Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Становлення Гетьманщини в українській історіографії (40-ві роки ХІХ - початок ХХ ст.)

Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
55
Мова: 
Українська
Оцінка: 

дослідників доби національного відродження в історіографію проблем становлення Гетьманщини, їх вплив на історичні студії ХХ ст.

Хронологічні межі праці розглядаються в двох аспектах: історичному та історіографічному. Історичний вимір датування пов’язаний з тим, що у дисертації розглядаються процеси становлення козацької держави у добу Національно-визвольної війни. Доцільно розглядати хронологічні межі висвітлюваних подій, орієнтуючись не на дати правління гетьманів, які часто міняли спрямованість своєї політики, а на більш об’єктивні, універсальні, сталі критерії, які визначали угоди Війська Запорозького з Річчю Посполитою та Московською державою. Гадяцький трактат 1658 р. був певною умовною межею у процесі державотворення в Україні. 
Періодизація розвитку української історіографії тісно пов’язана з національним відродженням ХІХ-ХХ ст. Через це історіографічний вимір хронологічних рамок даного дослідження узгоджується з періодизацією національного руху, важливим періодом якого був час від 40-х років ХІХ до початку ХХ ст. 
Територіальні межі даного дослідження мають також два виміри. З одного боку, вони охоплюють українські землі, на яких формувалася Гетьманщина в добу Національно–визвольної війни, та сусідні країни, з якими Військо Запорозьке підтримувало тісні відносини. З іншого боку, треба мати на увазі, що історичні дослідження українських істориків щодо проблем виникнення Гетьманщини здійснювалися у зазначений час у Наддніпрянській та Західній Україні, у наукових центрах Російської імперії та Австро-Угорської монархії. 
Наукова новизна одержаних результатів дисертації полягає у тому, що у ній зроблена одна з перших спроб комплексного історіографічного дослідження проблем становлення Гетьманщини доби Національно-визвольної війни;
– у дисертації доведено, що протягом 40-х рр. ХІХ – початку ХХ ст. в українській історіографії закономірно посіли чільне місце питання історії козацтва, Національно-визвольної війни, утворення Гетьманщини;
– дослідження показало, що українська історіографія становлення Гетьманщини розвивалася, сприймаючи вплив провідних напрямків європейської історіософії (романтизму, позитивізму, неоромантизму), пов’язуючи їх з особливостями українського національного відродження (народницького, народно-державницького та державницького напрямків історичної думки в Україні); 
– поряд з виданими у наш час працями українських істориків до історіографічного аналізу проблем становлення козацької держави автором було вперше залучено ряд маловідомих публікацій у періодичних виданнях творів М.Максимовича, М.Драгоманова, В.Доманицького; 
– розглянуто питання щодо органічного поєднання археографічної, науково-організаційної та історіографічної діяльності українських істориків, які досліджували проблеми історії Гетьманщини;
– вперше комплексно висвітлювалися історіографічні аспекти формування передумов виникнення козацької держави та основних етапів її становлення, хронологічними межами яких доцільно розглядати не роки правління гетьманів, а дати укладення політико-правових угод, які визначали державний статус та устрій Гетьманщини;
– вперше вжито поняття „самоутвердження козацької держави” для означення процесів державотворення, які відбувалися в Україні у перший період Національно–визвольної війни;
– зроблено висновок про доцільність використання у наукових дослідженнях терміна “Руїна”, а також щодо суті та хронологічних меж цього явища. 
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що вони дають можливість з’ясувати, на якій історіографічній базі розвиваються сучасні дослідження історії козацької держави, дозволяють підійти до розв’язання ряду складних дискусійних історичних та історіографічних питань, визначити напрямки здійснення подальших студій. 
Дослідження обраної теми сприяє тому, що отримані наукові результати активно впроваджуються у навчальний процес на історичному факультеті МДГУ при викладанні загальних курсів “Історія України”, “Історіографія”, спецкурсу “Проблеми cтановлення Гетьманщини в українській історіографії 40-х рр. ХІХ – початку ХХ ст.”
Проведене дослідження дає можливість використовувати його матеріали для популяризації питань розвитку української історичної науки, діяльності визначних українських істориків, Національно–визвольної війни та Гетьманщини у засобах масової інформації, у науково-педагогічній роботі з учнями загальноосвітніх навчальних закладів та студентів ВНЗ. 
Апробація результатів дисертації. Результати, отримані в ході написання дисертації, було апробовано на понад 20 наукових конференціях, які проводилися у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка, Донецькому національному університеті, Луганському Східноукраїнському національному університеті ім. В.Даля, Запорізькому державному університеті, Кам’янець-Подільському державному університеті, Черкаському державному університеті, Переяслав-Хмельницькому державному педагогічному університеті, Маріупольському державному гуманітарному університеті, Національній бібліотеці України ім. В.Вернадського, у тому числі, на Міжнародній науковій конференції “Українська історіографія на рубежі століть” (Кам’янець-Подільський, 25-26 жовтня 2001 р.), на Міжнародній науковій конференції “Історична наука: проблеми розвитку” (Луганськ, 17-18 травня 2002 р.), в роботі Другого міжнародного наукового конгресу українських істориків “Українська історична наука на сучасному етапі розвитку” (Кам’янець-Подільський, 17-18 вересня 2003 р.), VІ Міжнародного конгресу україністів (Донецьк, 28 червня-1липня 2005 р.).
Публікації. Основні положення дисертаці викладені в монографії “Становлення козацької держави у добу Національно-визвольної війни (проблема в українській історіографії 40-років ХІХ – початку ХХ ст.)”, (Донецьк, 2005), в колективній монографії “Історичні постаті України: проблеми і пошуки” (Луганськ, 2003) та в понад 35 статтях, з яких 20 фахових, опублікованих у вітчизняних та зарубіжному виданнях. 
Структура дисертаціїї обумовлена змістом досліджуваної проблеми, предметом та методами дослідження. Робота складається з вступу, шести розділів та висновків, списку джерел та літератури (1261 найменування). Загальний обсяг дисертації становить 588 сторінок, з них основного тексту – 357 с.
 
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
 
У вступі обгрунтовано актуальність теми, визначено об’єкт та предмет дослідження, його мету та завдання, хронологічні та географічні межі наукового пошуку, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, показано апробацію результатів. 
Перший розділ “Історіографія, джерела та методологія дослідження” містить три підрозділи, в яких висвітлюються відповідні аспекти дисертаційної роботи.
Фото Капча