Система бухгалтерського обліку в комерційних банках: методологія та практика

У розділі 2 “Трансформація системи бухгалтерського обліку в комерційних банках” обґрунтовано об’єктивну необхідність поглиблення процесів реформування системи бухгалтерського обліку вітчизняних банківських установ на підставі принципів міжнародних стандартів обліку, фінансової звітності та національних положень. Це дало змогу узагальнити комплекс запроваджених методологічних змін, проаналізувати позитивний і негативний досвід, набутий у процесі трансформації, окреслити можливі напрями вдосконалення реформованої системи бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

У дисертації доведено, що бухгалтерському обліку притаманні риси складної динамічної системи, механізми якої змінюються адекватно змінам умов діяльності банків у ринковому середовищі. Організація системи бухгалтерського обліку підпорядковується загальній меті, визначеній як формування достатньої та релевантної інформації, необхідної для обґрунтування управлінських рішень на кожному етапі здійснення банківських операцій. Цій системі властиві чіткі зв’язки між її структурними підсистемами, які підсилюють інформаційні можливості системи загалом.

У процесі дослідження практичних аспектів функціонування системи бухгалтерського обліку в комерційних банках доведено, що вона складається з трьох підсистем: підсистеми фінансового та управлінського обліку і підсистеми податкових розрахунків, виокремлення яких здійснено винятково на методологічній основі, що не порушує цілісність усієї системи. На підставі інформації, продукованої кожною підсистемою, формується мікроекономічна модель фінансово-господарської діяльності комерційного банку, а система бухгалтерського обліку створює особливий гносеологічний блок, здатний забезпечити необхідною інформацією всіх користувачів (рис. 2). Спираючись на загальні методологічні засади обліку, бухгалтерія комерційного банку узагальнює інформаційні потоки кожної підсистеми, унаслідок чого формуються показники звітності – фінансової, управлінської, податкової. Це означає, що ефективність функціонування системи бухгалтерського обліку визначається рівнем корисності результативної облікової інформації для її користувачів.

Суттєву увагу в дисертації приділено питанням технології облікового процесу, який за умов реформування будується за ознаками креативного обліку як підходу, згідно з яким надається перевага сутності над формою. У роботі підкреслюється, що саме креативний метод відображення банківської діяльності було покладено в основу методологічного обґрунтування напрямів реформування бухгалтерського обліку в банківських установах України. Зміст основної концепції реформування полягає в тому, що бухгалтерський облік за умов ринкових відносин проти попередньої практики його ведення за своєю методологією має істотно оновитися завдяки запровадженню принципів міжнародних стандартів обліку і фінансової звітності та національних положень. У процесі реформування було враховано переваги вітчизняної практики організації бухгалтерського обліку, такі як: глибоке розроблення теоретичних питань обліку та контролю; багаторічний досвід застосування плану рахунків та єдиних форм обліку; централізоване забезпечення нормативними документами. Водночас програма реформування охопила такі кардинальні зміни, що їх варто характеризувати як нову ідеологію обліку, сформовану на підставі базових методів міжнародних стандартів підготовки фінансової звітності: нарахування доходів і витрат за звітними періодами; резервів для компенсування можливих збитків від проведення активних банківських операцій; переоцінки матеріальних та нематеріальних активів з урахуванням їх справедливої вартості на дату складання балансу. У результаті проведених досліджень у дисертації обґрунтовано основну мету реформування – створення інформаційної бази, здатної забезпечити реальну оцінку стану і змін власного капіталу, активів і зобов’язань комерційного банку.

 

Рис. 2. Схема потоків звітної інформації від підсистем бухгалтерського обліку до користувачів

 

За результатами теоретичного аналізу проведених методологічних змін обліку в дисертації виведено такі постулати реформування: 1) мета (зміна підходів до формування звітної інформації) ; 2) засоби (фінансування заходів) ; 3) стабільність (запровадження облікової політики) ; 4) ціна (кількісний вираз меж допустимих навантажень на персонал банку) ; 5) альтернативи (передбачення допустимих альтернативних облікових методик) ; 6) відповідальність (ідеться про відповідальність за виконання програми реформування) ; 7) правові гарантії (реформуванню передували Укази Президента України і Постанови Кабінету Міністрів України).

Сукупність зазначених постулатів, тісно взаємозв’язаних, підтверджують обґрунтоване в дисертації положення щодо цілісності системи бухгалтерського обліку, збереженої в процесі реформування облікової системи банківських установ, її зміцнення за рахунок конкретизації інформаційного навантаження кожної з підсистем – фінансового та управлінського обліку і податкових розрахунків (табл. 1).

 

Таблиця 1

Порівняльна характеристика підсистем податкового обліку

Ознака Підсистеми

фінансовий облік управлінський облік податкові розрахунки

Мета обліку Фінансовий стан банку та результати його діяльності Діяльність структурних підрозділів Податки та своєчасність їх сплати

Головні користувачі Менеджери банку і зовнішні користувачі Менеджери різних рівнів Податкові органи

Обмеження Нормативні документи НБУ Жодних обмежень Закони

Вимірники Грошовий Різні вимірники, коефіцієнти Грошовий

Об’єкт аналізу Банк загалом Структурні підрозділи Банк загалом

Періодичність звітування Річний інтервал Змінні інтервали (відповідно до конкретних потреб управління) Квартальний інтервал, наростаючим підсумком з початку року

Спрямованість Ретроспективна оцінка Прогнозування Ретроспективна оцінка

Відкритість даних Звітність прозора Комерційна таємниця Інформація доступна податковим органам

 

У процесі взаємодії вони розширюють інформаційну базу, продуковану системою бухгалтерського обліку, завдяки чому формується потрібна звітність – фінансова, управлінська, податкова. Це означає, що систему бухгалтерського обліку в банках визначають безпосередньо інформація і її користувачі. Іншими словами, поза користувачами інформації немає дійової облікової системи, а без користувачів-одержувачів інформації обліковий процес втрачає сенс.

У розділі 3 “Методологічний інструментарій фінансового обліку в комерційних банках” визначено головні підходи до формування методологічного