Сутність майнового страхування, його структура та зміст

Особисте страхування передбачало грошові виплати в разі хвороби, каліцтва, смерті тощо.

Майнове страхування мало відшкодовувати збитки, що виникли внаслідок стихійного лиха, пограбування, а також банкрутства (розорення) члена гільдії незалежно від причин, що його (банкрутство) зумовили. Разом з тим слід зазначити, що члени гільдійної або цехової каси зобов'язувалися сприяти один одному в обмеженні збитків, спричинених пожежами, стихійними лихами, грабунками тощо. Але недбале ставлення до охорони майна позбавляло права на отримання страхового відшкодування. [5,ст.13]

Існують різні версії з приводу заснування першого страхового товариства. В одних джерелах є посилання на те, що це сталося в XIII віці в Ісландії у формі об'єднання селян від втрат на випадок вогню або загибелі худоби. Інша думка, що поява страхових товариств пов'язана насамперед із морським транспортом та торгівлею. Тут початковий період страхування будувався на договорі бодмереї – кредитор виплачував страхову суму наперед, і коли нічого не траплялося, то ця сума поверталася, плюс премія за бодмерею (страхування навпаки). 6 Збільшення попиту на страховий захист зумовило перехід до продажу страхових полісів з подальшим відшкодуванням збитків.[8,ст.5] Перший морський поліс був виданий судновласнику в 1347 році в Генуї. Сам документ отримав назву «POLISA», а сплачений судновласником платіж – «PRAMIE». Ці терміни у страховій справі використовуються у всіх країнах всього світу й до нині. Слід ще вказати, що на той же час у Венеції, як розвинутої морської держави, був розроблений і вступив у дію «Кодекс морського страхування» (1468р.), основні положення якого теж увійшли в подібні кодекси чи в інші акти, що нормують умови пароплавства практично всіх країн світу.

У другій половині XIX ст. спектр страхових послуг уже був досить широким, приймались на страхування будівлі, тварини, посіви, меблі, одежа, засоби транспорту, вантажі, певного розвитку набуло страхування життя. 

У дореволюційні часи одним із важливих центрів страхування Росії була Одеса. Тут існували самостійні страхові товариства, а також контори філій провідних страхових компаній Петербурга й Москви, іноземних страховиків.

В Україні періодом створення страхового ринку вважають початок 90-х років. Саме тоді виникли перші приватні страхові компанії, які поклали край тотальній монополії Держстраху. Серед них: "Омета-Інстер", "Ризик", "Скайд", "Саламандра", "Скайд-вест", "АСКО-Прометей", "Росток", "Славія" тощо. На страховий ринок України прийшли провідні та досить відомі іноземні страхові компанії, що діють переважно через спільну страхову діяльність. Так з'явився альянс "Омета-Інстер" - "Ллойд" (Англія), Українсько-ізраїльське товариство "Страхова компанія "Система резервних фондів", пряме представництво відкрила австрійська фірма "Safe invest". В Україні Комітетом у справах нагляду за страховою діяльністю в 1997 році було зареєстровано близько 700 страховиків.

Становлення страхового ринку в Україні включає три етапи:

1. 1991 – 1993 рр. – характерними рисами є відсутність спеціального законодавства, відповідної методологічної бази, нагляду з боку держави, ефективного ринкового механізму здійснення страхової діяльності; цей етап визначається екстенсивним розвитком страхового ринку, швидким зростанням кількості страхових організацій.
2. 1993 – 1996 рр. – почала створюватися страхова галузь, був прийнятий Декрет «Про Страхування», держава встановила нагляд за страховою діяльністю і визначила певні вимоги до страховиків, відбулася структурна будова страхового ринку України, з'явились групи страхових компаній: організації, створені на базі колишнього Держстраху в системі НАСК «Оранта», створені на приватному капіталі і т. п.
3. 1996 – 2001 рр. – був прийнятий Закон України «Про страхування» (1996р.), який посилив вимоги щодо статутних фондів страхових компаній (100 тис. ЕКЮ (євро) для компаній, що займаються страхуванням життя; 500 тис. ЕКЮ для компаній, що займаються загальними видами страхування) та платоспроможності страхових компаній. Страхові компанії були поділені на тих, які займаються загальними видами страхування (ризикове страхування) і займаються довгостроковим страхуванням життя; були чітко визначені правила страхування та встановлено вимоги до договорів страхування та розміщення страхових резервів. Створюються Моторне (транспортне), Морське та Авіаційне страхові бюро. [8,ст.6-8]

 

 

Страхування майна і забезпечує захист майнових інтересів будь-яких власників майна (громадян, підприємств, держави) від ризиків його втрати або пошкодження.

Майно – це матеріальні об'єкти або речі, якими володіє, користується і розпоряджається їх власник або його довірена особа. Майно особи або організації може включати землю, будівлі, меблі, банківські рахунки, одяг, промислові акції, вміст холодильника, авторські права на написані твори, автомобіль, патенти на винаходи і тисячі інших речей. Ризик втрати доходу, який власник отримує з цього володіння, також може бути застрахований. [4,ст.124]

Майнові інтереси в юридичному плані – це відносини між особою (юридичною та фізичною) та різними видами майна, що ґрунтуються на законі, договорі чи інших правових засадах.

Страховий захист охоплює лише ті майнові інтереси, які зумовлені необхідністю збереження майна через можливість його знищення, затоплення, пошкодження, крадіжки у результаті настання непередбачуваних випадків та інших негативних подій, а не отриманням якихось вигод чи переваг, пов’язаних із володінням, користуванням чи розпорядженням цим майном. Звідси під майном, що підлягає страхуванню, розуміють не всі, а лише такі об’єкти цивільних прав, стосовно яких:

• існує інтерес щодо їх збереження;
• завдані страховим випадком збитки можна оцінити вартісно. [14,ст.92]

Законодавство України чітко визначає об'єктом