права повинні використовуватись у процесі охорони розглядуваних відносин лише як крайній захід – ultima ratio.
8. Уперше проведено класифікацію предметів злочинів проти державних фінансів. Залежно від характеру зв’язку з об’єктом (соціальної ознаки) їх поділено на три види: а) предмети злочину, які є матеріальним виразом суспільних відносин, співпадають із предметами останніх і предметами злочинного впливу; б) предмети злочину, наявність яких або додержання щодо них особливого правого режиму є умовою чи свідчить про нормальне функціонування суспільних відносин; в) предмети, відсутність яких є умовою нормального існування і функціонування суспільних відносин. На підставі аналізу предметів злочинів проти державних фінансів виявлено недоліки чинного законодавства і внесено низку пропозицій щодо його вдосконалення.
9. Визначено вперше форми суспільно небезпечного діяння як ознаки об’єктивної сторони злочинів проти державних фінансів, зокрема: а) активні дії чи бездіяльність, якими безпосередньо заподіюється шкода державним фінансам; б) активні дії, що створюють реальні умови для завдання шкоди державним фінансам. У випадках, коли ці дії призводять до спричинення передбаченої законом шкоди державним фінансам, вчинене належить кваліфікувати за сукупністю зі злочинами першої форми; в) складні (багатоактні) діяння, коли в одному складі злочину поєднані діяння як першої, так і другої форм.
10. Уперше виявлено нерівномірність кримінально-правової охорони окремих суспільних відносин у межах державних фінансів: основну увагу в нормах чинного законодавства приділено охороні відносин щодо мобілізації коштів до бюджетів та державних цільових фондів, тоді як відносини у сфері розподілу, перерозподілу й використання державних централізованих і децентралізованих фондів фінансових ресурсів охороняються недостатньо. З метою усунення вказаних недоліків запропоновано встановити кримінальну відповідальність за незаконне використання або злісне ухилення від повернення державних фінансових ресурсів, порушення законодавства щодо розподілу й використання коштів
Фото Капча