Технологія спирту

Н – маса проби, г.

За кінцевий результат приймають середнє арифметичне результатів двох паралельних визначень, допущена розбіжність між якими не повинна перевищувати 0,1 %.

Приклад.

На визначання редукувальних речовин до 25 см3 розчину, одержаного розведенням у 10 разів (10:100) розчину, підготовленого для Визначання масової частки сахарози (відповідного 0,65 г меляси), додали 20 см3 розчину йоду молярної концентрації 0,0323 моль/дм3. На титрування надлишку йоду затратили 13 см3 розчину тіосульфату натрію молярної концентрації 0,0323 моль/дм3. На ту ж кількість йоду у контрольному досліді витратили 16,8 см3 тіосульфату натрію. Отже, кількість йоду, що вступив у реакцію: 16,8 – 13,0 = 3,8 см3, тобто у 0,65 г меляси міститься 3,8 мг або у відсотках до маси меляси:

 

 

Обробляння результатів

Масову частку суми цукрів, що зброджуються, Сзбр. у відсотках обчислюють за формулою:

Сзбр. = 0,68П + 0,96И + 0,80Ис,

де П – масова частка сахарози, %;

И – величина інверсійної поляризації, %;

Ис – масова частка редукувальних речовин, %.

За кінцевим результатом випробування приймають середнє арифметичне результатів двох паралельних визначень, допущена розбіжність між якими не повинна перевищувати 0,7 %.

 

 

Визначання доброякісності меляси

Доброякісність меляси розраховують за рівнянням:

 

де Сзбр. – масова частка суми цукрів, що зброджуються, %;

Р – масова частка сухих речовин у мелясі, %.

 

 

 

 

 

Хімічні показники зерна

 

№ п/пНазва показниківВимоги ГОСТу на зерноФактичні дані

Зразок 1Зразок 2Зразок 3

1.Вологість, %

2.Вміст крохмалю, %

 

 

 

Контрольні питання

 

1.Сировина, яка використовується для виробництва спирту етилового

ректифікованого. Характеристика сировини згідно з ДСТУ.

2.Підготовка сировини до виробництва, як зерна так і меляси.

3.Визначання вологи у зерні.

4.Розшифруйте термін «умовна крохмалистість».

5.Сутність методу Визначання крохмалистості за Еверсом.

6.Визначання лужності або кислотності меляси. В яких одиницях виражають

ці показники?

7.Визначання вмісту сухих речовин меляси. Сутність методу.

8.Сутність методу Визначання сахарози у мелясі.

9.Розшифруйте поняття «зброджувальні цукри». Як вони визначаються?

10.Сутність методу інверсійної поляризації.

11.Як визначають редукувальні речовини за методом Оффнера і Мюллера.

Провести порівняльну характеристику цих методів.

12. Основні показники доброякісної меляси. Як розраховують доброякісність

меляси?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 3

 

Тема: Визначання вмісту засвоюваного азоту та азоту амінокислот у мелясі. Визначання калію, натрію і кальцію в мелясі.

 

Мета роботи: Вивчити метод Визначання загального азоту методом Кьєльдаля і амінного азоту мідним методом. Вивчити комплексометричний метод Визначання кальцію,кобальтонітритний метод швидкого Визначання калію.

 

Теоретична основи

Азотні речовини меляси в процесі росту дріжджів змінюються, утворюють нові сполуки в значній мірі визначають вихід і якість готового продукту.

Загальний вміст азоту визначають по методу Кьєльдаля. Принцип методу складається в окисленні органічних азотовмісних сполук  концентрованою сірчаною кислотою при нагріванні. При цьому вуглець та водень окислюється киснем, який виділився при розкладенні сірчаної кислоти, азот  відщеплюється в вигляді аміаку, який з сірчаною кислотою утворює сульфат амонію. При цьому пробігають такі реакції:

H2SO4 → H2O + SO2 + O;

C + O2 → CO2

H2 + O →H2O

RNH2 + HOH → ROH + NH3;

 ( де R – радикал органічної сполуки )

2NH3 + H2SO4 → (NH4)2SO4.

 

Після згорання додають NaOH, в результаті чого виділяється аміак, який відганяють розчином сірчаної кислоти, концентрації с(1/2Н2SO4)=0.1моль/дм3

 

                                      (NH4)2SO4 + 2NaOH → Na2SO4 + 2H2O + 2NH3.

                                        2NH3 + H2SO4 → (NH4)2SO4.

Надлишок кислоти відтитровують  розчином  (NaOH)=0,1моль/дм3 та по кількості кислоти, яка вступила в реакцію з аміаком визначають кількість аміаку в перерахунку на азот.

Мідний метод полягає в здатності амінокислот утворювати розчинні комплексні сполуки з надлишком суспензії ортофосфату міді Си3(РО4)2∙3Н2О в боратному буферному розчині. Надлишок ортофосфату міді відфільтровують, в фільтрат  додають оцтову кислоту і йодиту калію та титрують тіосульфатом натрію, концентрацією с=0,01 моль/дм3.

 

2Си(RCHNH2СОО)2 + 4КI = 2CuI + I2 + 4RCHNH2COOK.

 

1см3 0,01моль/дм3 розчину тіосульфату натрію відповідає 0,28мг азоту амінокислот.

Методи визначання калію, натрію і кальцію розділяються на хімічні і фізико-хімічні. Серед перших для Визначання кальцію і магнію застосовують комплексометрію. Для Визначання калію застосовують кобальтонітритний метод.

В основі кобальтонітритного методу