Технологічні прийоми при вирощуванні бугайців на м’ясо в умовах радіонуклідного забруднення сільськогосподарських угідь

Допустимий рівень 137Cs, Бк/кг 200 200 200

Примітка: ** – вірогідність різниці по відношенню до II та III груп, Р<0, 01

** – вірогідність різниці по відношенню до I та III груп, Р<0, 01

 

При вирощуванні бугайців на зимових раціонах і практично однаковій кількості у них 137Cs найменша радіоактивність м'яса спостерігалась у тварин II групи, що було пов'язано з додатковим включенням до їх раціону мінерально-вітамінного преміксу. Так, згодування преміксу дозволило знизити рівень забруднення їх м'язової тканини на 15, 7 Бк/кг або на 18, 0% (P<0, 01) і на 19, 6 Бк/кг або 21, 6% в порівнянні з молодняком I та III груп відповідно.

Наприкінці досліду вміст 137Cs у м'ясі бугайців II групи знизився ще більше і був на 17, 1 Бк/кг або 20, 2% (P<0, 01) і на 21, 4 Бк/кг або 24, 0% (P<0, 001) нижчим в порівнянні з ровесниками I і III груп. Слід зазначити, що вміст радіоцезію в м'ясі бугайців всіх груп протягом досліду не перевершував допустимий рівень ДР – 97.

Конверсія протеїну й енергії кормів у білок і енергію м'ясної продукції. Установлено, що при однаковій кількості спожитої з кормами енергії, енергетична цінність м'якоті туш бугайців I і II груп була вищою на 20, 8 і 21, 0% в порівнянні з ровесниками III групи (табл. 8).

 

Таблиця 8

Конверсія протеїну й енергії кормів у харчовий білок і енергію туш 

Показник Група

I II III

Надійшло на 1 голову з кормом: протеїну, кг 361, 9 371, 0 367, 4

 енергії, МДж 29654 29369 29134

Синтезовано в їстівних частинах туші:

харчового білка, кг 26, 48 31, 24 26, 46

 харчового жиру, кг 23, 97 21, 12 17, 08

Вихід на 100 кг живої маси: білка, г 65, 42 75, 26 68, 49

 жиру, г 59, 21 50, 88 44, 21

Коефіцієнт конверсії, %:

енергії кормів в енергію м'ясної продукції 5, 34 5, 40 4, 50

 протеїну кормів у білок їстівної частини туші 7, 32 8, 42 7, 20

 

Коефіцієнт конверсії протеїну кормів у білок м’яса в бугайців II групи був вищим – на 1, 22% і енергії – на 0, 90% в порівнянні з III групою. У порівнянні з ровесниками I групи ця різниця була меншою – протеїну на 1, 10% і енергії – на 0, 06% відповідно.

Біоенергетична оцінка різних технологій виробництва яловичини. Проведення біоенергетичної оцінки виявило кращі показники витрат енергії на одиницю продукції у бугайців стійлово-пасовищних груп (II і III) в порівнянні з молодняком, який знаходився на стійловому утриманні (I). Так, на 1 скотомісце, виробництво одиниці живої і забійної маси, м'якоті і білка м'якоті туші тварини цих груп витратили менше енергії відповідно на 6, 7% і 7, 3%; 9, 0% і 2, 9%; 10, 0% і 1, 4%; 11, 6% і 0, 5%; 21, 4% і 9, 9% в порівнянні з I групою (табл. 9).

 

Таблиця 9

Біоенергетична ефективність виробництва яловичини

Показник Група

I II III

Витрати сукупної енергії на: 

скотомісце, ГДж 102, 3 95, 5 94, 8

% до бази 100, 0 93, 3 92, 7

1 кг живої маси, МДж 377, 3 343, 4 366, 4

% до бази 100, 0 91, 0 97, 1

1 кг забійної маси, МДж 703, 8 633, 7 694, 1

% до бази 100, 0 90, 0 98, 6

1 кг м'якоті, МДж 905, 9 801, 1 901, 5

% до бази 100, 0 88, 4 99, 5

1 кг білка м'яса, МДж 5137, 5 4036, 1 4629, 9

% до бази 100, 0 78, 6 90, 1

Коефіцієнт енергетичної ефективності, %: 

 загальної тваринницької продукції 30, 60 27, 56 27, 66

 основної частини продукції 2, 531 2, 781 2, 709

 м'якоті туші 1, 165 1, 257 1, 070

 

Економічна ефективність виробництва яловичини. Розрахунки економічної ефективності показали, що загальні витрати на утримання 1 голови були більш високими в I групі – 1472, 00 грн., тоді як в II і III – відповідно нижчими на 2, 8 і 4, 6% (табл. 10).

При реалізації м'ясної продукції бугайців III групи за ринковими цінами виручка з розрахунку на 1 голову становила 2163, 14 грн., II – на 269, 4 грн. або 12, 4% і I – на 193, 0 грн. або 8, 9% більше.

Утримання бугайців на пасовищі (II і III групи) дало змогу значно скоротити витрати праці на одиницю продукції. Так, витрати праці на 1 ц приросту живої маси у цих групах були нижчими на 6, 0 і 5, 1 люд. -год. або 35, 3 і 30, 0%, в порівнянні з ровесниками стійлового утримання (I група).

Собівартість 1 ц приросту