Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Специфіка культурологічного знання

Тип роботи: 
Курс лекцій
К-сть сторінок: 
147
Мова: 
Українська
Оцінка: 

цивілізацій”?

a.С. Хантінгтон;
b.Е.Трьольч;
c.Л.Фробеніус;
d.К.Поппер;
e.Г.Нібур
 
7. Що дослівно означає слово космополіт?
a.“людина-універсал”;
b.“громадянин світу”;
c.“людина без батьківщини”;
d.національно свідома людина;
e.громадянин своєї країни.
 
8. Назвіть рік вступу України до ЮНЕСКО?
a. 1945;
b. 1954;
c. 1972;
d. 1991;
e. 1961.
 
9. З ініціативою розробки якої Програми виступила Україна в ЮНЕСКО?
a.Програми культури миру;
b.Програми міжнародного наукового співробітництва;
c.Програми роззброєння;
d.Програми розробки міжнародних стандартів освіти;
e.Програми створення Списку всесвітньої спадщини людства.
 
10. Архітектурний ансамбль якого з цих українських монастирів включений до Списку всесвітньої спадщини людства?
a. Мгарського монастиря;
d. Почаївської лаври;
c. Києво-Печерської лаври;
d. Полтавського Хрестовоздвиженського монастиря;
e. Видубицького монастиря.
 
ТЕМА 10. ПОНЯТТЯ КУЛЬТУРНОЇ ІДЕНТИФІКАЦІЇ
 
Мета: з’ясувати питання типології провідних людських потреб; розкрити сутність культурної ідентифікації як глибинної людської потреби; визначити механізм культурної ідентифікації; з’ясувати зміст поняття “етноідентичність”; окреслити процеси персоніфікації і культурного ототожнення, зокрема стосовно студента, спеціаліста.
 
ПЛАН
1.Типологія потреб людини. Ідентифікація як глибинна людська потреба. Сутність культурної ідентифікації.
2.Механізм культурної ідентифікації.
3.Етноідентичність як різновид групової культурної ідентифікації.
4.Персоніфікація і культурне ототожнення особистості.
 
ЛІТЕРАТУРА
•Артановский С.Н. Историческое единство человечества и взаимовлияние культур. – Л., 1968.
•Бердяев Н.А. Философия неравенства. – М., 1994.
•Гуревич П.С. Культурология: Учебник. – М.: Гардарики, 2003. – С.225 –237.
•Першиц А.И. Проблемы теории традиции глазами этнографа // Советская этнография. – 1981. – № 3.
•Культурология. ХХ век: Словарь. – Санкт-Петербург, 1997.
 
1. Типологія потреб людини. Ідентифікація як глибинна людська потреба. Сутність культурної ідентифікації. Починаючи з античних часів, філософи намагалися визначити і дослідити власне людські потреби. Найбільш вдалу типологію людських потреб дав американський філософ Еріх Фромм. Розглянемо її. Фромм виділяє п’ять основних потреб людини, а саме:
1.Потреба у спілкуванні. Ізольована, штучно вилучена із суспільства людина, втрачає соціальні навички, культурні стандарти.
2.Потреба у творчості. Тваринам властиве пасивне пристосування, людина ж прагне змінити навколишній світ. Творчий акт і дозволяє це зробити, тому він завжди виступає як звільнення від чогось та подолання певних труднощів. Творчість невідривна від свободи. Лише вільний може творити. Найкраще розкриває сутність творчого акту мистецтво, художня творчість. Мистецтво взагалі є сферою переважно творчою. Всякий творчий художній акт є частковим перетворенням життя. У художньому ставленні до світу відкривається інший світ. Однак тут прослідковується трагізм усякої творчості. Він виражається у невідповідності між задумом і його втіленням. Великі художники володіють надзвичайною творчою енергією, але в їхніх творах вона ніколи не може бути реалізована повністю. Саме потреба у творчості дозволяє людині розірвати межі пасивності свого існування й увійти у царство свободи, в якому вона лише і може відчути себе справді людиною.
3.Потреба у відчутті глибоких коренів. Кожна людина прагне усвідомити себе ланкою в певному стабільному ланцюжку людського роду. Саме за допомогою цієї потреби людина може реалізувати дві: перша – налагодити міжіндивідуальні зв’язки та втілити свої творчі можливості.
4.Прагнення пізнання, оволодіння світом. Один із глибоко інтимних потягів особистості , що полягає у бажанні розпізнати логіку навколишнього світу, задовольнити своє прагнення до розуміння сенсу універсуму. Певними практичними навичками володіють і тварини. Вовк “продумує”, як кинутися напереріз зайцю й спіймати його у заздалегідь визначеній точці. Однак це “знання” залишається частковим набутком. Воно не збагачується іншими відкриттями, різнорідні уявлення не стають цілісною системою.
5.Прагнення до уподібнення, пошук об’єкта вшанування. Індивід, що знаходиться у світі незрозумілих речей і явищ, просто не в змозі самостійно усвідомити призначення та сенс навколишнього буття. Він потребує системи орієнтації, яка б дала йому можливість ототожнити себе з певним визнаним зразком. Таку орієнтацію дає йому саме культура. Ось чому проблема культурної ідентичності відіграє величезну роль у культурології.
У зв’язку з цим важливо з’ясувати поняття культурної ідентифікації.
Культурна ідентифікація – це самовідчуття людини в середині конкретної культури.
 
2. Механізм культурної ідентифікації. Вперше механізм культурної ідентифікації був розкритий у психологічній концепції З.Фрейда, що виникла на основі патопсихологічного спостереження, а потім поширена на “нормальне” духовне життя. Фрейд розглядав ідентифікацію як спробу дитини (або слабкої людини) перейняти силу батька, матері (чи лідера) та таким чином зменшити почуття страху перед навколишнім світом.
Дослідження сучасних науковців, і перш за все психологів, дозволяють значно розширити уявлення про такий механізм. Світ людських переживань складний. В основі емоційних станів, якими є любов, ніжність, співчуття, відповідальність, лежить щось таке, що невідворотно передбачає погляд не лише на самого себе, а й на інших. Адже ці почуття за самим своїм визначенням “відкриті”, “спрямовані” на інший об’єкт. Тому глибинна потреба людини полягає у тому, щоб постійно бачити перед собою якісь персоніфіковані зразки, з яким він би міг ідентифікувати себе.
Звичайно, людина шукає такі зразки, насамперед, у найближчому оточенні, в мистецьких образах (герої літератури, театру, кіно).
Прагнення людини пізнати
Фото Капча