Технологія спирту

Стороннього запаху зерну можуть надавати домішки полину, дикого часнику, сажки тощо, але він звичайно усувається після ретельного очищення і миття зерна.

Смак визначають таким чином: 100 г зерна очищають від сміттєвих домішок, розмелюють на лабораторному млині й беруть наважку близько 50 г, яку змішують із 100 см3 питної води, попередньо доведеної до кипіння, і закривають годинниковим склом. Суміш охолоджують до 30-40 °С і куштують на смак, який повинен бути у високоякісного зерна прісним.

 

Визначання фізичних показників

До фізичних показників зернових культур відносять вміст смітної, зернової, шкідливої й металомагнітної домішок; вміст дрібних, зіпсованих і ушкоджених зерен; крупність, натуру, масу 1000 зерен тощо.

 

Визначання вмісту смітної та зернової домішок

 (ГОСТ 13586.2-81)

Прилади та реактиви 

• ваги технічні; 
• ваги аналітичні;
• дошка лабораторна;
• скальпель або лезо бритви;
• шпатель;
• пінцет;
• склянки для наважок;
• сито з отворами діаметром 6 мм; 
• комплект лабораторних сит, застосовних до досліджу-ваної культури; 
• магніт постійний підковоподібний; 
• лупа з кратністю збільшення не менше двох.

Визначання вмісту крупної смітної домішки

Середню пробу зерна зважують і пересівають коловими рухами на ситі з отворами діаметром 6 мм. 

Із сходу з сита вручну вибирають: солому, колоски, грудочки землі, гальку, крупне насіння смітних рослин тощо. 

Крупними вважають домішки, які за своїми розмірами більші від зерна основної культури. 

Колоски відносять до смітної домішки після вилучення із них зерна.

Виділену крупну смітну домішку зважують окремо за фракціями, що враховуються при визначенні смітної домішки даної культури, і виражають у відсотках щодо маси середньої проби.

Вміст окремих фракцій смітної домішки ( ) у відсотках обчислюють за формулою

 

де m1 – маса окремої фракції крупної смітної домішки, г;

     m – маса середньої проби зерна, г.

 

Визначання явно вираженої смітної  та зернової домішок

Із середньої проби, звільненої від крупної смітної домішки, виділяють наважку масою 50 г і просіюють її на лабораторних ситах із розмірами отворів, указаних у табл. 1. 

 

Таблиця 1 – Перелік застосовних лабораторних сит

 

Назва культуриРозмір отворів сит, мм

для Визначання дрібних зерендля Визначання проходу, що відно-ситься до смітної домішкидля Визначання крупності

   Пшениця1,7×20Діаметр 1,0-

   Жито1,4×20Діаметр 1,0-

   Ячмінь продовольчий і кормовий2,2×20

(для круп’яного ячменю)Діаметр 1,5-

   Ячмінь для пивоваріння2,2×20

Діаметр 1,52,5×20

 

Комплект лабораторних сит встановлюють у такому порядку:

• піддон;
• сито для виділення проходу, що відноситься до смітної домішки;
• сито для виділення дрібного зерна;
• сита для визначання крупності.

Сита для визначання крупності та дрібних зерен установлюють у випадку визначання цих показників одночасно з визначанням смітної й зернової домішок.

Наважку висипають на верхнє сито і закривають кришкою.

Просіювання вручну проводять наступним чином: комплект сит з наважкою зерна ставлять на стіл з рівною, гладенькою поверхнею і проводять просіювання без струшувань поздовжньо-зворотними рухами в напрямку довжини повздовжніх отворів. Просіюють зерно протягом 3 хв при 110-120 рухах за хвилину, розмах коливань сит близько 10 см.

Механізованим способом просіювання проводять згідно з інструкцією, доданою до приладу для лабораторного розсіювання. 

Із сходів з усіх сит виділяють фракції явно вираженої смітної та зернової домішок.

Виділені фракції смітної й зернової домішок окремо зважують і виражають у відсотках до маси взятої наважки.

 

При наявності в зерні пшениці, жита й ячменю не явно виражених зіпсованих і ушкоджених зерен проводиться додаткове Визначання їх у наважці, виділеної із зерна, звільненого від явно вираженої смітної й зернової домішок.

Сумнівні за зовнішнім виглядом зерна із наважки масою 10 г розрізають поперек, відносять до зіпсованих або ушкоджених, а потім їх окремо зважують.

Вміст зіпсованих або ушкоджених зерен (Хз1), у відсотках, виділених із наважки масою 10 г, обчислюють за формулою

де mз1 - маса зіпсованих або ушкоджених зерен, виділених із наважки 10 г, г;

m  - маса зерна, що залишилась після виділення із наважки масою 50 г    смітної й зернової домішок, г.

Загальний вміст зіпсованих або ушкоджених зерен (Хз), у відсотках, виділених із наважки масою 50 г та із додаткової наважки 10 г, обчислюють за формулою

де mз2 – маса явно виражених зіпсованих або ушкоджених зерен виділених із наважки масою 50 г.

 

Наявність шкідливої домішки встановлюють у тому випадку, коли зовнішнім оглядом у партії, пробах чи наважках виявлені ріжки, в’язіль різнобарвний, гірчак повзучий, софора лисохвіста, кам’яна сажка в ячмені, тверда сажка в житі, тверда або мокра сажка в пшениці та інші,. Їхній вміст визначають у додатковій наважці масою 50 г, яку виділяють із середньої проби після видалення великої смітної домішки. 

Наважку зерна розбирають уручну, відокремлюють і зважують шкідливі домішки окремо за видами.

Вміст кожного виду шкідливої домішки Хш (у %) обчислюють за формулою 

Хш =  ,