Система бухгалтерського обліку в комерційних банках: методологія та практика

Публікації. Основні положення та найважливіші підсумки дисертаційного дослідження опубліковані автором в 41 науковій праці. Загальний обсяг опублікованого матеріалу становить 112, 35 друк. арк., і належить особисто здобувачеві, зокрема: монографія, 25 статей у наукових фахових виданнях, підручник, навчальний посібник, навчально-методичний посібник і 12 публікацій в інших виданнях.

Структура і обсяг дисертації визначається метою та завданнями дослідження. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, викладених на 370 сторінках друкованого тексту, включаючи 36 рисунків на 36 сторінках, 9 таблиць на 11 сторінках. Список використаних джерел містить 250 найменувань. Дисертація має 9 додатків.

 

 

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету, завдання, предмет і об’єкти дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

Розділ 1 “Концептуальні засади функціонування облікової системи в комерційних банках” присвячено науковому обґрунтуванню ролі та значення інтегрованої облікової системи в забезпеченні ефективної діяльності банківських установ за умов ринкових відносин.

У дисертації показано, що банківська система як елемент ринкової інфраструктури виконує важливі функції в процесі поступального розвитку національної економіки курсом ринкових реформ. Завдяки засобам розрахунків банки сприяють активізації динамічних мікропроцесів на рівні господарюючих суб’єктів, яких залучено до банківського бізнесу через відкриття й обслуговування банками їх поточних рахунків. Тому в процесі трансформації вітчизняної економіки особливо гостро постали питання вдосконалення банківської діяльності, визначення пріоритетних напрямів розвитку банківських установ. Ускладнення завдань та розширення сфери впливу вітчизняних банків на економічні процеси як в Україні, так і на міжнародних фінансових ринках обумовили об’єктивну необхідність зміни підходів до формування бухгалтерської інформації нового типу та приведення системи обліку і звітності до міжнародних стандартів. З переходом на оновлену систему обліку активізувалися можливості співпраці вітчизняних банків із зарубіжними банками-кореспондентами та іноземними фінансово-кредитними установами та організаціями. Умовою успішності виконання програми реформування системи бухгалтерського обліку з орієнтацією на вдосконалення загального управлінського процесу слід визнати позитивну мотивацію власників та керівників банків стосовно одержання реальних даних про рівень ризикованості банківської діяльності, стан активів, зобов’язань і капіталу комерційного банку.

У дисертації наголошується, що ефективна діяльність комерційних банків у конкурентному вітчизняному та міжнародному фінансовому середовищі потребує опрацювання значного обсягу інформації для обґрунтування тактичних і стратегічних планів. Дані бухгалтерського, статистичного та оперативного обліку формують інформацію трьох рівнів і визначають зміст “магічного трикутника” банківської політики як системи цілепокладання кожного окремого банку (рис. 1).

 

Рис. 1. Схема системи цілепокладання банків

 

Інформаційні потоки цих рівнів різняться ступенем деталізації облікових об’єктів, кількістю облікових номенклатур, змістом облікових процедур та складом облікових інструментів.

Взаємозв’язок видів господарського обліку забезпечує активність загального облікового механізму комерційного банку. Первинна інформація під дією конкретних облікових процедур перетворюється в результативну інформацію, котра наповнює змістом відповідну звітність (оперативну, статистичну, бухгалтерську). Загальний обліковий процес у комерційному банку обумовлюється значенням обліку як важливої функції управління. Зважаючи на потреби управління, опрацьовується необхідний методологічний інструментарій, який зокрема обґрунтовує логіку і структуру формування інформації, необхідної та корисної для прийняття виважених управлінських рішень, націлених на зниження ризиковості діяльності, підвищення надійності та ліквідності комерційного банку.

На підставі вивчення, систематизації й узагальнення теоретичних підходів та існуючої практики щодо змісту облікової політики сформульовано основні принципи її побудови у сфері діяльності комерційних банків, а саме:

законність – способи ведення бухгалтерського обліку, які використовуються банком, мають відповідати чинному законодавству;

достовірність – облікова політика має забезпечити достовірність формування показників, що характеризують результати діяльності комерційного банку;

раціональність – відбір способів ведення обліку має здійснюватися на підставі зіставлення результативності отриманої інформації та витрат з опрацювання та застосування цих способів у обліковій політиці;

ефективність – обрані способи ведення обліку спрямовуються на підвищення інформованості керівництва в процесі ведення фінансово-господарської діяльності;

відносна незмінюваність – зміни до облікової політики вносяться у виняткових випадках (зміни в чинному законодавстві, реорганізація банку).

Спираючись на визначені принципи формування облікової політики, у дисертації обґрунтовано раціональні напрями побудови облікового процесу в комерційному банку, до яких належать:

розподіл обов’язків і повноважень у відповідальності за здійснення банківських операцій;

документування як спосіб своєчасного, повного та достовірного відображення змісту та результатів за напрямами ведення банківської діяльності;

нагромадження та подання інформації стосовно рівня ризикованості операцій з обов’язковим фіксуванням даних про визнані балансові та позабалансові вимоги та зобов’язання, нараховані суми доходів (витрат) ;

контроль якості активів на підставі записів за рахунками резервів, що визначають реальну оцінку цих активів;

адекватна система внутрішнього контролю за ймовірними та наявними ризиками під час здійснення конкретної операції;

обґрунтування рівня конфіденційності інформації про майбутні операції банку на міжбанківському фінансовому ринку.

Володіючи широким спектром облікової інформації, керівництво банку має можливість обґрунтувати раціональні зміни в стратегії й тактиці ведення банківського бізнесу. Це і визначає стрижневу особливість інформації, сформованої в межах інтегрованої облікової системи комерційного банку, як цінного банківського ресурсу. У роботі наголошується на необхідності підвищення корисності результативної облікової інформації, її змістовної наповнюваності з орієнтацією на мету діяльності кожного банку на конкретний