Реформування економічного контролю в Україні (теорія і практика)

запропоновано підвищити ефективність попереднього і поточного внутрішньогосподарського контролю: шляхом застосування роз’яснювальних, прогностичних моделей та прийняття відповідних рішень; нейтралізації впливу інфляцій шляхом використання натуральних показників та введення регулярних коригувань вартісних величин; визначення об’єктами контролю місць виникнення витрат і центрів витрат, суб’єктами – контролю центрів відповідальності; впровадження контролю за місцями формування витрат на підставі принципу подвійного запису на взаємопов’язаних рахунках та використання спеціальних узагальнюючих регістрів;

обґрунтовано необхідність проведення ревізій та перевірок (тематичних, камеральних, рахункових, рахунково-аналітичних, аудиторських), як форм економічного контролю стосовно суб’єктів господарювання, незалежно від форми власності;

удосконалено методологічні аспекти проведення комплексної ревізії (дотримання встановлених вимог підготовки методичних рекомендацій до типової програми, акта або довідки ревізії чи перевірки).

Практичне значення одержаних результатів полягає в застосуванні розробок і рекомендацій здобувача в контрольно-ревізійній роботі контролюючих структур України, використанні результатів дослідження у навчальному процесі вищих закладів освіти.

Практичні рекомендації з реформування економічного контролю в Україні впроваджено в частині: розширення повноважень розпорядників бюджетних коштів в межах відповідної програми (довідка Державного казначейства України №07/3780 від 26. 04. 2002р.) ; удосконалення методики контролю в органах Державної податкової служби та врахування окремих положень під час доопрацювання проекту Податкового кодексу (довідка Державної податкової адміністрації України № 14-0018/177 від 28. 04. 2002р.) ; розвитку взаємодії державної контрольно-ревізійної та державної податкової служб і удосконалення звітності про роботу внутрішнього контролю (довідки ГоловКРУ України №18-0/2760 від 15. 02. 2002р. та № 18-00/2812 від 02. 04. 2002р.) ; удосконалення методики комплексних ревізій (довідка КРУ в Автономній республіці Крим № 02-14/3398 від 20. 03. 2002р.) ; надання додаткових повноважень ГоловКРУ і внутрішній контрольно-ревізійній службі щодо перевірки підприємств різних форм власності (довідка Міністерства промислової політики України № 01/1-4-13 від 01. 03. 2002р.) ; надання самостійності внутрішній контрольно-ревізійній службі щодо розширення повноважень під час проведення ревізій (довідка Міністерства палива та енергетики України № 11/11-145 від 29. 04. 2002р.) ; розробки методичних рекомендацій щодо застосування Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку (довідка Центру перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів для державної податкової служби України № 62/12-01/05 від 11. 04. 2002р.).

Основні положення дисертації знайшли відображення в методичній розробці ГоловКРУ України “Методика здійснення контролю за веденням бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності суб’єктів підприємницької діяльності відповідно до національних стандартів”; пропозиціях до наступних проектів: “Типове положення про контрольно-ревізійний підрозділ міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади”; “Методичні рекомендації з планування контрольних заходів в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади”; “Порядок погодження з органами контрольно-ревізійної служби питань щодо призначення та звільнення з посад керівників контрольно-ревізійних підрозділів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади”.

Особистий внесок здобувача полягає у визначенні методологічних і організаційних аспектів реформування економічного контролю в Україні. Наукові положення, розробки, висновки й пропозиції, що виносяться на захист, – результат наукової роботи автора. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використано лише ті ідеї та пропозиції, що є результатом особистого вкладу здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались і обговорювались на науково-практичних конференціях: Міжнародна науково-практична конференція “Розвиток науки про бухгалтерський облік” (Житомирський інженерно-технологічний інститут 23 – 24 листопада 2000 р.) ; Міжнародна науково-практична конференція “Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці та бізнесі” (Академія державної податкової служби України, м. Ірпінь, 4 – 5 травня 2000 р.) ; Міжнародна науково-практична конференція “Удосконалення обліку та аналізу господарської діяльності на основі впровадження нових положень (стандартів) бухгалтерського обліку в Україні” (Київський національний економічний університет 16 – 18 жовтня 2000 р.) ; Міжнародна науково-практична конференція “Податкова політика в Україні та її нормативно-правове забезпечення” (Академія державної податкової служби України, м. Ірпінь, 1 – 2 грудня 2000 р.) ; Міжнародна (друга) науково-практична конференція “Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці та бізнесі” (Академія державної податкової служби України, м. Ірпінь, 4 – 5 травня 2001 р.) ; Науково-практична конференція “Бюджетно-податкова політика в Україні (проблеми та перспективи розвитку) ” (Академія державної податкової служби України, м. Ірпінь, 19 – 20 грудня 2001 р.) ; Міжнародна (третя) науково-практична конференція “Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці та бізнесі” (Академія державної податкової служби України, м. Ірпінь, 16 – 17 травня 2002 р.) ; Міжнародна науково-практична конференція “Бухгалтерський облік та господарський контроль: минуле, сучасне, майбутнє” (Житомирський інженерно-технологічний інститут, 16 – 17 травня 2002р.).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження опубліковано у індивідуальній монографії, двох колективних навчальних посібниках, 39 статей у провідних фахових наукових журналах і збірниках наукових праць, 9 публікацій – в інших виданнях. Загальна кількість публікацій за темою дисертації становить 51 найменувань загальним обсягом 86, 41 друк. арк., з яких особисто здобувачеві належить 64, 2 друк. арк.,

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, п’яти розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Роботу викладено на 461 сторінках машинописного тексту, що містить