Становлення Гетьманщини в українській історіографії (40-ві роки ХІХ - початок ХХ ст.)

Велику наукову вартість мають студії харківського історіографа В.Кравченка, який у своїх публікаціях та у докторській дисертації грунтовно висвітлював проблеми розвитку української історичної науки у другій половині XVIII – середині ХІХ ст. С.Стельмах розглянув теоретичні проблеми вітчизняної історіографії ХХ ст., впливи європейської історіософії на історичні погляди українських вчених ХІХ ст. Важливе місце в сучасній історіографічній літературі посідають праці В. Потульницького. Теоретичні аспекти розвитку української історичної думки наприкінці ХІХ – у першій третині ХХ ст. у зв’язку з проблемами націотворення в Україні з’ясовує В.Масненко. Деякі питання історіографії Гетьманщини розглядав В. Цибульський. Науковий інтерес становлять історіографічні дослідження С. Ляха з історії козацтва, Національно-визвольної війни, наукової діяльності деяких українських істориків

Особливий інтерес становлять сучасні спеціальні історіографічні студії щодо актуальних проблем державотворення у козацькій Україні у добу Національно-визвольної війни. В.Матях проаналізувала проблеми українського державотворення у XVII-XVIII ст. через призму історичних поглядів вітчизняних вчених другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Науковий інтерес становить історіографічний аналіз народницького та державницького напрямків української історіографії. В.Матях розглянула також історіографічні аспекти розвитку українсько-російських відносин другої половини XVII-XVIII ст. 

Питання формування української державності в середині XVII ст. з історіографічної точки зору характеризує А. Коцур. Я. Федорук, досліджуючи політичні погляди та діяльність гетьмана Богдана Хмельницького, використав цікавий історіографічний матеріал, але розглядав його не зовсім відповідно до запропонованої теми і трактував дещо однобоко. Автор поставив під сумнів цілком прийнятний умовний поділ української історіографії на народницький та державницький напрямки, не зовсім точно характеризував М.Костомарова як історика з промосковськими поглядами. 

Серед історіографічних праць українських вчених, присвячених питанням становлення козацької держави, слід відзначити дисертаційні дослідження І. Поліщук та В. Василенка. Перше з них висвітлювало історіографічні аспекти формування Української держави в роки Національно-визвольної війни. Авторка звернула увагу на історичні погляди українських істориків народницького та державницького напрямків. Висвітлюючи проблеми державотворення в козацькій Україні, дослідниця в надто загальному вигляді розглянула історіографічні аспекти формування територіальної організації держави, публічності її влади, політико-правовий статус. 

У праці В. Василенка розглянуто українську та російську історіографію Переяславської угоди 1654 р. Певний науковий інтерес становить обґрунтування автором історіографічних періодів, які здобули висвітлення у дисертації, хоча вони потребують уточнення. Дослідник показав відмінність, яка виявилася в російській та українській історіографії щодо розглянутих проблем. 

Великий науковий інтерес становлять спеціальні праці сучасних дослідників, присвячені історіографічним студіям щодо діяльності гетьмана Богдана Хмельницького. Ю. Пінчук розглядає це питання з точки зору його висвітлення у працях М. Костомарова. Л. Мельник аналізує погляди М. Максимовича та В. Антоновича щодо провідника українського народу у Визвольній війні, а також порівнює оцінки М. Грушевського та В. Липинського щодо питань історії козацької держави. В. Сарбей з’ясував історіографічний аспект діяльності великого гетьмана на основі праць О. Левицького. У статті М. Кучинського розглянуто публікації журналу „Киевская старина”, присвячені діяльності гетьмана Богдана Хмельницького. Дослідження М.Кучинського носить переважно інформативний характер.

Певний інтерес до питань висвітлення історії Гетьманщини в українській історіографії виявляли російські історики В. Бердинських, Б. Литвак, О. Шапіро, Т. Яковлєва, В. Янін. Питання української історіографії козацької держави знайшли відображення також у працях польських, канадських та американських істориків М. Сівіцького Я. Качмарчика, А. Кравчика, Й. Полчвартека, Г. Гмітерека, І. Матерінського, Ф. Сисина, Дж. Басараба, Т.М. Прімака. 

Таким чином, українська історіографія становлення Гетьманщини постійно перебувала в полі зору українських вчених. До неї виявляли інтерес також деякі зарубіжні дослідники. Навколо цих питань розгорталися гострі наукові дискусії, які часто ставали об’єктом ідеологічної боротьби. Але до нашого часу немає узагальнюючої праці, в якій би комплексно розглядалася дана проблема. Багато аспектів, що стосуються аналізу історичних поглядів вчених щодо питань утворення козацької держави, залишаються нез’ясованими. Все це обумовлює необхідність дослідження обраної теми.

У другому підрозділі “Джерельна база висвітлення теми” здійснено аналіз джерел, використаних у даному дослідженні. 

Дослідження української історіографії становлення Гетьманщини спирається на відповідну джерельну базу, яка дозволяє проаналізувати наукові концепції істориків, різні аспекти процесів державотворення в Україні доби Національно-визвольної війни. Носіями історіографічного матеріалу виступають різні за характером та жанрами праці вчених, в яких висвітлювалася діяльність гетьманів Богдана Хмельницького, Івана Виговського, військові та політичні події того часу, характеризувалися угоди, що їх укладало Військо Запорозьке з Річчю Посполитою та Московською державою. Розглядаючи джерельну базу даного історіографічного дослідження, необхідно класифікувати праці вчених. При цьому доцільно виділити такі групи історіографічних джерел: 1) наукові та науково-популярні узагальнюючі праці з історії України, написані українськими істориками 40-х років ХІХ – початку ХХ ст.; 2) спеціальні монографічні дослідження; 3) наукові статті та розвідки; 4) довідкові видання та навчальна література; 5) критико-бібліографічні праці; 6) політична та історична публіцистика. 

Використані в дисертації в якості історіографічих джерел наукові дослідження Д. Бантиш-Каменського, М. Маркевича, М. Костомарова, М. Максимовича, П. Куліша, В. Антоновича, О. Левицького, О. Лазаревського, М. Драгоманова, І. Каманіна, О. Єфименко, М. Василенка, М. Грушевського, С. Томашівського, В. Герасимчука, І. Крип’якевича, В. Липинського та інших вчених розкривають особливості формування їх наукових концепцій, історичних поглядів щодо питань становлення козацької держави. Аналіз праць, присвячених подіям Національно-визвольної