Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Шляхи формування системи управління інноваційною діяльністю у відділенні №3 ПАТ "Альфа-банку"

Тип роботи: 
Дипломна робота
К-сть сторінок: 
119
Мова: 
Українська
Оцінка: 

в соціальному середовищі; полегшує спілкування усередині організації; сприяє зняттю напруги в стресових ситуаціях; забезпечує розповсюдження інформації, яку керівники можуть використовувати при прийняті рішень, а також допомагає виявляти майбутніх лідерів.  Проте неформальна  організаційна структура може також породжувати конфлікти, що заважатимуть здійсненню планів інноваційної діяльності. Слід відзначити, що останнім часом саме неформальна організація, яка розуміється як існуюча організаційна культура, притягує особливу увагу західних вчених. Вони наголошують на тому, що без формування інноваційно-орієнтованої організаційної культури здійснення системної інноваційної діяльності є сумнівним [52, 100].

Функція стимулювання в управлінні інноваційною діяльністю спрямована на створення мотивів у працівників всіх рівнів як до подання інноваційних пропозицій, так і до заохочення їх використання. Стимулювання передбачає створення системи моральних та матеріальних заохочень до підвищення кваліфікації, розвитку творчого підходу до виконуваної роботи. Особливістю інновацій є те, що ефект від їх впровадження наступає не відразу, а через певний час, саме тому частина працівників, яка очікує швидкого покращення  ситуації, може не усвідомлювати корисність нововведень і чинити їм опір. Система стимулів повинна включати, з одного боку, елементи поточного стимулювання, а з іншого – стимулювання за результатами роботи всього підприємства. Головним завданням управління інноваціями у сфері їх стимулювання є створення гармонійних відносин між всіма учасниками інноваційної діяльності, формування потреби творчої праці, заохочення ініціативи, залучення до обговорення проблем, що виникають у результаті здійснення заходів по впровадженню нововведень.
С.Ілляшенко наводить такий склад спонукальних мотивів [44, с 45-47]:
•мотивація підприємництва (стимулювання зростання прибутків, розвиток приватної власності призводить до виникнення зацікавленості в новаціях);
•мотивація розвитку виробництва (створення стимулів до зростання виробництва, завоювання зростаючої частки на ринкусприяє зростанню зацікавленості в інноваціях);
•мотивація праці (створення стимулів у працівників усіх рівнів до  інноваційних змін);
•мотивація споживання нової продукції (стимулювання споживацького попиту на нову продукцію).
Приведена класифікація включає як макроекономічні, так і мікроекономічні  спонукальні мотиви.
Необхідно відзначити, щов економічній літературі не існує одностайності з приводу вагомості зовнішніх (матеріальних) та внутрішніх (моральних) мотивів. Так, західні економісти наголошують на вагомості та необхідності вдосконалення останніх. Вітчизняні вчені перевагу віддають матеріальним стимулам. На наш погляд, відмінності в оцінці вагомості зумовлені різною економічною ситуацією, в якій знаходяться країни. Слід звернути увагу і на те, що ефективне стимулювання інноваційної діяльності можливе лише за умови розробки диференційованих стимулів у залежності від типу впроваджуваної інновації. У найбільшій мірі це стосується істотних та вдосконалюючих інновацій.
Для забезпечення ефективності здійснення всіх функцій управління в системі інноваційної діяльності застосовують функцію контролю. Вона полягає в перевірці виконання встановлених планів, організації нововведення, проектних та фактичних грошових потоків, даючи змогу своєчасно вносити необхідні корективи у дії виконавців. Узагальнивши різні підходи, можна відзначити, що основні задачі контролю полягають у такому:
•зборі та систематизації інформації про стан  інноваційної діяльності на підприємстві;
•оцінці отриманих результатів діяльності;
•аналізі причин відхилення від планових нормативів, аналізі чинників,  що       справили  вплив   на  результати;
•прийнятті і впровадженні рішень, що сприятимуть досягненню цілей підприємства.
В.Швандара та В.Горкінфель виділяють три стадії інноваційного контролю: інвестування, виробництво та повернення інвестицій [43]. Для реалізації контролю, згідно їх досліджень, застосовують на цих стадіях наступні методи: звіти, інвентаризація, контрольні перевірки, нормативний метод, розрахунок відхилень, бухгалтерський облік, звіти по господарських операціях, фінансово-економічний аналіз, регулювання.
Роль контролю вуправлінні інноваційною діяльністю на підприємстві полягає у створенні зворотного зв’язку між функціями менеджменту. Це відбувається завдяки тому, що інформація в ньому рухається у зворотному напрямі: від об’єкта до суб’єкта. Контроль формується як цілісна підсистема, яка має свої виконавчі органи, методи оцінки, інформаційну базу. Для того, щоб система управління була ефективною застосовують різні види контролю. З точки зору цілей,  виділяють стратегічний та оперативний контроль; з точки зору предмету контролю – фінансовий та адміністративний;  з точки зору масштабів контролю – повний та вибірковий; за формами – внутрішній та зовнішній. Різноманітні види  контролю допомагають створити на підприємстві цілісну систему ефективного управління інноваційною діяльністю, в якій раціонально поєднується централізоване управління з самостійністю певних інноваційних підрозділів [55].Таким чином, виходячи із зазначеного, можна констатувати, що управління інноваційною діяльністю на підприємстві повинно носити комплексний характер, тобто охоплювативсі етапи, починаючи з досліджень зовнішнього середовища та визначення мети й закінчуючи контролем у всіх виробничих підрозділах підприємства, що залучені до інноваційної діяльності. Зосередження уваги тількина певних етапах та функціях приводить до неефективного витрачання  коштів та підвищує ризики інноваційної діяльності.
Аналіз ряду наукових джерел [19, 20, 25, 26, 51, 52, 53, 57, 79] засвідчує, що формування ефективної системи менеджменту інноваційної діяльності наорганізаційному рівні може бути забезпечено лише в разі врахування ряду сучасних особливостей цього процесу, зміст яких розкрито автором на рис.  1.4.                                                     
 
 Рис. 1.4. Зміст сучасного управління інноваційною діяльністю на підприємстві
 
Подальше дослідження управління інноваційною діяльністю буде зосереджено на діагностиці особливостей його здійснення на підприємствіхлібобулочної промисловості.
 
Висновки до розділу 1
 
1. У сучасній економічній літературі найбільш поширеними є два
Фото Капча