Технологічні прийоми при вирощуванні бугайців на м’ясо в умовах радіонуклідного забруднення сільськогосподарських угідь

Примітка: * – вірогідність різниці по відношенню до I групи, Р<0, 05;

** – вірогідність різниці по відношенню до I групи, Р<0, 01

 

Разом з тим, більш висока жива маса бугайців II та III груп зумовила вірогідне збільшення приростів живої маси на 5, 6 кг або 8, 9% (P<0, 05) і на 8, 6 кг або 13, 6% (P<0, 01) в порівнянні з I групою.

Характеризуючи зміни енергії росту молодняку за місяцями досліду, слід відмітити, що вони були неоднакові. В період з 17 до 18-місячного віку найвищі показники середньодобових приростів спостерігались у бугайців дослідних груп. Так, середньодобовий приріст бугайців III групи за цей період був на 107 г або 14, 6%, а II – на 97 г або на 13, 2% вищим, ніж у ровесників I групи (P<0, 05).

Забійні показники та якість м'яса. За результатами контрольного забою (табл. 3) встановлено, що бугайці, які отримували премікси, перевершували контрольних ровесників за більшістю основних показників.

Так, маса парної туші у бугайців III групи була більше на 9, 5 кг або 5, 1% (P<0, 05) та II – на 2, 9 кг або 1, 5% (P<0, 05), ніж у бугайців I групи. Така ж закономірність спостерігалась і при порівнянні забійної маси, яка у бугайців III групи була вищою на 10, 2 кг або 5, 2% (P<0, 05), II – на 3, 5 кг або 1, 8% (P>0, 05), ніж у ровесників I групи, що свідчить про більш інтенсивний їх ріст.

Більш висока маса парних туш бугайців дослідних груп зумовила деяке зростання забійного виходу у бугайців III групи до 53, 3% (P<0, 05) та тенденцію до збільшення у тварин II групи до 53, 0% (P>0, 05) в порівнянні з 52, 9% в I групі.

При вивченні морфологічного складу туш установлено, що вихід м'якоті був достатньо високим у всіх групах і знаходився в межах 78, 1-79, 3%. При цьому на кожен кілограм кісток у молодняку III та II груп отримано м'якоті відповідно на 7, 3% і на 2, 5% більше, ніж у ровесників I групи (P<0, 05).

 

Таблиця 3

Показники контрольного забою бугайців, М±m, n=3

Показник Група

I II III

Передзабійна жива маса, кг 369, 0±4, 36 375, 0±4, 04 385, 3±3, 76*

Маса парної туші, кг 188, 0±2, 44 190, 9±2, 11 197, 5±2, 20*

Вихід туші, % 50, 9 50, 9 51, 2

Маса жиру-сирцю, кг 7, 2±0, 58 7, 8±0, 70 7, 9±0, 27

Вихід жиру-сирцю, % 1, 95 2, 08 2, 05

Забійна маса, кг 195, 2±2, 52 198, 7±2, 77 205, 4±2, 48*

Забійний вихід, % 52, 9±0, 06 53, 0±0, 17 53, 3±0, 11*

Вихід м'якоті, % 78, 1 78, 5 79, 3

Вихід кісток, % 21, 9 21, 5 20, 7

Вихід м'якоті на 1 кг кісток 3, 56±0, 05 3, 65±0, 12 3, 82±0, 24

Примітка: * – вірогідність різниці по відношенню до I групи, Р<0, 05;

 

Порівняльний аналіз хімічного складу середньої проби м'яса тварин показав, що м'язова тканина бугайців дослідних груп, в порівнянні з контрольною, містить меншу кількість вологи на 0, 56 і 1, 47%, більше жиру – на 0, 29 і 0, 98% та білка – на 0, 25 і 0, 54%.

При вивченні амінокислотного складу найдовшого м'яза спини встановлено, що м'ясо бугайців усіх груп відповідало вимогам сучасного споживача. Однак включення до раціонів преміксів сприяло покращенню біологічної повноцінності білків м'язової тканини за рахунок збільшення кількості триптофану і зменшення оксипроліну. Так, найбільш високий білково-якісний показник мало м'ясо бугайців III групи – 4, 23, нижчий у бугайців I групи – 4, 17, а II група займала проміжне положеня – 4, 21.

Вміст 137Cs в м'ясі бугайців. Аналіз даних забрудненості м'яса показав, що при забрудненні раціонів бугайців по 137Сs в кінці досліду на рівні 6470, 5 Бк його вміст в м'ясі знаходиться в межах 298-477 Бк/кг при коефіцієнті переходу 4, 60-7, 37%. Слід зазначити, що згодовування бугайцям II групи на фоні раціонів з зеленою масою стандартного мінерально-вітамінного преміксу сприяло зменшенню вмісту радіоцезію в м'ясі на 98, 0 Бк/кг або 20, 5% (P<0, 001), а експериментального мінерально-вітамінного преміксу на 179 Бк/кг або 37, 5% (P<0, 001). Введення до раціону бугайців експериментального преміксу в порівнянні із згодовуванням стандартного преміксу дало змогу зменшити вміст радіоцезію в м'ясі на 81, 0 Бк/кг або 21, 4% (P<0, 001). Разом з тим, включення до раціонів преміксів сприяло також зниженню коефіціенту переходу 137Cs у м'ясо, яке у тварин дослідних груп було вірогідно нижчим в порівнянні з контрольною групою.

Конверсія протеїну й енергії кормів у харчовий білок і енергію туш. Обчислення коефіцієнтів конверсії протеїну й енергії кормів у харчовий білок і енергію туш (табл. 4) показало, що бугайці всіх груп добре трансформували протеїн і енергію