Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Технологія спирту

Тип роботи: 
Інше
К-сть сторінок: 
120
Мова: 
Українська
Оцінка: 

особи, яка відбирала зразок.

Середню пробу зерна беруть із ретельно перемішаної об’єднаної проби методом квадратів (рис. 1).
 
Рисунок 1 – Виділення середньої проби зерна методом квадратів.
 
При цьому все зерно об’єднаної проби висипають на рівну поверхню й розрівнюють лінійкою, придаючи йому форму квадрата. Потім тією ж лінійкою ділять квадрат по діагоналях на 4 трикутника. Матеріал двох протилежних трикутників збирають, а двох інших видаляють. Цю операцію повторюють до тих пір, поки не залишиться потрібна для середньої проби кількість зерна (2 кг). 
Нижче наведені терміни та їхні визначання, щодо заготівельного і постачального зерна,  згідно з ДСТУ 2422-94.
Домішки – механічно травмоване і ушкоджене зерно пшениці, всі органічні та неорганічні включення, а також зерна інших культур та насіння бур’янів. Домішки поділяють на зернову і смітну.
До зернової домішки відносять:
  1. Бите зерно – частки зерна, утворені в результаті механічної дії.
  2. Щупле зерно – зерно ненаповнене, зморщене, легковаге, деформоване внаслідок несприятливих умов розвитку і визрівання.
  3. Давлене зерно – зерно деформоване, сплющене в результаті механічної дії.
  4. Проросле зерно – зерно з корінцем або ростком, які вийшли за межі оболонки, або з ростком, який розірвав оболонку, але не вийшов на поверхню, та зерно з втраченим корінцем і ростком.
  5. Морозобійне зерно – зерно, ушкоджене заморозками в період визрівання, зі зміненим кольором (білувате або потемніле).
  6. Ушкоджене зерно – зерно зі зміненим кольором оболонки і ендоспермом від кремового до світло-коричневого кольору внаслідок самозігрівання, сушіння, ураження хворобами та шкідниками.
  7. Недозріле (зелене) зерно – зерно, яке не набуло повної зрілості, із зеленуватим відтінком, легко деформується в разі натискування.
  8. Поїдене зерно – зерно, поїдене шкідниками незалежно від ступеня його ушкодження.
  9. Сажкове зерно – зерно, у якого забруднена спорами сажки борідка або частина поверхні.
До смітної домішки відносять:
  • Мінеральну домішку – домішку мінерального походження (пісок, грудочки землі, галька, шлак, руда і т. ін.).
  • Органічну домішку – домішку рослинного походження (частинки стебел, листків, стержні колосся, остюки, плівки), рештки шкідників та насіння дикорослих неотруйних рослин.
  • Шкідливу домішку – шкідливу для здоров’я людини і тварин домішку рослинного походження (сажка, ріжки, гірчак повзучий, в’язіль різнокольоровий, софора лисохвоста, пажитниця п’янка, геліотроп опушеноплідний, триходесма сива, зерна, ушкоджені нематодою).
  • Фузаріозне зерно – зерно, уражене грибами роду фузаріум, білувате, іноді з плямами оранжево-рожевого кольору, легковаге, щупле, нежиттєздатне.
  • Зіпсоване зерно – зерно з явно зіпсованим ендоспермом від коричневого до чорного кольору.
Склад основного зерна, зернової і смітної домішок.
До основного зерна відносять:
  • цілі й ушкоджені зерна, які за характером ушкоджень не віднесені до зернової і смітної домішок;
  • дрібне зерно (для ячменю прохід крізь сито з довгастими отворами розміром 2,2 мм × 20 мм).

До зернової домішки відносять:

  • биті і поїдені зерна, незалежно від характеру і розміру їхніх ушкоджень; давлені, щуплі, пророслі, морозобійні, ушкоджені самозігріванням чи під час сушіння, недозрілі (зелені) зерна;
  • у ячмені - в залишку на ситі з отворами діаметром 1,5 мм зерна ячменю: давлені, щуплі, пророслі, недозрілі, ушкоджені;
  • зерна культурних рослин (пшениці, жита, ячменю, вівса тощо).
До смітної домішки відносять:
  • у пшениці та житі - весь прохід крізь сито з отворами діаметром 1 мм;
  • у ячмені - весь прохід крізь сито з отворами діаметром 1,5 мм;
  • у залишку на ситі з отворами діаметром 1 мм (для ячменю – 1,5 мм): мінеральну, органічну та шкідливу домішки; зіпсоване зерно пшениці, жита і ячменю з явно зіпсованим ендоспермом від коричневого до чорного кольору;
  • фузаріозні зерна;
  • насіння дикорослих рослин.
 
Визначання органолептичних показників (ГОСТ 10967-90)
Прилади та реактиви:
  • ваги технічні;
  • дробарка лабораторна;
  • клянка місткістю 200-250 см3;
  • колби конічні зі шліфом місткістю 100 см3;
  • дошка лабораторна;
  • шпатель;
  • електроплитка.
Проведення визначання
Колір визначають при денному розсіяному світлі порівнянням з описом у стандартах або із зразками. Для аналізу беруть 100-150 г зерна і розміщують його поряд із зразком, визначаючи наочно різницю у відтінках кольору. Колір зерен пшениці й жита повинен відповідати їх типу. Зерна ячменю повинні бути світло-жовтого або жовтого кольору (допускається сірувато-жовтий) і мати характерний блиск.  Зеленкуватий або надто світлий колір свідчить про недозрілість зерна. Зерно, що зберігалося у вологому стані або пошкоджене самозігріванням, втрачає блиск, стає тьмяним, у кольорі з’являється бурий відтінок, причому спочатку тьмяніють його кінчики. Звичайно, втрата блиску пов’язана з розвитком плісені, яка спочатку уражує зародок, а потім поширюється на все зерно.
Запах визначають у цілому і розмеленому зерні. Із середньої проби відбирають наважку близько 100 г, поміщають у склянку і встановлюють наявність або відсутність стороннього запаху. Для чіткішого відчуття запаху зерно насипають у конічну колбу із шліфом місткістю 100 см3, щільно закривають пробкою й витримують 30 хв при температурі 35-40 °С. Потім відкривають колбу і досліджують на наявність стороннього запаху в зерні. У свіжорозмеленому зерні він відчувається краще.
Непошкоджене зерно пахне свіжою соломою. Зіпсоване зерно набуває стороннього запаху. При цьому звичайно змінюється і його смак. За запахом встановлюють три ступені псування зерна. Першою ознакою псування є поява солодового запаху внаслідок самозігрівання, що викликало проростання зерна. Плісняво-затхлий запах з’являється при ураженні вологого і сирого зерна плісеневими грибами. Гнильний запах свідчить, що плісень проникла всередину зерна і викликала розклад органічних речовин. При цьому можуть
Фото Капча