Сутність майнового страхування, його структура та зміст

Застрахована особа – це фізична особа, про страхування якої страхувальником укладений із страховиком договір страхування цієї особи. Тобто це є особисте страхування людини, у житті якої може статися страховий випадок, безпосередньо пов’язаний з її особистістю або обставинами її життя. Це може бути неповнолітня особа – дитина (при страхуванні її батьками), недієздатний інвалід (при страхуванні його опікуном), або робітник (при страхуванні робітника праценадавачем), чи будь-який громадянин, застрахований іншою дієздатною фізичною особою або юридичною особою (наприклад, підприємством – роботодавцем).

Стаття 3 ЗУ “Про страхування” побічно використовує цей термін при регулюванні відношень, що виникають тільки в особистому страхуванні. Проте слід зазначити, що у страховій практиці інших країн користуються цим терміном щодо договорів страхування відповідальності за заподіяння шкоди і договорів майнового страхування, якщо порушуються майнові права застрахованої особи.

Отримувачем страхового відшкодування, згідно з страховим законодавством України є:

• сам страхувальник (для особистого і майнового страхування), або
• застрахована особа (для особистого страхування), або
• потерпіла особа, яка належним чином довела наявність прямого причинно-наслідкового зв’язку заподіяного їй збитку із страховим випадком та належним чином підтвердила фактичний обсяг завданого збитку (для страхування відповідальності перед третіми особами), або
• інша особа – вигодонабувач, визначена страхувальником у договорі майнового страхування або у договорі страхування відповідальності, яка може зазнати збитків у результаті настання страхового випадку, або
• інша особа - вигодонабувач, визначена страхувальником за згодою застрахованої особи у договорі особистого страхування для отримання відповідних страхових виплат, або
• спадкоємець померлої застрахованої особи у випадку, якщо немає вигодонабувача для отримання відповідної страхової виплати по цьому випадку (для особистого страхування). [13,ст. 28]

 

 

Як засвідчує історичний огляд, страхування майна є обов’язковим елементом кожної економічної і соціальної системи суспільства. Без розвинутої системи страхування економіка успішно функціонувати не може.

В державах з розвинутою ринковою економікою майнове страхування займає стратегічну позицію, яка визначається тим, що воно надає гарантії поновлення порушених майнових інтересів у випадку непередбачуваних природних, техногенних та інших явищ, позитивно впливає на зміцнення фінансів держави. Воно не тільки звільняє бюджет від видатків на відшкодування збитків при настанні страхових випадків, але й є одним з найстабільніших джерел довгострокових інвестицій. У державах з неринковою системою господарювання, до якої належала наша країна, майнове страхування відіграє додаткову роль, оскільки відшкодування збитків головним чином здійснюється державою шляхом виділення бюджетних коштів для ліквідації наслідків стихійного лиха і на інші аналогічні цілі.

Вагомий внесок у розробку фундаментальних питань теорії та практики страхування майна зробили такі вчені – Базилевич В.Д., Бойко О.С., Вовчак О.Д., Рубан С.О. та інші. Варто відмітити, що у вітчизняній фінансово-економічній літературі ґрунтовним дослідженням, що стосуються визначення загальнотеоретичних проблем майнового страхування і науковим розробкам, орієнтованим на практичне застосування, приділена незначна увага.

Основними проблемами, що перешкоджають розвитку страхуванню майна в Україні, є:

• невисокий рівень страхової культури;
• зниження рівня страхових виплат компаніями; 
• зменшення кількості укладених договорів; 
• недосконалість нормативно-правової бази;
• використання деякими страховиками практики демпінгу без забезпечення ними виконання взятих на себе зобов'язань; 
• велика кількість слабо капіталізованих страхових компаній;
• велика частка псевдострахування;
• виведення капіталу із України з використання схем перестрахування [12,ст.213].

Також проблемами, з якими мають справу вітчизняні страхові компанії, є забезпечення фінансової надійності та ліквідності активів, управління резервами та інвестуванням. Важливим фактором залишається недовіра населення щодо процедури страхування. Головними причинами цього є такі: низький рівень якості страхових послуг, незначний обсяг страхових виплат, недосконалість нормативно-правової бази, неврахування інтересів населення під час здійснення страхування, непорядність деяких страхувальників.

Вибір страхових компаній, у яких юридична або фізична особа може застрахувати своє майно, достатньо великий. Страховики для нарощення страхових премій пропонують приблизно однакові умови страхування та страхові пакети, але щодо здійснення виплат їх політика щодо клієнтів суттєво відрізняється. Характерним для багатьох крупних страхових компаній є низький рівень задоволення страхових інтересів середніх та дрібних страхувальників, де обсяги страхових виплат суттєво занижуються. При цьому страховики часто не мають бажання пролонгації договору страхування з такими клієнтами [10,ст.446]. Не менш важливою проблемою є низький рівень доходів населення. Попит на страхові послуги залишається дуже низьким. 

У таблиці 3.1 наведені проблеми страхування майна в Україні та можливі шляхи їх вирішення.

Таким чином, створення дієвої системи майнового страхового захисту є основою для забезпечення стабільності та ефективності економічних відносин, підвищення рівня життя населення та соціальної стабілізації, створення міцної системи захисту як фінансів держави, так й інтересів окремих громадян та підприємництва, що можливо лише шляхом проведення ефективної державної політики, спрямованої на регулювання страхового ринку в Україні.

Таблиця 3.1.1

Пропозиції щодо вдосконалення майнового страхування України

 

Окрім цих проблем, в Україні за 2016 рік спостерігається ще одна досить специфічна проблема. Андрія Пертяжко, перший віце-президент СК "АХА Страхування", заявив, що 2016 рік показав ряд позитивних змін і зберіг драйвери не стільки завдяки зусиллям держави, скільки всупереч їм.

Згідно з його слів, 2016-й рік відповів на одне