Риторичні прийоми мовлення у промовах українських політиків

Продовжив захищати інтереси суспільства А. Яценюк на передачі «Свобода слова» від 04. 10. 10.

Промову він почав з порівняння Конституції 2004 року та відновленої Конституції 1996 року. З метою підтримати образ борця за благополуччя кожного громадянина, А. Яценюк зробив акцент на тому, що основний закон – це, перш за все, права та свободи громадян, а вже потім – перерозподіл повноважень між владними структурами. Таким чином він знову спробував відділити себе від інших політичних облич. Постійно повторювана на різних передачах, ця позиція втрачає необхідність бути доведеною і починає сприйматися аудиторією як даність.

Одним із вдалих методів оволодіння прихильністю аудиторії є дозоване використання живого гумору, яким дуже нечасто, проте досить успішно користується А. Яценюк. Так, в аналізованій передачі він заявив, що розуміє бажання Партії регіонів обняти всю опозицію, але зауважив, що це «не тому, що вони так усіх люблять, а тому, що хочуть задушити в обіймах». Подібні фрази пожвавлюють слухача і змушують його мимохіть погодитися зі словами мовця [37]. Плюсом А. Яценюка є також те, що він не зловживає жартами, бо в такому випадку образ дотепника може змінитися образом клоуна, що є неприпустимим для людини, яка прагне здобути підтримку більшої частини населення.

Свій виступ А. Яценюк закінчив тим, що готовий визнати В. Януковича та Партію регіонів справжньою владою, якщо їм вдасться за час правління змінити життя українців на краще. Проте одразу ж висловив сумнів, що це відбудеться, а отже державі потрібна нова влада. Цим він іще раз підкреслив свою позицію: він бореться не за владу, а за народ. Таке завершення промови є дуже сильним ходом, оскільки останні слова завжди запам’ятовуються найкраще.

У передачі «Свобода слова» від 25. 10. 10 А. Яценюк дуже вдало розпочав свою промову, заявивши, що у партії влади не виходить «покращення життя вже сьогодні», а опозиційні сили, які справді прагнуть поліпшити становище українського населення, зможуть об'єднатися, незважаючи на деякі політичні та ідеологічні розбіжності. Тут йому вдалося поєднати логічні докази (умовивід про те, що В. Янукович і його команда не спроможні виконати свої передвиборчі обіцянки, на основі індуктивного аналізу його дев'ятимісячної діяльності на посаді президента) з психологічними (апелює то фізичного благополуччя виборців, їхнього економічного становища та політичної свободи). Про це свідчить онлайн-опитування у студії: його слова підтримала абсолютна більшість аудиторії.

Тезу Михайла Чечетова про те, що підтримка Партії регіонів у західних областях зростає, А. Яценюк категорично заперечив, запевнивши, що і в Донбасі скоро їхній рейтинг почне стрімко падати. Цю ж тему він розвив і надалі, сказавши, що, попри обов’язкові фальсифікації на виборах з боку партії влади, їй не вдасться викрасти вибір українців. Тут іде апеляція до таких психологічних потреб аудиторії, як турбота про суспільні інтереси і про гідність кожної людини, оскільки цією фразою А. Яценюк виступив на захист прав українців і за дотримання депутатами законів України, що передбачає повагу до населення держави. Крім того, вимовлені з підвищеною інтонацією, ці слова у підсвідомості слухача набувають значення істинності, тобто викликають довіру.

Питання, як він реагуватиме у разі, якщо Ю. Тимошенко знову заявить про фальсифікацію виборів, Арсеній Яценюк перевів зовсім в іншу площину, заявивши, що абсолютно неважливо, яким буде представництво різних партій у різних місцевих радах, і запропонував М. Чечетову турбуватися не про діяльність опозиції, а про свою діяльність, яка повинна бути спрямована на благо суспільства.

Виступ на передачі «Свобода слова» від 13. 12. 10 А. Яценюк, подібно до Ю. Тимошенко, почав з короткого аналізу реформ, виконаних командою президента Януковича, і з критичною їх оцінкою. Він заявив, що податкова реформа – це «викрадення робочих місць», конституційна реформа – це «викрадення повноважень», пенсійна, житлова і трудова реформи, заплановані владою – кроки до зменшення кількості населення, оскільки це «реформи заради реформ», а не заради людей.

Потім він мимохідь повідомив, що, за статистикою, в Україні найбільша питома кількість чиновників у світі, і заявив, що зменшення їхньої кількості – одне із завдань адміністративної реформи, яка повинна бути спрямована на оптимізацію роботи різних структур – освітянських, правоохоронних, охорони здоров'я тощо. Але адміністративну реформу Януковича А. Яценюк називає «методом ще більшого накопичення фінансів представниками влади». Очевидно, що на цей свій виступ він вибрав тактику мовлення, трошки відмінну від звичної: замість стверджувати імовірність спільного з партією регіонів розгляду деяких питань він намагається повністю відокремити себе від партії влади, яка встигла заплямувати сама себе. Вправність Арсенія Яценюка як ритора полягає у тому, що такі заяви не виглядають зміною політичного курсу, а тільки логічним продовженням його попередні тверджень.

Також на цій передачі А. Яценюк вдався до методу інструменталізації, який є характерним для Ю. Тимошенко, але не характерним для нього: він навів статистичні дані про динаміку фінансування різних владних структур, у тому числі адміністрації президента, за останні два роки та прогноз на наступний (2011) рік. Враховуючи те, що доказ буде більш дієвим тоді, коли