Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Соціально-психологічні аспект та емпіричне вивчення агресії

Предмет: 
Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
32
Мова: 
Українська
Оцінка: 

з одного боку, існуючий зв'язок між агресивністю і агресією не є жорстким, а, з іншою, сам акт агресії може не приймати свідомо небезпечні і несхвалювані форми. У життєвій свідомості агресивність є синонімом «зловмисної активності». Проте само по собі деструктивна поведінка «зловмисністю» не володіє, такою її робить мотив діяльності, ті цінності, заради досягнення і володіння якими активність розвертається. Зовнішні практичні дії можуть бути схожі, але їх мотиваційні компоненти прямо протилежні. Виходячи з цього, можна розділити прояви агресії на два основних типи: перший – мотиваційна агресія, як самоцінність, другий – інструментальна, як засіб (маючи на увазі при цьому, що і та, і інша можуть виявлятися як під контролем свідомості, так і поза нею, і зв'язані з емоційними переживаннями (гнів, ворожість). Практичних психологів більшою мірою повинні цікавити мотиваційна агресія як прямий прояв реалізації властивих особі деструктивних тенденцій. Визначивши рівень таких деструктивних тенденцій, можна з великою мірою вірогідності прогнозувати можливість прояву відкритої мотиваційної агресії. Однією з подібних діагностичних процедур є опитувальник Басса-Дарки. А. Басс, що сприйняв ряд положень своїх попередників, розділив поняття агресія і ворожість і визначив останню як: «... реакцію, що розвиває негативні відчуття і негативні оцінки людей і подій». Створюючи свого опитувальника, який диференціює прояви агресії і ворожості, А. Басс і А. Дарка виділили наступні види реакцій: 1. Фізична агресія – використання фізичної сили проти іншої особи. 2. Непряма – агресія, обхідним шляхом спрямована на іншу особу або ні на кого не спрямована. 3. Роздратування – готовність до прояву негативних відчуттів при щонайменшому збудженні (запальність, грубість). 4. Негативізм – опозиційна манера в поведінці від пасивного опору до активної боротьби проти сталих звичаїв і законів. 5. Образа – заздрість і ненависть до тих, що оточують за реальні і вигадані дії. 6. Підозрілість – в діапазоні від недовір'я і обережності по відношенню до людей до переконання в тому, що інші люди планують зашкодити. 7. Вербальна агресія – вираження негативних відчуттів як через форму (крик, виск), так і через вміст словесних відповідей (прокльони, погрози). 8. Відчуття провини – виражає можливе переконання суб'єкта в тому, що він є поганою людиною, що поступає зле, а також докори сумління. Користуючись даною методикою, необхідно пам'ятати, що агресивність, як властивість особи, і агресія, як акт поведінки, можуть зрозуміти в контексті психологічного аналізу мотиваційно – потребованої сфери особи. Тому опитувальником Басса-Дарки слід користуватися в сукупності з іншими методиками: особовими тестами психічних станів (Кеттелл, Спілбергера), проектними методиками (Люшер) і т. д. Дослідження проводилось на базі студентів Прикарпатського національного університету. В дослідженні прийняло участь 52 студенти. Порівнювались результати за наступними критеріями: стать, вік, місце проживання. У вибірці було: 37 дівчат (23 місто; 14 село) та 15 хлопців (8 місто; 7 село). Крім дослідження рівня агресивності, досліджувався також рівень ворожості, як запропоновано в використаній нами методиці А. Басса та А. Дарки. Під час інтерпретації результатів потрібно було виявити чи відповідає рівень агресивності та ворожості нормі, тобто немає відхилень в цьому плані та відповідає нормам; або ж він є нижчим норми – тобто людина немає навіть мінімальних проявів агресій, злості, в деякій мірі ворожості внаслідок чого людина часто не досягає того чого бажає, відчуває себе переможеною, часто програє в чомусь; або вище норми – коли в людини рівень агресивності та ворожості зависокий, що проявляється в насиллі, жорстокості, негативних емоціях конфліктах тощо. Результати дослідження у дівчат всіх вікових категорій з міста, нижче зображені результати (див таблицю 2. 1) :

 
Таблиця 2. 1 Рівень агресивності у дівчат (за місцем проживання, за віком)
 
Отже, порівняємо отримані дані. Як ми бачимо по таблицях переважаючий рівень агресивності як в дівчат з міста так і в дівчат з села майже у всіх вікових категоріях – в межах норми. Якщо ж говорити про ворожість – тут картина дещо інша, рівень вище норми інколи переважає норму та навпаки. Якщо поглянути в загальному, то дівчата з сільської місцевості дещо більш агресивніші від дівчат з міста. Результати цих досліджень у хлопців всіх вікових категорій з міста (див. таблицю 2. 3) :
 
Таблиця 2. 3 Рівень агресивності у хлопців (за місцем проживання, за віком)
 
 
Таблиця 2. 4 Рівень агресивності у хлопців (за місцем проживання, за віком)
 
Як ми бачимо у хлопців як з міста так і села також переважає показник норми в агресії. Це саме стосується і рівня ворожості. Є одиничні випадки коли рівень агресивності вище норми і так само рівень ворожості – вище норми, таке ж саме з показником нижче норми. Як чоловіки так і жінки проявляють агресію однаково, відмінності бувають у видах та силі самої агресії, це вже залежить від індивідуальних особливостей кожної людини зокрема і не залежить до якого вона статі відноситься. В результаті проведення дослідження з визначення рівня агресивності ми виявили, що: - 28 студентів (53, 9%) – норма; - 6 студентів (11, 5%) – вище норми; - 18 студентів (34, 6%) – нижче норми. Результати представлені нижче в рисунку 2. 1. :   Рисунок
Фото Капча