Предмет:
Тип роботи:
Інше
К-сть сторінок:
120
Мова:
Українська
індикатором. Якщо меляса має кислу реакцію, то розчин її титрують розчином гідроксиду натрію, с (NaOH) = 0,1 моль/дм3.
Приклад: До наважки меляси 20 г додано 20 см3 розчину сірчаної кислоти,
с (Н2SO4) = 0,1моль/дм3.На титрування надлишку кислоти використано 17,6 см3 гідроксиду натрію, с (NaOH) = 0,1 моль/дм3.Для нейтралізації лужних солей в 20 г меляси використано 20-17,6 =2,4 см3 розчину сірчаної кислоти, с (Н2SO4) = 0,1моль/дм3, на 100 г меляси 2,4•100/20 = 12 см3 розчину сірчаної кислоти, с (Н2SO4) = 0,1моль/дм3. Лужність меляси 1,2 град. Лужність меляси розраховують за формулою:
де V - об´єм лугу, який пішов на титрування, см3;
20 – маса меляси,г.
Визначання активної кислотності.
Активну кислотність меляси визначають рН-метром. 10г меляси старанно перемішують з 20см3свіжопрокип'яченої і охолодженої дистильованої води та визначають рН отриманого розчину рН-метром або іонометром.
Визначання вмісту сухих речовин
Розрізняють поняття істиних і видимих речовин. Істинними називають сухі речовини, визначені сушінням; видимими – речовини, визначені непрямим шляхом, на основі показника, який змінюється пропорційно зміні вмісту сухих речовин: за показником заломлення розчину або за його відносною густиною.
Визначання вмісту видимих сухих речовин рефрактометром
Хід виконання:
Зважити в тарованому хімічному стакані 50 г меляси, додати 45 см3 гарячої дистильованої води, розчинити мелясу і охолодити отриманий розчин. Потім поставити стакан на ваги і обережно (щоб не перелити) долити стільки води, щоб маса розчину в стакані дорівнювала подвійній наважці меляси. Далі треба старанно перемішати розчин в стакані і провести рефрактометрування.
Вміст сухих речовин в мелясі, (в %), дорівнює подвоєному показнику рефрактометра.
Обробляння результатів
Масову частку сухих речовин P у відсотках визначають за формулою:
P = 2Р1,
де 2 – коефіцієнт ;
Р1 – показання шкали рефрактометра.
За кінцевий результат випробування приймають середнє арифметичне результатів двох паралельних визначень, допущена розбіжність між ними не повинна перевищувати 0,5 %.
Визначання масової частки сахарози
Метод ґрунтується на визначенні масової частки сахарози в буряковій мелясі вимірюванням кута обертання площини поляризації за допомогою цукрометра.
Прилади та реактиви
-Цукрометр з кварцевим компенсаційним клином або з компенсатором, що обертається, з міжнародною цукровою шкалою, яка має монохроматичне джерело світла.
-Трубки поляриметричні довжиною (100,00 ± 0,02), (200,0 ± 0,02) мм з покривним склом.
-Ваги лабораторні загального призначення другого класу точності з найбільшою границею зважування 200 г третього класу точності згідно з ГОСТ 24104.
-Термометр рідинний скляний з ціною поділки шкали 1°С і діапазоном вимірювання температури від 0 до 100°С згідно з ГОСТ 28498.
-Колба мірна 1(2) – 100 – 1(2), 1(2) – 250 1(2), 1(2) – 1000 – 1(2) згідно з ГОСТ 1770.
-Лійка В – 100 -150 ТС згідно з ГОСТ 25336.
-Циліндр 1 – 10 – 2, 1(3) – 100 – 2, 1 – 2000 – 2 згідно з ГОСТ 1770.
-Стакан В(Н) – 1(2) – 250 ТС згідно з ГОСТ 25336.
-Вода дистильована згідно з ГОСТ 6709.
-Натрію гідроксид згідно з ГОСТ 4328.
-Вугілля активне освітлюючи згідно з ГОСТ 3771.
-Натрію гідросульфіт згідно з ГОСТ 246.
-Кислота оцтова згідно ГОСТ 61.
-Амоній фосфорнокислий однозаміщений згідно з ГОСТ 3771.
-Оксид свинцю згідно НД.
-Свинець азотнокислий згідно з ГОСТ 4236.
-Свинець оцтовокислий згідно з ГОСТ 1027.
-Ефір етиловий.
-Фенолфталеїн (індикатор).
Підготовка до визначання
Приготування реактиву Герлеса
Реактив Герлеса складається з двох розчинів: Герлеса І і Герлеса ІІ.
Розчин Герлеса І готують таким способом: 340 г азотнокислого свинцю Рв(NО3)2 розчиняють дистильованою водою у мірній колбі місткістю 1000 см3 і доводять дистильованою водою до мітки.
Розчин Герлеса ІІ готують наступним чином: 32 г гідроксиду натрію (NаОН) розчиняють дистильованою водою у мірній колбі місткістю 1000 см3 і доводять дистильованою водою до мітки.
Проведення визначання
Зважують 65 г бурякової меляси з похибкою ± 0,01 г, розчиняють невеликими порціями теплої дистильованої води і за допомогою лійки переводять у мірну колбу місткістю 250 см3, охолоджують і освітлюють розчинами реактиву Герлеса у кількості 30 – 50 см3, додаючи по 5 – 10 см3 кожного, частинами за 4 – 6 заходів.
Процес освітлення здійснюють таким способом: у колбу з розчином меляси додають розчин Герлеса І і через 15 – 20с таку ж саму кількість розчину Герлеса ІІ. Суміш перемішують легким обертанням колби протягом 1,5 – 2,0 хв., потім знову в зазначеному порядку додають освітлювач. Потім доливають дистильовану воду в такому об’ємі, щоб рівень розчину не досягав 2 см3 до мітки.
Під час освітлення розчином свинцевого оцту його додають по 6 – 9 см3 на кожні 13 г бурякової меляси. У сильнолужних мелясах необхідно попередньо нейтралізувати розчин меляси оцтовою кислотою, розбавленою дистильованою водою у співвідношенні 1:3 у присутності індикатора