Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Технологічні прийоми при вирощуванні бугайців на м’ясо в умовах радіонуклідного забруднення сільськогосподарських угідь

Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
33
Мова: 
Українська
Оцінка: 

кормів в продукцію. Однак бугайці III групи мали кращу конверсійну здатність.

 
Таблиця 4
Конверсія протеїну й енергії кормів у харчовий білок і енергію туш 
Показник Група
I II III
Надійшло на 1 голову з кормом: протеїну, кг 63, 51 63, 58 63, 61
 енергії, МДж 6661, 7 6667, 1 6670, 0
Синтезовано в їстівних частинах туші:
харчового білка, кг 4, 87 5, 41 5, 83
 харчового жиру, кг 3, 50 3, 92 4, 36
Вихід на 1 кг приросту живої маси: білка, г 77, 3 78, 8 81, 4
 жиру, г 55, 6 57, 1 60, 9
Коефіцієнт конверсії, %:
енергії кормів в енергію м'ясної продукції 3, 83 4, 28 4, 69
 протеїну кормів у білок їстівної частини туші 7, 67 8, 51 9, 17
 
За коефіцієнтом конверсії протеїну й енергії кормів у білок і енергію м'якоті туш вони переважали ровесників контрольної групи на 1, 50 і 0, 86%. Дещо нижчим цей показник був у бугайців II групи, однак вищим, ніж у ровесників I групи на 0, 84 і 0, 45%.
Економічна ефективність вирощування бугайців на м'ясо з використанням спеціального преміксу. Аналіз економічної оцінки свідчить про те, що найменшу кількість корму на 1 ц приросту витрачали бугайці дослідних груп. При цьому, витрати кормових одиниць у бугайців II і III груп відповідно на – 0, 80 і 1, 17 були меншими в порівнянні з I групою.
Установлено, що використання мінеральних преміксів є високоефективним. При незначних витратах на придбання преміксів отриманий прибуток від реалізації 1 ц живої маси в II групі був на 5, 0%, в III – на 18, 5% більшим, ніж в I групі. Кожна гривня витрат пов'язанних з придбанням і використанням преміксів в II і III групах дає можливість одержати додаткову продукцію на суму відповідно на 3, 28 і 9, 50 грн. Рівень рентабельності відгодівлі бугайців дослідних груп був вищим на 1, 7 і 6, 0% в порівнянні з контрольною групою.
Вивчення стійлового і пасовищного утримання бугайців при вирощуванні на м'ясо (дослід №2).
Ботанічний склад, урожайність пасовища і забрудненість 137Cs травостою. Злакові трави за ботанічним складом складали від 58, 1 до 71, 2%, бобові – 7, 8 – 17, 6%, різнотрав'я – 4, 4 – 15, 3%, інші види трав, які були віднесені до шкідливих, отруйних, і трав, які погано поїдались – від 1, 1 до 29, 7%. У складі трав найбільш розповсюдженими були тимофіївка лучна – 26, 0 – 34, 7%, костриця безоста – 12, 0 – 17, 3%, вівсяниця лучна – 9, 7 – 15, 8%, лисохвіст лучний – 4, 0 – 10, 1%, пирій повзучий – 1, 0 – 8, 0%. Серед бобових трав переважали конюшина біла – 4, 8 – 7, 4%, конюшина рожева – 2, 3 – 6, 0%, буркун білий – 2, 4 – 4, 4%, горошок мишачий – 1, 1 – 2, 1%. Серед різнотрав'я спостерігались кульбаба польова – 0, 5 – 5, 1%, жовтець – 2, 0 – 5, 4%, деревій – 1, 2 – 2, 7%, подорожник польовий – 0, 5 – 2, 1% і ромашка польова – 0, 5 – 1, 5%.
Урожайність зеленої маси пасовища за літній період склала 67, 5 ц/га. З урахуванням хімічного складу травостою продуктивність пасовища склала – 20, 3 ц/га кормових одиниць і 2, 1 ц/га перетравного протеїну. При цьому забезпеченість кормової одиниці перетравним протеїном становила 103 г.
На основі проведення гамма-спектрометрії зразків травостою в пасовищний період установлено, що питома активність 137Cs в ньому варіювала протягом усього літнього періоду досліду від 204, 7 до 283, 8 Бк/кг. Максимальне надходження радіоцезію в організм бугайців за рахунок трави спостерігалось у червні, мінімальне – в липні.
У літній період сумарна забрудненість раціонів в основному була зумовлена різними системами утримання бугайців та вмістом радіоцезію в зеленій масі польової сівозміни і травостою пасовища. При цьому рівень забруднення пасовищної трави майже в два рази був вищим у порівнянні з зеленою масою.
Добове надходження 137Cs з кормами тваринам, які знаходились на стійловому утриманні, становило 2201 Бк, на пасовищному – 3122 Бк, що на 41, 8% більше. При цьому за рахунок зеленої маси надходження 137Cs в організм бугайців I групи становило 56%, а їх ровесників II і III груп на 6, 0% більше. У перерахунку на 1 кг живої маси бугайців в середньому за літній період його надійшло в I групі – 11, 1 Бк, II і III – на 49, 5 і 53, 1% більше.
Слід зазначити, що вміст 137Cs в раціонах бугайців I групи був у 1, 8, а їх ровесників II і III груп – в 2, 6 рази вище гранично допустимого вмісту радіоцезію в раціонах для даного вікового періоду (1200 Бк).
У зимово-стійловий період вміст 137Cs в раціонах тварин всіх груп був практично на одному рівні. Встановлено, що в
Фото Капча