Предмет:
Тип роботи:
Інше
К-сть сторінок:
120
Мова:
Українська
justify;">де – маса виділеної шкідливої домішки, г;
– маса наважки, г.
Визначання вмісту особливо враховуваних домішок
Визначання вмісту сажкових зерен
Наявність сажкових зерен визначають у наважці масою 20 г, виділеної із зерна, що залишилось після Визначання смітної і зернової домішок. Уражені зерна відбирають без використання лупи і зважують.
Вміст сажкових зерен Хс (у %), обчислюють за формулою
де – маса сажкових зерен, виділених із наважки масою 20 г, г.
Визначання вмісту гальки
Із середньої проби, звільненої від великої смітної домішки, виділяють наважку зерна масою 500 г і пересівають на ситі з отворами 1,5 мм. Із сходу з сита відбирають гальку і зважують.
Вміст гальки Хгл1 (у %), виділеної із наважки масою 500 г, обчислюють за формулою
,
де mгл1 – маса гальки, виділеної із наважки масою 500 г, г.
Загальний вміст гальки Хгл (у %) обчислюють за формулою
,
де Хгл.вел – вміст у відсотках крупної гальки, виділеної із сходу з сита з діаметром отворів 6 мм при просіюванні середньої проби.
Визначання вмісту металомагнітної домішки
Наважку зерна масою 1 кг розсипають на гладенькій поверхні рівним шаром завтовшки не більше 0,5 см. Металомагнітні домішки із зерна виділяють підковоподібним магнітом, вантажопідйомність якого повинна бути не менше 12 кг. Ніжками магніту повільно проводять повздовжні й поперечні борозни в зерні таким чином, щоб ніжки магніту проходили крізь усю товщу зерна.
Після обробки магнітом усієї поверхні зерна, прилиплі металомагнітні часточки знімають в склянку. Зерно збирають і знову розсипають шаром той же товщини і потім проводять повторне виділення металомагнітної домішки у тому ж порядку.
Усі зібрані металомагнітні часточки зважують на аналітичних вагах з точністю ±0,0001 г і кількість їх виражають у міліграмах на 1 кг зерна.
Кінцеве обробляння результатів визначання загального вмісту смітної й зернової домішок
Загальний вміст смітної домішки обчислюють як суму результатів визначень у відсотках:
крупної органічної домішки, виділеної зі сходу з сита з отворами діаметром 6 мм, а також органічної домішки, виділеної з основної наважки;
крупної мінеральної домішки, виділеної зі сходу з сита з отворами діаметром 6 мм, а також мінеральної домішки, виділеної з основної наважки, крім гальки;
гальки, виділеної зі сходу з сита з отворами діаметром 6 мм, а також виділеної з додаткової наважки масою 500 г;
насіння смітних і культурних рослин, виділених зі сходу з сита з отворами діаметром 6 мм, а також виділених з основної наважки;
зіпсованих зерен, виділених із основної та додаткової наважок;
шкідливої домішки, виділеної із додаткової наважки.
Загальний вміст зернової домішки обчислюють як суму всіх фракцій у відсотках явно вираженої зернової домішки, виділеної із основної наважки і фракції ушкоджених зерен, виділеної із додаткової наважки.
Визначання вмісту дрібних зерен і крупності
Визначання вмісту дрібних зерен і крупності проводять одночасно з визначанням вмісту смітної і зернової домішок.
Наважку зерна масою 50 г пересівають на комплекті лабораторних сит із розмірами отворів, вказаними для різних культур у табл. 1.
Схід з сита, установленого для визначання крупності, прохід крізь сито, установлене для визначання дрібних зерен, звільнюють від смітної й зернової домішок і зважують.
Приклад розрахунку вмісту дрібного зерна і крупності ячменю пивоварного.
Після просіювання наважки масою 50 г і виділення смітної й зернової домішок одержано основного зерна:
у сході з сита 2,5×20 мм – 34,30 г;
у сході з сита 2,2×20 мм – 10,85 г;
у проході крізь сито 2,2×20 мм – 1,68 г.
Усього – 46,83 г.
Загальна кількість домішок – (50 – 46,83) = 3,17 г.
Крупність складе %.
Вміст дрібного зерна складе %.
Визначання натури зерна (ГОСТ 10840-64)
Натурою, або натурною масою, називають масу одиниці об’єму, виражену в грамах, кілограмах або тоннах (на см3, дм3 і м3 відповідно). Натура зерна залежить від вмісту крохмалю, мінеральних і органічних домішок.
Збільшення кількості крохмалю у зерні та наявність мінеральних домішок підвищують натуру, органічних – знижують. Тому визначати натуру потрібно після звільнення зерна від великих смітних і зернових домішок за допомогою метричної пурки.
Визначають натуру не менше двох разів із різних порцій зразка. Розбіжність між паралельними Визначаннями натури не повинна перевищувати 5 г.
Наприклад: Натура пивоварного ячменю коливається у межах 600-750 г/л. Кращим вважається ячмінь із натурою 680-750 г/л, середнім – 600-680 г/л.
Натура пшениці коливається в межах – 710-760 г/л.
Визначання маси 1000 зерен (ГОСТ 10842-89)
Маса 1000 зерен, виражена в грамах з точністю ±0,1 г, називається абсолютною масою.
Прилади та реактиви
- ваги технічні;
- дошка лабораторна;
- пінцет;
- склянка місткістю 100-200 см3.
Проведення визначання
Від середньої проби відбирають наважку зерна масою 50 г, звільнюють її від смітної й