Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Система бухгалтерського обліку в комерційних банках: методологія та практика

Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
53
Мова: 
Українська
Оцінка: 

заборгованість за нарахованими доходами. У роботі доведено наявність прямого зв’язку між принципами нарахування в обліковому процесі та контролем рівня дисциплінарної відповідальності виконавців, причетних до процесу заробляння доходів, чи понесенням витрат за конкретними банківськими операціями.

Визнання нарахованих доходів активом супроводжується внутрішнім контролем якості прийняття рішень за операцією. В такий спосіб керівництво банку отримує можливість в майбутньому оперативно реагувати на події, які призводять до зниження прибутковості банківської операції або до прямих збитків.
Істотну увагу в дисертації приділено дослідженню економічного змісту і механізму застосування методологічного інструменту оцінки активів через формування резервів. По-перше, формування резервів примушує банки якнайточніше визначати реальність ситуації щодо вартості активів; по-друге, підвищує міру відповідальності працівників з огляду на те, що за результатами проведеної операції їм необхідно обґрунтувати власні рішення та дії; по-третє, сприяє своєчасному коригуванню стратегії діяльності банку.
У цьому розділі дисертації представлено результати дослідження облікових процедур оцінки та переоцінки активів, які забезпечують їх відображення у фінансовій звітності за реальною вартістю. Сукупність способів оцінки пропонується розглянути за двома напрямами: перший узагальнює підходи, які враховують ціну придбання активів; другий – ціну, за якою активи можуть бути продані. У дисертації оцінка активів розглядається і як елемент методу бухгалтерського обліку, і як технічний прийом. У роботі доведено, що для комерційних банків найсприйятливішим є спосіб обліку активів за поточною вартістю, який передбачає процедуру коригування вартості щоразу за її зміни на дату складання фінансової звітності. За такого підходу дотримуються норми і правила загального концептуального принципу міжнародних стандартів бухгалтерського обліку – оцінки, який у вітчизняній практиці банківських установ реалізується двояко: 1) як спосіб переоцінки активів; 2) як спосіб формування резервів за зниження ринкової вартості відповідного активу.
Серед інструментів фінансового обліку, що забезпечують дію економічної функції, визначальне місце належить плану рахунків фінансового обліку комерційних банків. У дисертації запропоновано внесення низки змін до плану рахунків та інструкції щодо його застосування.
Зокрема, у процесі вивчення чинних методик обліку резервів установлено, що вони не повною мірою відповідають процедурі оцінки цінних паперів, які обліковуються в портфелі банку на продаж, через пасивність вітчизняного фондового ринку. У роботі обґрунтовано необхідність коригування справедливої вартості цінних паперів обліковувати на рахунку “Результати переоцінки цінних паперів”, що його запропоновано ввести до номенклатури рахунків замість відображення суми коригування на відповідних рахунках резервів під знецінення. Ця пропозиція враховує потребу додержання принципу прозорості фінансової звітності, зокрема його головного правила: цінність звіту про фінансові результати комерційного банку зростає пропорційно обсягу інформації, яку узагальнюють показники звіту.
Облікові дані, одержані на підставі нових методологічних інструментів (нарахування, резервів, переоцінювання), забезпечують розуміння загального процесу діяльності комерційного банку, що підсилюється механізмом інформаційної функції бухгалтерського обліку. Ураховуючи значення цієї функції в процесі прийняття рішень щодо діяльності банку, у дисертації обґрунтовано необхідність визначити її як економічну функцію.
У розділі 4 “Необхідність та основні напрями формування підсистеми управлінського (внутрішньобанківського) обліку в банківській діяльності” доведено потребу функціонування управлінського обліку як підсистеми бухгалтерського обліку, на підставі чого сформульовано пріоритетні напрями її організації та вдосконалення.
Основна мета управлінського обліку в комерційному банку полягає в проведенні експертизи дій управлінського апарату за напрямами здійснення банківських операцій, яка є ефективним засобом оцінки загальної діяльності банка як суб’єкта ринкових відносин. Проведені в дисертації дослідження засвідчили, що система управління банком включає багато сфер і компонентів, притаманних управлінському процесу кожної господарської структури. Утім, специфіка банківської діяльності обумовлює певні особливості в здійсненні таких функцій, як цілепокладання, прогнозування, планування, координація, облік, контроль, аналіз, прийняття рішень, на врахування яких і спрямовані механізми управлінського обліку. Підвалини його організації та ведення утворює система автоматизації банку (САБ), яка функціонує за принципом одноразового введення інформації та багаторазового її використання в процесі управління банком.
У роботі доведено, що в побудові підсистеми управлінського обліку необхідно враховувати особливості економічних процесів у банківському бізнесі, які визначаються складністю ринкових відносин не лише між суб’єктами міжбанківського фінансового ринку, а й між структурними підрозділами кожного комерційного банку. З огляду на це управлінський облік є сукупністю прийомів, способів, методів забезпечення інформацією різних рівнів керування банком, що використовується для аналізу тенденцій та перспектив діяльності банківської установи, установлення міри відповідальності конкретних осіб за наслідками прийнятих ними управлінських рішень. У результаті формуються реальні передумови обґрунтування ефективних управлінських заходів з метою підвищення результатів фінансово-господарської діяльності банку та активізуються контрольні механізми їх виконання. Отже, практична потреба управлінського обліку зумовлена розширенням правових і економічних відносин усередині комерційного банку, що й прискорило процес його виокремлення як підсистеми бухгалтерського обліку.
У дисертації доведено, що процедуру управлінського обліку недоцільно зводити до обліку витрат, хоча вона і базується на врахуванні їх номенклатури та обсягів у собівартості конкретних банківських послуг та операцій. Управлінський облік на відміну від обліку витрат концентрується: 1) на бюджетуванні через складання кошторисів доходів і витрат у розрізі виокремлених центрів обліку, 2) на оперативному виявленні відхилень від кошторисних призначень, 3) на систематичному аналізі результатів діяльності; 4) і найбільш показово, на опрацюванні варіантів управлінських рішень на основі оцінки власного капіталу комерційного банку, його активів та зобов’язань.
По суті, управлінський облік у процесі управління банком трансформується в облік для управління з такими
Фото Капча