Реформування економічного контролю в Україні (теорія і практика)

На підставі вивчення наукових джерел та практичного досвіду ревізії доцільно класифікувати за такими ознаками: відомча належність і призначення; організаційні ознаки і час здійснення; повнота охоплення перевіркою господарської діяльності підприємства; обсяги операцій і процесів, що перевіряються; зміст і призначення. Запропонована класифікація спрямована на подальший розвиток теорії і удосконалення практики проведення ревізій.

Під час підготовки методичних рекомендацій до типової програми комплексної ревізії доцільно змінити підхід до її розробки: окреслювати лише основні напрями контрольно-ревізійної роботи на об’єкті, а під час проведення контролю вносити відповідні коригування. За змістом акт не повинен носити описового характеру, а лише відображати більш суттєві фінансово-господарські порушення і зловживання.

Дослідження світової практики здійснення економічного контролю в умовах ринкової економіки свідчить, що за результатами перевірки, наприклад, аудиторський висновок підписують аудитор або аудитор і керівник фірми, яку він представляє, а не керівництво підприємства, що перевіряється. У разі, коли думка аудитора потрібна слідчому, суду, аудиторський висновок використовують як висновок професіонала, а не як документ, що підписаний особами “сторін, які домовилися”. Для розв’язання зазначеної проблеми можливі два варіанти. Перший – зберегти колишню багаторічну практику, тобто й надалі підписувати акт ревізії двома сторонами. За нинішнього високого рівня криміналізації економіки і фінансових відносин і при тому, що акт ревізії є одним із основних документів у слідчій справі, двостороннє підписання акта зручніше і надійніше. До другого варіанта спонукає підхід до цього питання при оформленні аудиторського висновку у всесвітній практиці, суть якого полягає в тому, що кожен має право на захист і ніхто не повинен свідчити проти самого себе. А підписи осіб, яких ревізують, під актом ревізії з фактами фінансових порушень є не що інше, як свідчення їх проти самих себе.

Чинний порядок підписання акта поки що потрібно зберегти. Але слід пам’ятати, що акт ревізії, який керівник і головний бухгалтер підприємства підписали навіть без зауважень, може оскаржуватися ними в судових органах. І ревізорам доведеться звикати до того, що ця норма дедалі частіше входитиме в практичну діяльність правової держави.

З метою удосконалення методики проведення комплексних ревізій необхідно здійснювати моделювання ревізійного процесу.

Розроблені моделі контролю, зокрема організації проведення комплексної ревізії (рис. 3), її методології, операцій по використанню виробничих запасів і оприбуткуванню готової продукції, зустрічної перевірки операцій з надходження і використання сировини, відвантаження готової продукції, дають можливість чітко і обґрунтовано застосувати запропоновані методичні прийоми на підприємствах. Пріоритетним напрямом при цьому є застосування комп’ютерної техніки. На сьогодні контрольні функції в багатьох органах виконавчої влади залишаються поза полем комп’ютеризації, віддані на відкуп інтуїції та досвіду працівників, які не можуть використовувати технічні засоби в роботі. В той же час розрахунково-математичні прийоми ревізії ще не охоплюють усіх питань контролю господарських операцій і процесів. Основна частина з них (понад 80 відсотків) припадає на логічні прийоми контролю. У цьому зв’язку в дисертації розроблено моделі ревізійного процесу та застосування методичних прийомів ревізії в умовах комп’ютерної обробки інформації. За допомогою персональних комп’ютерів можна виконувати логічні операції, здійснювати програмований контроль змісту господарських операцій із визначенням відхилень. Для попередження і своєчасного виявлення порушень і зловживань в умовах персональних комп’ютерів необхідно передбачити їх захист від небажаного доступу до інформації. Для перевірки правильності обробки інформації необхідно це питання включити до програми ревізії і одночасно виявляти наявність можливих помилок, недоробок при проектуванні, упущень при експлуатації комп’ютерних систем.

Створення інформаційної безпеки і забезпечення захисту інформації в комп’ютерній мережі дозволить реалізувати законодавчі, адміністративні, організаційні та програмно-технічні заходи. Такі методичні прийоми документального контролю як формальна, юридична, економічна, нормативна, математична, зустрічна перевірка, балансові ув’язування здійснюються автоматично. Під час проведення ревізій необхідно вивчати систему контролю, яка застосовується на всіх стадіях обробки інформації (збір, реєстрація, введення в машину, отримання вихідних документів), у зв’язку з чим при ревізії можливо виявити не тільки відхилення в технології машинної обробки інформації, а й вірогідність господарських операцій та дотримання чинного законодавства.

 

Рис. 3. Моделювання організації проведення комплексної ревізії

 

 

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється в реформуванні економічного контролю в Україні. Доведено, що теоретичні і практичні пропозиції мають позитивне значення і сприятимуть підвищенню рівня контрольно-ревізійної роботи. Теоретично поглиблено та запропоновано вирішення поставлених наукових задач, а саме: обґрунтовано економічний контроль як система, яка діє з метою ефективного розвитку ринкових перетворень в суспільстві; удосконалено теоретичні основи контролю; запропоновано здійснювати тестування статей звітності для оцінювання ризику помилок під час проведення ревізій та перевірок; внесено пропозицію щодо визначення Рахункової палати найвищим органом державного фінансового контролю і створення міністерства державного фінансового контролю; запропоновано шляхи реформування державного і податкового контролю, державної і внутрішньої контрольно-ревізійної служб, внутрішньогосподарського контролю; обґрунтовано проведення ревізій і перевірок для всіх суб’єктів господарювання, незалежно від