Ретроспективний аналіз фонду оплати праці на прикладі Рівненського облводгоспу

коефіцієнт корисного використання площі документу (Кк. в)

Кк. в = Рвик / Рзаг

де,

Рвик – кількість заповнених реквізитів;

Рзаг – загальна кількість реквізитів в документі.

Проведені розрахунки відображаються в наступній таблиці (табл 3. 3. 2)

 

Таблиця 3. 3. 2

Оцінка ефективності використання документів

№ п/п Документи Квик Кк. в

1 Ф 1-ПВ 0, 42 0, 61

2 Ф 3-ПВ 0, 51 0, 69

3 Ф 1 0, 36 0, 3

4 Ф 7 0, 45 0, 65

5 Ф 2 0, 42 0, 54

7 Розрахункова відомість про нарахування і перерахування збору на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття 0, 89 0, 8

8 Ф 4-ФСС 0, 87 0, 32

9 Ф 8-ДР 0, 96 1, 00

 

Як бачимо, показники в документах використовуються в середьому на 61%. Це нижче ніж середнє значення використання площі показників, яке складає близько 63%. Основними причинами неповного використання показників і всієї площі документів є часткове дублювання відображеної інформації, наявність даних, котрі не застосовуються на практиці. Наприклад в Ф 1-ПВ практично не використовуються показники за попередні періоди, так як надані дані не співставні з даними звітного періоду.

Крім того, інформація щомісячних регістрів бухгалтерського обліку недостатньо аналітична.

З метою визначення приблизних втрат на складання кожного документу проводиться експертне опитування, а отримані результати відображаються у вигляді таблиці 3. 3. 3

 

Таблиця 3. 3. 3

Витрати часу на складання документів за експертними оцінками

№ п/п Документи Витрати часу

1 Ф 1-ПВ 0, 9

2 Ф 3-ПВ 1, 2

3 Ф 1 1, 3

4 Ф 7 1, 4

5 Ф 2 1, 4

7 Розрахункова відомість про нарахування і перерахування збору на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття 1, 2

8 Ф 4-ФСС 1, 4

9 Ф 8-ДР 1, 4

 

Переважна частина витрат праці припадає на первинну документацію та проведення зведених розрахунків, тоді як в загальному на складання щомісячних реєстрів бухгалтерського обліку складає третину всього обсягу роботи, а звітності – шосту частину. Це свідчить про те, що основним центром працевтрат є бухгалтерія.

Головним центрами використання інформації виступають:

на рівні організації – бухгалтерія та відділ планування;

на зовнішньому рівні – місцеве статистичне управління.

Разом з тим, надана інформація має ряд недоліків, серед яких основними є недостатня аналітичність, оперативність та дублювання.

Рівень відповідності джерел інформації, поставленим до них вимогам проведено на основі таблиці експертних оцінок (Таблиця 3. 3. 4).

 

Таблиця 3. 3. 3

Таблиця експертних оцінок

Вимога

Документи Дублювання Оперативність Детальність Достовірність Заповнення даних

Ф 1-ПВ 4 5 4 5 4

Ф 3-ПВ 5 5 4 5 5

Ф 1 4 5 5 5 4

Ф 7 4 4 5 5 5

Ф 2 5 4 4 5 5

Розрахункова відомість про нарахування і перерахування збору на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття 5 5 5 5 5

Ф 4-ФСС 5 5 4 5 5

Ф 8-ДР 5 4 5 5 5

 

 

На основі експертних оцінок визначаються “вузькі місця” інформаційних систем з конкретного напрямку обліку і роробляються конкретні заходи по підвищенню оперативності документообігу і прийняття керівних рішень, а також по зменшенню працевтрат облікових працівників.

Отже, показники в документах використовуються в середьому на 61%. Це нижче ніж середнє значення використання площі показників, яке складає близько 63%. Основними причинами неповного використання показників і всієї площі документів є часткове дублювання відображеної інформації, наявність даних, котрі не застосовуються на практиці. Наприклад в Ф 1-ПВ практично не використовуються показники за попередні періоди, так як надані дані не співставні з даними звітного періоду.

Крім того, інформація щомісячних регістрів бухгалтерського обліку недостатньо аналітична.

 

 

На основі даних проведеного аналізу оплати праці на прикладі Рівненського облводгоспу можна дати перспективну оцінку розмірів витрат на оплату праці, що наведена в таблиці.

Прогноз на 2001 рік проводиться за допомогою таких даних як середнє арифметичне та середній темп росту, що знаходяться на основі даних по трьох роках. Так середній темп росту визначається як середнє арифметичне за три роки темпів росту. Він відповідно по фонду оплати праці складає: 116, 405%, 102, 634%, 130, 835%, 521, 4835%.

В результаті обчислень маємо такі середні показники ФОП і його компонентів, відповідно: 87, 1 тис. грн., 43, 43 тис. грн., 36, 6 тис. грн., 7, 07 тис. грн.

Таким чином, маємо збільшення загального фонду оплати праці в 1999 році і збільшення в 2000 році. Тому прогнозованою буде 101, 389 тис. грн. Фонд основної заробітної плати збільшився в 1999 році на 5, 3 тис. грн, а в 2000 році