Соціально-психологічні аспект та емпіричне вивчення агресії

 

 

Вступ

РОЗДІЛ І. СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТ АГРЕСІЇ

1.1. Поняття про агресію її види та похідні

1.2. Зміни та стійкість агресії впродовж життя

1.3. Гендерні відмінності в агресії

Висновки з розділу

РОЗДІЛ II. ЕМПІРИЧНЕ ВИВЧЕННЯ АГРЕСІЇ

2.1. Методики дослідження агресії

2.2. Агресія у студентів

Висновки з розділу

Висновки

Список використаних джерел

 

 

Актуальність теми дослідження – дана тема на сьогоднішній день є актуальною, тому що з явищем агресії кожен з нас зустрічається практично кожен день. Існують різновиди агресії: фізична, непряма, вербальна, пряма тощо, що підкреслює потребу в детальнішому розгляді явища агресії. Частішання агресивних проявів є сьогодні однією з найгостріших соціальних проблем нашого суспільства. Агресія, у якій би формі вона не проявлялася, являє собою діяльність, спрямовану на заподіяння шкоди або збитку іншій живій істоті. Здавна людство виявляло цікавість до феномену агресії. І в наш час агресія є предметом активних науково-практичних досліджень. Те, що люди часто здійснюють небезпечні агресивні дії, навряд чи підлягає обговоренню. Проте питання про те, чому вони роблять подібні дії, довго було предметом серйозної дискусії. Висловлювалися різко відмінні одне від одного погляди відносно причин виникнення агресії, її природи та чинників, що впливають на її вияви. При всій різноманітності суперечливих теоретичних обґрунтувань, що висувалися, більшість з них підпадає під одну з чотирьох наступних категорій. Агресія відноситься насамперед до: 1) природженим спонукам або задаткам; 2) потребами, що активізуються зовнішніми стимулами; 3) пізнавальним та емоційним процесам; 4) актуальним соціальним умовам в поєднанні з попереднім навчанням.

Також актуальність даної теми підтверджує те, що багато відомих вчених таких як Е. Фромм (види агресій та прояви), Олуейз (зміни та стійкість агресії впродовж життя), Р. Берон та Д. Річардсон (загальні поняття про агресію), А. Басс, А. Дарка (види агресій та її дослідження), Дж. Каган (мотиви агресії) Л. Берковіц (причини, наслідки та контроль агресії), за кордоном, Фурманов І. А (діагностика, профілактика та корекція агресії), Рум’янцева Т. Г. (поняття та контроль агресії), Лютова Д. Г. та Моніна Г. Б. (агресивність у дітей) в СНГ та інші займались вивченням даного явища та приділяли велику увагу. Об’єкт дослідження – агресія. Предмет дослідження – зміни та стійкість агресії впродовж життя. Мета дослідження – теоретичне та емпіричне дослідження агресії. Мета роботи передбачає виконання таких завдань: 1. Розкрити поняття про агресію її види та похідні; 2. Проаналізувати гендерні відмінності в проявах агресії та виявити чи є агресія стійкою і чи може вона змінюватись впродовж життя; 3. Провести емпіричне дослідження на виявлення рівню агресивності.

Методи дослідження – теоретичні – класифікація

емпіричні – тестування; аналіз документів і продуктів діяльності.

Структура курсової роботи: зміст, вступ, основна частина (розділи та підрозділи), висновки, список використаних джерел.   

 

 

 

Поняття «агресія» походить від латинського «нападати». Воно здавна існуєв європейських мовах, однак, значення йому надавалося не завжди однакове. До початку XIX століття агресивним вважалася будь-яка активна поведінка, як доброзичлива, так і ворожа. Пізніше, значення цього слова змінилося, стало більш вузьким. Під агресією стали розуміти ворожу поведінку по відношенню до оточуючих [7, с. 6].

Не випадково до цих пір немає чіткого визначення поняття «агресія». Відомо, що в побуті термін «агресія» має широке поширення для позначення насильницьких загарбницьких дій. В основному ж під агресією розуміється шкідлива поведінка. Причому в понятті «агресія» об'єднуються різні за формою і результатами акти поведінки – від таких, як злі жарти, плітки, ворожі фантазії, деструктивні форми поведінки, до бандитизму і вбивств [7, с. 6].

Р. Берон і Д. Річардсон, вважають, що агресія, в якій би формі вона не виявлялася, являє собою поведінку, направлену на спричинення шкоди або збитку іншій живій істоті, що має всі підстави уникати подібного поводження з собою. Дане комплексне визначення містить у собі наступні приватні положення. У підліткового життя нерідко зустрічаються форми насильницької поведінки, що визначається в термінах «задерикуватість», «войовничість», «озлобленість», «жорстокість» [20, с. 64].

До агресивності близько підходить стан ворожості. Згідно Басс, ворожість – більш вузьке за спрямованістю стан, завжди має певний об'єкт. Часто ворожість і агресивність поєднуються, але нерідко люди можуть знаходиться у ворожих відносинах, проте ніякої агресивності не виявляють хоча б тому, що заздалегідь відомі її негативні наслідки для «агресора». Буває й агресивність без ворожості, коли ображають людей, до яких ніяких ворожих почуттів не плекають [25, с. 163]. 1. Агресія обов'язково має на увазі навмисне, цілеспрямоване заподіяння шкоди жертві; 2. В якості агресії може розглядатися тільки така поведінка, що має на увазі заподіяння шкоди або шкоди живим організмам; 3. Жертви повинні володіти мотивацією уникнення подібного поводження з собою.

Під агресією, за Е. Фроммом, слід розуміти будь-які дії, які завдають або мають намір завдати шкоди іншій людині, групі людей або тварині, а також заподіяння шкоди взагалі всякому неживому об'єкту [3, с. 72].