Предмет:
Тип роботи:
Інше
К-сть сторінок:
120
Мова:
Українська
зернової домішок, змішують і розподіляють рівним шаром у вигляді квадрата, який ділять по діагоналі на 4 трикутники і відраховують з кожного по 250 зерен підряд без вибору. Кожну із відібраних проб зважують окремо на технічних вагах і сумують.
Масу 1000 зерен повітряносухого зерна ( у г) обчислюють за формулою :
де m – маса цілих зерен, г; n – кількість цілих зерен у наважці.
Абсолютну масу зерна (у г) обчислюють за формулою:
де w – вологість ячменю, %.
Абсолютну масу визначають два рази, при цьому розбіжність між знайденими величинами не повинна перевищувати 5 % їхньої середньої маси.
Наприклад: Абсолютна маса пивоварних ячменів коливається у межах 37-48 г, однак бувають і великозернисті ячмені з масою більше 50 г. Дрібно-зернисті ячмені з масою менше 37 г відносять до категорії низької якості.
Приклад. На аналіз узято 40 г ячменю вологістю 15,3 %. Із наважки виділено 1,52 г смітної домішки і битих зерен. У залишених 38,48 г міститься 775 цілих зерен.
Маса 1000 повітряносухих зерен складе г.
Абсолютна маса ячменю складе г.
Визначання зараженості зерна шкідниками
(ГОСТ 13586.4-83)
Найбільш небезпечними шкідниками зерна є кліщі та довгоносики (рис. 2).
Довгоносики просвердлюють отвори у зерні, відкладають яйця в ендоспермі й заклеюють отвори. Личинка, яка утворилася, живиться ендоспермом і, перетворюючись у довгоносика, залишає пусте зерно. Зараження довгоносиком призводить до втрат маси зерна і позбавляє його схожості. Боротися з ним важко, тому приймати таке зерно на завод не слід.
Кліщі поселяються в основному у зародку. На завод можна приймати зерно, що має зараженість кліщем першого ступеня, тобто кількість комах в 1 кг зерна може бути від 1 до 20 (табл. 2).
Таблиця 2 – Ступінь зараженості ячменю зерновими шкідниками
Прилади та реактиви
- ваги технічні;
- склянка хімічна;
- сита з отворами діаметром 1,5 мм і 2,5 мм;
- лупа з 5-10 кратним збільшенням;
- пінцет.
Проведення визначання
Пересівають 1 кг зерна на ситах протягом 2 хв. Для Визначання зараженості кліщем використовують сито з отворами діаметром 1,5 мм, зараженості довгоносиком - діаметром 2,5 мм. Якщо визначають зараженість і кліщем і довгоносиком, то наважку одночасно пересівають крізь два сита з діаметром отворів 2,5 і 1,5 мм.
Якщо температура зерна нижче 5 °С, одержані схід і проходи крізь сито підігрівають до температури 25-30 °С, доки комахи не почнуть ворушитися, потім підраховують кількість довгоносиків і кліщів.
Хімічні показники зерна
Органолептичні та фізичні показники досліджуваного зерна
Контрольні питання
- Вимоги щодо якості зерна, яке надходить на оброблення, зберігання й перероблення.
- Відбір проб і складання середньої проби зерна.
- Які домішки відносять до зернової й смітної?
- Органолептичні показники якості зерна і як вони визначаються?
- Які показники якості зерна відносяться до фізичних показників?
- Як визначають смітні й зернові домішки?
- Як визначають натуру зерна і масу 1000 зерен?
- Які існують шкідники зерна і як визначається зараженість ними?
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №2
Тема : Аналіз сировини та допоміжних матеріалів спиртовогo виробництва. Визначання вологи зерна, вмісту крохмалю в зерні. Визначання сахарози в мелясі, загальної лужності або кислотності.
Мета роботи: Дослідження сировини, яка використовується в спиртовому виробництві.
Основні теоретичні положення
Контроль якості сировини, яка поступає на виробництво, ведеться в відповідності з розробленими для кожного виду сировини схемами контролю.
Найбільш важливим в контролі спиртового виробництва являється визначання якості сировини та головним чином вміст вуглеводів, які в процесі виробництва перетворюються в зброджені цукри - головне джерело добування спирту. Одним із основних видів сировини виробництва є зернові культури. Це кукурудза, ячмінь, овес, просо, жито, пшениця, тритікале.
Якість зернової культури оцінюють по ряду показників. До показників загального значення відносять вологість та засміченість, тому що вони дуже важливі для зберігання всіх зернових культур. Вологе зерно нестійке при зберіганні.
Показники технологічного значення повязані з виробничим призначенням зернової культури. При переробці зернової культури на етиловий спирт основним технологічним показником є вміст крохмалю в зерні.
Крохмаль – основна складова частина зернових культур, що переробляються на спирт. Його вміст становить,%: у пшениці – 48-57; в житі – 46-53; в ячмені – 43-55; у вівсі – 34-40; в просі – 42-60; в кукурудзі – 61-70.
У спиртовому виробництві як сировина використовується також меляса – відходи цукрової галузі. Меляса – це густа, в'язка рідина темно-коричневого кольору із специфічним ароматом карамелі та меланоїдинів. Поряд з високим вмістом цукрів у мелясі містяться майже всі речовини, необхідні для нормальної життєдіяльності дріжджів у процесі бродіння сусла.
У буряковій мелясі міститься в середньому 80% сухих речовин і 20% води. Сухі речовини складаються із таких компонентів, в середньому % мас:
цукроза – 60;
безазотні органічні речовини – 16,7;
азотні речовини – 14,8;
мінеральні речовини – 8,5.
Якщо в спиртовому виробництві меляса є одним із видів сировини, то в дріжджовому виробництві – головною сировиною. Основним показником якості меляси є доброякісність.
Доброякісність – це