Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Проза Джона Фаулза: аспекти постмодерністської інтерпретації

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
34
Мова: 
Українська
Оцінка: 
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ЛІТЕРАТУРИ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
 
КОЗЮРА ОЛЕНА ВАСИЛІВНА
 
УДК 821.111.09’06
 
ПРОЗА ДЖОНА ФАУЛЗА: АСПЕКТИ ПОСТМОДЕРНІСТСЬКОЇ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ
 
10.01.04 – література зарубіжних країн
 
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук
 
Київ –2006
 
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі зарубіжної літератури Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Міністерства освіти і науки України.
Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор,  член-кореспондент НАН України НАЛИВАЙКО Дмитро Сергійович, Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, завідувач відділу компаративістики.
Офіційні опоненти: - доктор філологічних наук, професор  ПОТНІЦЕВА Тетяна Миколаївна, Дніпропетровський національний університет, завідувач кафедри зарубіжної літератури; кандидат філологічних наук МАЗІН Дмитро Михайлович, Національний університет „Києво-Могилянська академія”, викладач кафедри філології.
Провідна установа: Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, кафедра історії зарубіжної літератури, Міністерство освіти і науки України, м. Харків.
 
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
 
Пропоноване дисертаційне дослідження присвячене вивченню творчості Джона Фаулза в контексті європейської постмодерної літератури і пов’язується насамперед із аналізом філософсько-мистецької доктрини постмодернізму, його типологічних і функціональних особливостей, що знайшли своє відбиття у романах видатного англійського митця. Художня спадщина Дж. Фаулза може слугувати яскравим втіленням постмодерністського світобачення й світовідчуття. Така постановка питання, що не викликає сьогодні суттєвих заперечень, іще донедавна була предметом жвавих дискусій, які акцентували елементи творчої „невизначеності”, „непередбачуваності” Дж. Фаулза. Зарубіжне та вітчизняне літературознавство останніх років сміливо і концептуально прояснило „звивисту” художню логіку Дж. Фаулза, пов’язуючи її з контекстом постмодерністської культури другої половини ХХ століття. Як наслідок, наскрізна ідея роботи проростає зі спроби окреслення суттєвих проблем художньої еволюції Дж. Фаулза, якою вона бачиться з точки зору сучасної постмодерністської естетики. Саме такий науковий ракурс, як здається, дозволяє чіткіше сформулювати магістральне методологічне питання щодо співвідношення індивідуально-поетичного та загальнокультурного в межах літературного напряму, стилю, мистецької течії тощо.
Актуальність теми зумовлена необхідністю конкретизації поетикальних рис прози Дж. Фаулза, пов’язаних із загальним контекстом сучасного постмодерністського дискурсу. Це в першу чергу стосується питань функціонування художніх засобів у структурі романів письменника. Їх аналіз доводить, що для Дж. Фаулза постмодернізм не був жодною мірою нормативною художньою системою, він іманентно творив цю систему в „дусі часу” разом із іншими письменниками, з чого й виникає певний контекст. Водночас Дж. Фаулз зазнавав його дії, що додавало його творам як традиційності, так і художньої самобутності. 
З огляду на своєрідний творчий „універсалізм” Дж. Фаулза, актуальною залишається спроба аналізу поетологічної специфіки його романів у контексті європейського постмодернізму, зв’язків його творів з філософсько-етичним дискурсом другої половини ХХ століття. Привертає увагу також парадигма власне поетичних засобів письменника, заснована на елементах фантастичного, містичного, міфопоетичного, гротескового, ігрового тощо. Науковий інтерес викликає сюжетно-композиційна та образна структура романів митця, що безпосередньо співвідноситься з постмодерністською традицією. Аналіз саме структуротворчого компоненту фаулзівського письма дозволяє зробити деякі узагальнюючі спостереження щодо поетичних засобів постмодернізму.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація пов’язана з комплексною темою кафедри зарубіжної літератури Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького „Художній жанр у світлі творчого методу та напряму”. Тема дисертації затверджена вченою радою ЧНУ (протокол №3 від 26.12.2002 року) та схвалена бюро Науково-координаційної ради „Класична спадщина і сучасна художня література” при Інституті літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України (протокол №1 від 06.02.2003 року).
Мета пропонованого дослідження полягає у спробі визначення особливостей поетики романів Дж. Фаулза як цілісних систем і окреслення на основі результатів поетологічного аналізу зв’язків творчості письменника із постмодерністськими літературними тенденціями другої половини ХХ століття.
Досягнення мети передбачає розв’язання кількох завдань:
- аналізу романів Дж. Фаулза як своєрідного творчого висловлення художньої ідеології постмодернізму;
- аналізу творчості Дж. Фаулза у контексті сучасних інтерпретацій постмодернізму як „нової міфотворчості”;
- вивчення поетики сюжету та стильових домінант творчості письменника;
- виокремлення власне поетикального аспекту постмодернізму, визначення його функціональних рис і особливостей, що знайшли своє втілення у творах Дж. Фаулза;
- визначення пріоритетних властивостей філософського та мистецького контексту європейського постмодернізму, що вплинули на художні пошуки Дж. Фаулза.
Об’єктом дослідження постають зв’язки творчості письменника з поетикою постмодернізму, філософсько-етичним та естетичним дискурсом другої половини ХХ століття (М. Фуко, У. Еко, Ж. Ліотар), з естетичними та філософськими концепціями поетичних форм сучасного постмодернізму. 
Предметом дослідження є твори Дж. Фаулза „Колекціонер”, „Маґ”, „Жінка французького лейтенанта”, „Мантиса”, „Примха”, „Вежа з чорного дерева”, що розглядаються як своєрідний варіант розробки постмодерністської поетики. У роботі аналізуються сюжети, композиційні особливості, стильові й поетичні засоби, зокрема наскрізний міфопоетичний прийом письменника, заснований на послідовному вибудовуванні міфологізованого дискурсу, грі форм, фантазії, уяві, „архетипових мотивах”, літературних та мистецьких алюзіях, символах тощо. 
 Аналізуючи поетику Дж. Фаулза, не можна не вказати на тяжіння автора до традиційних схем та форм (йдеться, наприклад, про відновлення структури вікторіанського роману у „Жінці французького лейтенанта”, мотиви середньовічних європейських романів у повісті „Вежа з чорного дерева” або про роман „Деніел Мартін”, написаний, за загальним визнанням літературознавців, у суто класичній реалістичній манері). Елементи посилання на літературні образи
Фото Капча