Сутність та системні характеристики ризику в логістичних ланцюгах

Ризики підприємства можна розділити на дві групи: чисті і спекулятивні (рис.1.2). Спекулятивні, передбачають можливість одержання як доходу, так і збитку. Чисті ризики передбачають можливість одержання збитку чи нульового результату. 

 

Рис. 1.2. Класифікація ризиків підприємства.

 

Чисті поділяють на :

• природні;
• екологічні;
• політичні;
• технічні;
• виробничі;
• комерційні;
• ділові;
• інноваційні;
• венчурні;
• операційні, які включають:валютні;ризики придбання сировини і матеріалів;ризики процесу виробництва;ризики продажу;ризики неплатежів.

Природні ризики – це ризики, пов’язанні із можливим впливом природних умов на діяльність підприємства. Це можуть бути непередбачувані природні умови.

Екологічні ризики можуть бути двох видів: зовнішні і внутрішні. Зовнішні пов'язані з можливістю діяльності в умовах забрудненого довкілля (наприклад, забруднених водних ресурсів, сировини або ґрунту) і одержання збитків у результаті такої діяльності. Внутрішні визначаються можливістю забруднення довкілля у результаті діяльності підприємства й виникнення цивільно-правової відповідальності за таке забруднення, результатом чого буде накладення на підприємство санкцій відповідно до законодавства.

Політичні ризики — це ризики, пов'язані з непередбачуваною можливістю зміни внутрішнього законодавства країни: податкової політики, митної політики, зміни державних закупівельних цін т. п.

Технічні ризики полягають у небезпеці непередбачуваних технічних ситуацій, що завдають значних збитків виробництву, і визначаються ступенем організації виробництва, превентивними заходами, природними умовами у яких здійснюється підприємницька діяльність. Причин технічних ризиків багато, основними з них є:

• недосягнення підприємством запланованих технічних параметрів;
• одержання негативних результатів науково-технічних робіт;
• неможливість вирішення проблем, що виникають;
• збої і поломки устаткування.

Різновидом технічного є технологічний ризик — можливість того, що в результаті технологічних змін наявні системи виробництва і збуту застаріють, а отже, зменшиться капітал підприємства і його здатність отримувати прибуток.

Виробничі ризики безпосередньо пов'язані з виробничою діяльністю, у результаті якої підприємство може стикнутися з такими обставинами: 

• зниженням продуктивності праці;
• неадекватним використанням сировини,
• зростанням собівартості продукції,
• збільшенням втрат робочого часу,
• необхідністю використання нових методів виробництва. 

До основних причин цих ризиків належать:

• вік, потужність, відповідність сучасним вимогам і коефіцієнту використання основних засобів підприємства, що потребують розширення і модернізації основних фондів у даний час чи в найближчій перспективі, особливо чутливі до ризиків;
• незабезпеченість робочою силою, що відповідає всім необхідним вимогам до кваліфікації, вартості, відносини з профспілками;
• зменшення запланованих обсягів виробництва і реалізації продукції в результаті погіршення організації виробництва;
• зниження цін продукції, що реалізується;
• збільшення витрат сировини і витрат на виробництво;
• зростання фонду заробітної плати;
• підвищення податкових платежів та інших відрахувань;
• низька дисципліна постачань;
• перебої з пальним і енергією;
• фізичний і моральний знос устаткування.

Комерційні ризики – це ризики, які пов’язані із ймовірністю виникнення втрат під час збуту продукції, а також в процесі взаємодії з партнерами і контрагентами з метою організації продажу.

На комерційні ризики можуть впливати такі помилки:

• необґрунтованість умов комерційних угод;
• необґрунтованість комерційних зв’язків;
• дотримання необґрунтованих комерційних рішень;
• у визначенні конкурентоспроможності підприємства;
• різке коливання ринкової кон’юнктури;
• укладання комерційної угоди щодо закупівлі товару із залученням основної частини коштів підприємства;
• укладання комерційної угоди з фіктивною фірмою;
• необґрунтована відмова від послуг комерційних посередників;
• банкрутство постачальників товарів;
• банкрутство гуртових покупців товарів;
• банкрутство банку у якому підприємство має розрахунковий рахунок;
• невдале розміщення торгівельної мережі;
• вибір неефективних форм продажу товарів і сервісного обслуговування покупців;
• поява на ринку нових конкурентів;
• поява на ринку більш конкурентноспроможних товарів або товарів замінників;
• помилки в оцінці і прогнозуванні можливих дій конкурентів;
• активізація маркетингової діяльності конкурентів;
• втрата або псування товару в процесі товароруху;
• втрата або псування товару у процесі зберігання;
• крадіжка товару, грошей і комерційних документів;
• стихійні лиха.

Комерційні ризики найчастіше класифікуються за джерелами виникнення. Виділяють три групи джерел виникнення комерційних ризиків:

1. Збутові ризики, що виникають на етапі збуту продукції виробленої підприємствами. Дана група ризиків містить:

• ризики недостатньої сегментації ринків;
• ризики помилкового вибору цільового сегменту ринку;
• ризики помилкового вибору стратегії продажу товарів;
• ризик неправильної організації і одержання неадекватних результатів  маркетингових досліджень;
• ризик помилкового ціноутворення;
• ризик невдалої організації мережі збуту і системи просування товару до споживача.

2. Ризики взаємодії з контрагентами і партнерами в процесі реалізації продукції. Дана група ризиків обумовлена тим, що в більшості випадків підприємство не саме займається просуванням товару до споживачів, а використовує послуги безлічі посередницьких організацій. Вона складається з таких ризиків: 

• неефективної реклами;
• переоцінки маркетингових принципів збуту і/чи недовикористання і неефективне застосування трансферних моделей реалізації продукту;
• входження в договірні відносини з недієздатними чи неплатоспроможними партнерами і контрагентами;
• затримки партнерами і контрагентами виконання поточних договірних зобов‘язань;
• виходу партнерів зі спільної діяльності;
• блокування договірних відносин з партнерами і контрагентами.

3. Ризики непередбаченої конкуренції, виникнення якої можливе в силу волі підприємницької діяльності. В цю групу входять ризики:

• входу на продуктовий ринок багатопрофільних (диверсифікаційних) підприємств з інших галузей;
• зародження нових підприємств – конкурентів;
• експансії на місцевий ринок з боку закордонних експортерів;
• конкуренції з боку аналогів (замінників) продукту, що продається  підприємством.

Інноваційні ризики — це можливість втрат, що виникають при вкладенні підприємства коштів у виробництво нових товарів і послуг, які можуть не мати очікуваного попиту на ринку. Основні причини цього ризику:

• упровадження дешевшого, ніж використовуваний, методу виробництва, що загалом, є тимчасовим явищем і призводить до неправильної оцінки попиту на товар;
• створення нового товару на старому устаткуванні, що може позначитися на його якості;
• виробництво нового товару на новому обладнанні або використання нової технології, що може привести до незатребуваності продукції і неможливості продати нове обладнання у разі невдачі.
• Інноваційні ризики безпосередньо пов'язані з інвестиціями. Серед інноваційних інвестицій