Рух персоналу в організації і процес управління ним

 

 

Рух персоналу – це процес приведення у рівновагу потреби організації у заміщенні вакантних робочих місць і потреби в праці відповідної якості, у просуванні по службі та ін. В економічному плані рух персоналу – це спосіб, що забезпечує задоволення попиту на працівників визначеного профілю і кваліфікації, а також індивідуальних потреб працівників.

До основних факторів, що впливають на процес руху персоналу в організації, відносяться виробничі (життєвий цикл організації і продукції); соціальні (потреба в розвитку); біологічні (погіршення здоров'я, наближення пенсійного віку); особисті (сімейні обставини) та ін.

Траєкторії руху персоналу в організації можуть здійснюватися за такими напрямками: підвищення в посаді або кваліфікації, переміщення, зниження, звільнення з організації.

Стабілізація персоналу – це процес скорочення зайвого руху кадрів у результаті поліпшення всього комплексу умов формування і використання трудового потенціалу.

До основних задач стабілізації персоналу організації відносяться:

забезпечення закріплення працівників за визначеними ділянками виробництва; якісний розвиток працівника і використання його потенційних можливостей повною мірою; поліпшення соціально- психологічного клімату колективу; скорочення плинності кадрів;

регулювання соціальної структури персоналу.

Процес змінюваності (обороту) кадрів є перманентним у силу причин як об'єктивного (відхід на пенсію, призов на військову службу), так і суб'єктивного (по особистих або сімейних причинах) характеру. Тому відновлення персоналу повинне бути планомірним, оскільки у противному випадку трудовий потенціал підприємства може бути знижений через порушення цієї стабільності, і процес стане некерованим.

Внутрівиробничий рух персоналу може здійснюватися як по горизонталі, так і по вертикалі.

Горизонтальний рух персоналу – це переміщення працівників між цехами, відділами й іншими підрозділами підприємства або всередині них при збереженні рівня займаної посади.

Вертикальний рух персоналу – це перехід працівників з однієї категорії в іншу (робітники, фахівці, керівники та ін.) або заняття більш високої посади.

Ротація – це призначення працівника (по горизонталі) на посадуодного посадового рівня, як правило, з додатковою мотивацією морального і матеріального характеру. Ротація буває двох різновидів:

переміщення працівника, тобто виконання ним тих же обов'язків на новому місці, або перестановка, що означає одержання нових обов'язків на тому же рівні. Перестановки можуть здійснюватися між лінійними і функціональними службами, між різними підрозділами, між нижчестоящими і вищими органами без зміни рангу.

У західних фірмах практикується така форма ротації, як «карусель», тобто тимчасовий перехід працівника у межах організації на іншу посаду або в інший підрозділ, де йому приходиться виконувати функції, що значно відрізняються від колишніх.

До показників, що характеризують рух персоналу, відносяться: а) показники обороту персонала (загальний коефіцієнт обороту, частковий коефіцієнт обороту по прийому, частковий коефіцієнт обороту по звільненню); б) показники плинності кадрів (загальний коефіцієнт плинності, часткові коефіцієнти плинності, коефіцієнт інтенсивності плинності); в) показники стабільності персоналу (коефіцієнт сталості кадрів, коефіцієнт стабільності кадрів).

Абсентизм – це самовільні невиходи співробітників на роботу, викликані різними причинами (крім відпусток і змушених відгулів з ініціативи адміністрації).

Регулювання абсентизма відбувається шляхом використання методів правового регулювання, адміністративного впливу, соціально-психологічної роботи з порушниками, заходів економічного характеру.

 

 

1. Закон України «Про підприємства в Україні» від 27. 03. 91 №887.

2. Закон України «Про господарські товариства» від 19. 09. 91 №1576.

3. Закон України «Про зайнятість населення» // Закони України. – К., 1999. Т. 1.

4. Закон України «Про колективні договори і угоди» // Закони України. – К., 1996. – Т. 6.

5. Закон України «Про пенсійне забезпечення» // Закони України. – К., 1996. -Т. 2. – С. 254-285.

6. Закон України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів) « // Закони України. -К., 1999. – Т. 15. – С. 332-343.

7. Закон України «Про оплату праці» // Закони України. – К., 1997. – Т. 8. -С. 210-218.

8. Закон України «Про охорону праці» // Закони України. – К., 1996. – Т. 4. -С. 114-133.

9. Кодекс законів України про працю. – К.: Парламентське вид-во 1997.

1. Балабанова Л. В., Сардак О. В. Управління персоналом. Підручник. – К.: Центр учбової літератури, 2011.

2. Веснин В. Р. Практический менеджмент персонала: Пособие по кадровой работе. – М.: Юристъ, 2001.

3. Виноградський М. Д., Бєляєва С. В., Виноградська С. М., Шканова О. М. Управління персоналом: Навч. посіб. – К.: Центр навчальної літератури, 2011.

