Стратегія управління персоналом організації, її вплив на ефективність діяльності

складовими кадрової стратегії є прогнозування та планування потреби в персоналі, організація зв’язків з ринком праці і залучення персоналу, політика використання персоналу, політика навчання й розвитку персоналу, політика оцінювання внеску працівника в розвиток організації;

- система теоретичних поглядів, ідей, вимог, практичних заходів в галузі роботи з персоналом, розроблені на основі кадрової стратегії, уособлюються в кадровій політиці підприємства;

основне завдання кадрової політики – забезпечення у повсякденній роботі врахування інтересів усіх категорій працівників і соціальних груп трудового колективу;

існують дві основні форми кадрової політики підприємства: екстенсивна, притаманна економіці часів панування адміністративно-командної системи, та інтенсивна, характерна для підприємств ринкового економічного простору;

кадрова політика реалізується на практиці в процесі тактичного управління персоналом;

тактика управління персоналом – це конкретні управлінські заходи із упровадження в життя стратегічних завдань щодо управління персоналом.

 

 

Враховуючи складність та багатогранність завдань, які охоплює кадрова політика, на сьогоднішній день одна людина не в змозі забезпечити виконання всіх функцій з управління людськими ресурсами. Тому створення окремого відділу – кадрової служби, завданням якого повинно стати втілення на практиці кадрової політики підприємства є життєвою необхідністю.

Відділи кадрів як структурні підрозділи вперше були створені в нашій країні в 30-х роках ХХ століття. На перших порах вони здійснювали дві основні функції:

- залучення на роботу та оформлення прийому;

звільнення працівників.

У 30-х роках, з огляду на тоталітарний характер держави, кадрові підрозділи створювались й функціонували, з метою зміцнення існуючих засад управління суспільством. В той час відділи кадрів очолювали колишні працівники правоохоронних органів, комітету державної безпеки, партійні функціонери.

З тих часів роль і функції кадрових служб зазнали суттєвих змін. Вони почалися з перебудови, яка була започаткована в 1984 р. за ініціативи Горбачова, і, особливо важливих змін служби управління людськими ресурсами зазнали з початку 90-х років в умовах переходу до ринкової економіки. Ці зміни ґрунтувалися на переході від декларування першочерговості людини в системі управління до реальних кроків у цьому напрямку.

Шлях від управління кадрами до управління персоналом характеризується наступними основними змінами в діяльності кадрових служб:

переходом від підбору та розстановки кадрів до участі у формуванні стратегії бізнесу й організаційних змін;

зміною статусу кадрової служби як розпорядчо-облікового органу на консультативний;

професіоналізацією сфери управління персоналом і скороченням у ній ролі технічних виконавців;

участю у формуванні й реалізації політики соціального партнерства;

орієнтацією на розвиток потенціалу працівників як стратегічного ресурсу організації [5, с. 60].

Таким чином, у рамках концепції управління людськими ресурсами, персонал “зрівнюється у правах” з основним капіталом, а витрати на нього розглядаються як довготермінові інвестиції. Одночасно, кадрове планування переплітається з виробничим; активно впроваджується групова організація праці, а тому акцент робиться на створення команди, розвиток здібностей людей і формування корпоративної культури; кадрові служби вирішують організаційні та аналітичні питання, а також надають підтримку лінійним керівникам щодо забезпечення адаптації працівників в організації.

Сучасна кадрова служба вітчизняного підприємства має ряд суттєвих обов’язків – від реалізації на рівні підприємства державної кадрової політики – до втілення в життя інтенсивної кадрової політики самого підприємства.

Підвищення ролі кадрових служб зумовлене об’єктивними обставинами:

появою дефіциту трудових ресурсів певної кількості і якості в умовах утворення загальнодержавного ринку праці;

зниженням витрат на підготовку і перепідготовку кадрів із боку держави (міністерств, відомств) ;

зростанням інтенсивності праці на тлі розвитку науково-технічного прогресу;

розширення функціональних обов’язків працівників кадрових служб та підвищення їх самостійності, у зв’язку з переходом на нові форми господарювання.

Реформуючи вітчизняні кадрові підрозділи керівництву підприємства, насамперед, слід переглянути свої погляди і пріоритети, оскільки дійсне визнання першочерговості потреб людини-працівника у порівнянні з виробничими завданнями, потребує кардинальної зміни поглядів і уявлень.

На сьогоднішній день кадрові служби, які продовжують працювати по старому, повністю не відповідають потребам ринкової економіки. Ось чому, в рамках реструктуризації підприємств (в основному – великих), відбувається одночасна реструктуризація служб управління персоналом. Удосконалюється організаційна структура відділу кадрів.

Якщо на вітчизняних підприємствах у штат кадрової служби входять, в основному, начальник відділу кадрів та інспектори з окремих ділянок роботи з персоналом, то більшість закордонних кадрових служб передбачають іншу структуру, яка є більш гнучкою й ефективною (див. Рис. 1. 1.). Очолювати роботу з управління персоналом може, наприклад, віце-президент компанії з соціальної політики й управління людськими ресурсами. Безпосередньо кадрову службу очолює менеджер із персоналу. В складі підрозділу, зазвичай, менеджер з набору і відбору кадрів (формування персоналу), менеджер з підготовки і перепідготовки кадрів (розвитку персоналу), менеджер з атестації кадрів (оцінки персоналу), менеджер із мотивації та комунікацій (підвищення якості трудового життя та налагодження соціального партнерства), менеджер з економіки персоналу (бухгалтер по зарплаті). В цей підрозділ також підключаються юристи, конфліктологи, психологи, соціологи або ціла соціологічна лабораторія. Кадрові служби великих корпорацій США налічують 50 і більше працівників. Закордонні служби з управління персоналом мають набагато ширше коло функціональних обов’язків, до яких входить весь спектр управління персоналом підприємства та задоволення всіх потреб працівників, тобто в ці служби зведені всі