Технологічні прийоми при вирощуванні бугайців на м’ясо в умовах радіонуклідного забруднення сільськогосподарських угідь

 

Таблица 10

Економічна ефективність виробництва яловичини

Показник Група

I II III

Витрати кормових одиниць на 1 ц приросту живої маси 7, 50 7, 34 7, 86

Витрати праці на 1 ц приросту живої маси, люд. -год. 17, 00 11, 00 11, 90

Собівартість 1 ц, грн. :

живої маси 363, 64 344, 75 363, 53

 приросту живої маси 391, 49 370, 84 392, 93

 забійної маси 724, 05 683, 41 752, 18

Собівартість 1 голови реалізованої худоби, грн. 1472, 00 1431, 06 1404, 32

Виручка від реалізації однієї голови, грн. 2356, 18 2432, 51 2163, 14

Прибуток, грн. :

на 1 ц живої маси 218, 42 241, 25 196, 43

 на 1 голову 884, 18 1001, 45 758, 82

Рівень рентабельності, % 60, 1 70, 0 54, 0

Рентабельність виробництва яловичини у всіх групах була достатньо високою (54 – 70%), але при вирощуванні бугайців II групи вона була вищою на 9, 9 і 16, 0% в порівнянні з тваринами I і III груп.

 

 

1. Науково обгрунтовано технологію вирощування бугайців на м'ясо в молочному скотарстві з використанням преміксів, що забезпечує в межах повного виробничого циклу підвищення продуктивності тварин і зниження коефіцієнта переходу 137Cs з кормів в м'ясо. Подвійний позитивний ефект, що отримано, дозволяє розглядати підвищення ефективності галузі виробництва яловичини, як генеральний напрямок подальшого удосконалення технології вирощування бугайців на м'ясо в умовах радіонуклідного забруднення.

2. В результаті проведення порівняльної оцінки стандартного та експериментального преміксів установлено, що більш ефективним виявився експериментальний премікс, який сприяв зниженню забрудненості яловичини 137Cs на 37, 5%, збільшенню середньодобових приростів – на 13, 6%, передзабійної живої маси – на 4, 4%, маси парних туш – на 5, 1%, маси м'якоті – на 6, 4%, підвищенню рівня рентабельності – на 6, 0% та зниженню витрат кормових одиниць на 1 ц приросту живої маси – на 11, 9% в порівнянні з контрольною групою. Це стало підставою для подальшого використання розробленого преміксу в досліді по обгрунтуванню технології вирощування бугайців на м'ясо за повний виробничий цикл.

3. Вирощування бугайців на м'ясо, на території забрудненій радіонуклідами (III зона), супроводжується надходженням 137Cs з кормами в організм, накопиченням радіонуклідів в м'ясі, зниженням проліфіративної активності гемопоетичної системи, що проявляється вираженою лейко- і еритропенією (в 4 міс. віці кількість лейкоцитів та еритроцитів складала 4, 21 – 4, 58•109/л та 4, 39 – 4, 76•1012/л відповідно).

4. Пасовищне утримання бугайців в порівнянні зі стійловим, незважаючи на більше надходження в організм радіонуклідів з кормами, сприяє більш вираженому нормалізуючому впливу на параметри еритро- і лейкопоезу. В результаті кількість лейкоцитів та еритроцитів периферичної крові бугайців пасовищних груп склала 8, 63 і 8, 86•109/л та 6, 42 і 6, 80•1012/л відповідно, що на 28, 0 і 31, 4% та 8, 0 і 14, 4% більше в порівнянні з аналогічними показниками ровесників стійлового утримання. Більш високі показники резистентності тварин пасовищних груп можна розглядати, як один із додаткових біологічних аргументів на користь включення в систему вирощування тварин технологічного елементу – пасовищного утримання.

5. В умовах пасовищного утримання добове надходження 137Cs з кормами в організм бугайців було на 41, 8% більшим в порівнянні з ровесниками, які знаходились на стійловому утриманні і отримували зелені корми з польової сівозміни. Внаслідок цього рівень забруднення м'язової тканини 137Cs в групі пасовищного утримання був на 54, 4% вищим.

6. Використання технологічного прийому – переведення бугайців в заключний період вирощування з пасовищного утримання на стійлове дозволило знизити вміст радіоцезію в м'ясі бугайців в порівнянні з пасовищним періодом на 23, 2%.

7. Згодовування бугайцям в заключний період досліду розробленого преміксу сприяє зниженню забрудненості яловичини 137Cs на 20, 2 – 24, 0% та дозволяє отримувати живу масу в 18-міс. віці – 415, 1 кг.

8. За результатами контрольного забою встановлено, що бугайці, які отримували премікс, перевишували контрольних ровесників за більшістю основних показників. У 18-місячному віці маса парних туш в них склала 200, 6 кг, забійний вихід – 54, 2%, маса м'якоті – 157, 4 кг, вихід м'якоті – 79, 1% та вихід м'якоті на 1 кг кісток 3, 79.

9. За хімічним складом м'ясо бугайців усіх груп відповідало вимогам сучасного споживача і характеризувалось високою якістю і оптимальним співвідношенням білка, жиру і вологи. Пасовищне утримання бугайців сприяло меншому накопиченню жиру в середній пробі м'яса на 2, 54 і 3, 39% та збільшенню вмісту білка на 2, 22 і 1, 84% в порівнянні з ровесниками стійлової групи.

10. Балансування раціонів бугайців за рахунок експериментального преміксу