Реформування економічного контролю в Україні (теорія і практика)

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

 

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 

КАЛЮГА ЄВГЕНІЯ ВАСИЛІВНА

 

УДК 657. 63

 

 

Спеціальність 08. 06. 04 – “Бухгалтерський облік, аналіз та аудит”

 

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук

 

Київ 2002

 

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі обліку в промисловості Київського національного економічного університету Міністерства освіти і науки України.

Науковий консультант – доктор економічних наук, професор Кужельний Микола Васильович Київський національний економічний університет, завідувач кафедри обліку в промисловості; Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Линник Володимир Григорович Київський національний економічний університет, завідувач кафедри обліку і аудиту в сільському господарстві; доктор економічних наук, професор Осадчий Юрій Іванович Київський міжгалузевий інститут управління, завідувач кафедри обліку та аудиту; доктор економічних наук, професор Рудницький Василь Степанович Львівська комерційна академія, завідувач кафедри аудиту.

Провідна установа – Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, кафедра обліку та аудиту, м. Київ.

 

 

Актуальність теми. З переходом України до ринкової економіки, зміною форм власності, зростає потреба у вдосконаленні методологічних та організаційних аспектів контролю в народному господарстві. Впровадження в усі сфери діяльності країни елементів регулювання потребують реформування діючої системи контролю. При цьому контролю підлягають всі відносини учасників економічних дій і подій, не виключаючи відносин власності. Саме високий динамізм притаманний соціально-економічним відносинам, а оскільки вони постійно змінюються, то виникає і потреба в удосконаленні функцій контролю. З огляду на сказане вище досягнення суб’єктами господарювання економічної ефективності пов’язано з економічним контролем. Економічний контроль слід розглядати як систему попереджень і перевірок контролюючими органами чинного законодавства, прийняття управлінських рішень, забезпечення планомірного суспільного відтворення та ефективного розвитку її елементів. Перехід до ринкової економіки вимагає застосування такого контролю, який дозволить своєчасно виявляти небажані відхилення від завданих параметрів, а також факти, що потребують окремого вивчення, оцінки та прийняття відповідних рішень. Нормально функціонуючий економічний контроль сприяє стабілізації економічного стану суб’єктів господарювання.

Різноманітні аспекти розвитку і удосконалення економічного контролю дослідили: Андрєєв В. Д., Бєлобжецький І. А., Бєлов М. Г., Білуха М. Т., Бобир С. І., Бутинець Ф. Ф., Вейцман Н. Р., Вознесенський Е. А., Гайдуцький П. І., Данілевський Ю. А., Дундуков Г. С., Журко В. Ф., Карауш М. І., Крамаровський Л. М., Кужельний М. В., Линник В. Г., Митрофанов В. М., Мурашко В. М., Овсянніков С. Г., Осадчий Ю. І., Полторадня В. А., Радостовець В. К., Рудницький В. С., Савченко В. Я., Соловйов Г. А., Сопко В. В., Усач Б. Ф., Чумаченко М. Г., Шевчук В. О., Шпіг О. О., Штейнман М. Я. та інші. Розроблені ними теоретичні й методологічні аспекти економічного контролю використовуються в практичній діяльності усіх контролюючих органів. Незважаючи на важливість виконаної роботи і цінність отриманих результатів з проблем дослідження економічного контролю, деякі питання ще не вивченні або вивченні недостатньо повно. Крім того, перехід до ринкових відносин ставить нові проблеми в галузі економічного контролю, від вірного рішення яких залежить його подальший розвиток та удосконалення.

Усі зміни, які відбулися в народному господарстві за останні роки, не адекватні змінам в економічному контролі. Так, на початковому етапі переходу до ринку поширеною була думка про необхідність зменшення контрольних функцій держави, сприяння розвитку саморегульованої економіки, що функціонує без її втручання. Такий підхід став підставою для переорієнтації контролю і послаблення його функцій в усіх напрямках. Прийняті законодавчі та інші правові акти значно обмежили контроль за фінансово-господарською діяльністю практично усіх суб’єктів господарювання, а в певних сферах зовсім виключили можливість його застосування. Таке обмеження контролю з боку держави зрозуміле, особливо стосовно приватного сектора економіки. В результаті наявна система економічного контролю залишилася й без необхідної правової та організаційної основи. Це знайшло свій вияв у різкому скороченні внутрішнього (відомчого) контрольно-ревізійного апарату; приниженні ролі ревізії та необґрунтованому збільшенню функцій аудита, як форми економічного контролю. В результаті такого становища більшість органів виконавчої влади залишилась без власних контрольно-ревізійних служб. Відсутність належного контролю в органах виконавчої влади призвела до значної втрати коштів державного бюджету, порушень на макроекономічному і мікроекономічному рівнях, нецільового витрачання державних коштів, привласнення державного й комунального майна.

Отже існує об’єктивна необхідність реформування діючої системи економічного контролю в Україні шляхом удосконалення її організаційно-методологічних підходів, що забезпечать умови для нормального функціонування суспільства в цілому.

Зв’язок дисертації з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконувалась відповідно до планових тем науково-дослідних робіт кафедри обліку в промисловості Київського національного економічного університету і є складовою теми “Організація та методологія обліку, аналізу й контролю в галузях народного господарства” (номер державної реєстрації 0198V000795) і спільною плановою темою Центру перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів для Державної податкової служби України Академії державної податкової служби України й управління контролю в сфері матеріального виробництва Головного контрольно-ревізійного управління України “Методика здійснення контролю за веденням бухгалтерського обліку і складанням фінансової звітності суб’єктів підприємницької діяльності відповідно до національних стандартів” (номер державної реєстрації 0101V007933).

Особисто автором в рамках теми досліджувалися система