4. Десслер Г. Управление персоналом: Учебное пособие / Пер. с англ. Под ред. Ю. В. Шленова. -М.: БИНОМ, 1997.

5. Дмитренко Г. А., Шарапатова Е. А., Максименко Т. М. Мотивация _0 1 Tf-0и оценка персонала: Учеб. пособие. – К.: МАУП, 2002.

6. Дуракова И. Б. Управление персоналом: отбор и найм: Исследование зарубежного опыта. -М. Центр. 1998.

7. Дятлов В. А. и др. Управление персоналом: Учеб. Пособие // В. А. Дятлов, А. Я. Кибанов, В. Т. Пихало. -М. ПРИОР, 1998.

8. Егоршин А. П. Управление персоналом: Учебник для вузов. 6-е изд., доп. и перераб. – Н. Новгород: НИМБ. 2012.

9. Кибанов А. Я. Основы управления персоналом. – Москва: ИНФРА-М, 2002.

10. Кибанов А. Я. Управление персоналом организации. Практикум: Учеб. пособие. – М.: ИНФРА-М, 2002.

11. Колот А. М. Мотивація, стимулювання й оцінка персоналу: Навч. посібник. -К. КНЕУ, 1998.

12. Колот А. М. Мотивація персоналу: Підручник. – К.: КНЕУ, 2002.

13. Колпаков В. М., Дмитренко Г. А. Стратегический кадровый менеджмент. Ч. 1: Учеб. пособие. – К.: МАУП, 2002.

14. Комиссарова Т. А. Управление человеческими ресурсами: Учеб. Пособие. – М.: Дело, 2002.

15. Маслов. Е. В. Управление персоналом предприятия. Учеб. пособие / Под ред. П. В. Шеметова. – М.: ИНФРА-М. Новосибирск: НГЭиУ. 1998.

16. Митин А. Н., Федорова А. Э., Токарева Ю. А., Овчинников А. В. Антикризисное управление персоналом организации: Учебное пособие. – СПб.: Питер, 2005.

17. Михайлова Л. І. Управління персоналом. Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2012.

18. Модели и методы управления персоналом: Российско- британское учебное пособие /Под ред. Е. Б. Моргунова – М.: ЗАО «Бизнес-школа «Интел-Синтез», 2001.

19. Мурашко М. І. Менеджмент персоналу: Навч. -практ. посіб. – К.: Т-во «Знання», КОО. 2002.

20. Недашківський М. М., Євтушенко Г. І., Гацька Л. П. Менеджмент персоналу: Навч. – метод. посібник для самост. вивч. дисц. – Ірпінь: Академія ДПС України, 2002.

21. Одегов Ю. Г. Управление персоналом в структурно-логических схемах: Учебник. – М.: Академический проект, 2005.

22. Основы управления персоналом: Учебник / Под ред. Б. М. Генкина. – М. Высшая. шк., 1996.

23. Петрова Ш. Л. Навчально-методичний комплекс дисципліни «Управління персоналом». – К.: Інститут економіки та права «КРОК», 2002.

24. Петюх В. М. Управління персоналом: Навчальний посібник для самостійного вивчення дисципліни. – К.: КНЕУ., 2000.

25. Пугачев В. П. Руководство персоналом организации: Учебник. – М.: Аспект Пресс, 1998.

26. Пугачев В. П. Тесты, деловые игры, тренинги в управлений персоналом: Учебник для студентов вузов. – М.: Аспект Пресс, 2000.

27. Савченко В. А. Управління розвитком персоналу: Навч. посібник. – КНЕУ, 2002.

28. Сладкевич В. П. Мотивационный менеджмент: Курс лекций. – К.: МАУП, 2001.

29. Спивак В. А. Организационное поведение и управление персоналом: Учебное пособие для вузов. -С. – Петербург.: Питер, 2000.

30. Травин В. В., Дятлов В. А. Менеджмент персонала предприятия: Учеб. -практ. пособие. – 3-е изд. – М.: Дело, 2000.

31. Уманський О. М., Сумцов В. Г., Гордієнко В. Д. Соціально- трудові відносини: Навчальний посібник. – Луганськ: вид-во СНУ ім. В. Даля, 2003.

32. Управление персоналом: Учебник / Под ред. Т. Ю. Базарова, Б. Л. Еремина. -М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 2008.

33. Управление персоналом: Учебное пособие. / Под ред. А. Я. Кибанова и др. – М: ПРИОР, 2011.

34. Хміль Ф. І., Хміль Л. М. Управління персоналом комерційного банку: Навчальний посібник. -Рівне, 2001.

35. Шекшня С. В. Управление персоналом коммерческой организации: Учеб. -практ. пособие. -3-е изд. перераб. и доп. М.: Бизнес-школа. Интел-Синтез, 1998.

36. Щекин Г. В. Основы кадрового менеджменту. Учебник. – 4-е изд., испр. – К.: МАУП, 2002.