Теоретичні підходи та розробка практичних рекомендацій щодо організації маркетингової діяльності на ТОВ «Труд»

 

Для підприємства, що продають одну товарну групу на численних і різнотипних ринках з різними потребами і перевагами, більш ефективна організація управління по ринках. Організація управління по ринках нагадує організацію по товарах.

Можна виділити такі базові організаційні структури служби маркетингу:

– функціональна організація, коли у службі маркетингу на одному рівні підпорядкування створено підрозділи: досліджень, визначення попиту, політики ціноутворення, організації продажу та політики комунікацій (ці функції можуть також виконувати окремі фахівці одноосібне). Усі вони мають однакові права стосовно налагоджування маркетингової політики комунікацій, ціноутворення тощо. Така організація нескладна, але має значні недоліки, які полягають у створенні умов для групового егоїзму, коли кожний підрозділ намагається перебрати на себе розв'язання головніших завдань. Відтак виникають труднощі з координації дій та ресурсів, із розв'язуванням завдань, які перебувають межі компетенції кількох підрозділів, дається взнаки недостатнього розуміння працівниками підрозділів мети своєї діяльності і т.п. Беручи загалом, можна сказати, що така структура вже якось реагуватиме на попит але для вирішення серйозних проблем з комунікаціями вона не придатна;

– управління в рамках функціональної організації маркетингу розрізі окремих продуктів або їхніх груп. Менеджер з продукту, що є помітною особою в службах маркетингу багатьох відомих фірм, несе відповідальність за товар від запровадження його у виробництво аж до його зняття. Він координує роботу різних служб підприємства. Його діяльність оцінюється згідно з успіхом його товару на ринках. На нього покладено такі завдання: аналіз ринку, планування і контроль продукту, позиціонування продукту, пропозиції щодо поліпшення продукту за рахунок інновацій, перевірка ефективності комплексу маркетингу, у тім числі й маркетингової політики комунікацій. 

Менеджерів з продукту може бути підпорядковано керівництву підприємства або керівникові служби маркетингу. У разі підпорядкування керівництву підприємства такий менеджер може впливати на діяльність усіх служб підприємства.

В сучасних умовах набувають розвитку дивізіонні структури, коли 

організація служби маркетингу будується не за функціями, а за об'єктами (продуктами, клієнтами, ринками, географічними районами тощо). Така структура ліпше пристосовується до зміни умов господарювання, що дуже багато важить саме в нашій країні, ліпше забезпечує координацію та мотивацію дій усіх підрозділів, наочніше демонструє результати діяльності кожного дивізіону, забезпечує спеціалізацію окремих ланок служби маркетингу.

При організації маркетингової структури підприємства необхідно дотримуватись таких принципів и її побудови [13, с. 223]: 

– єдність цілей (обсяг продажу, прибуток, частка підприємства на ринку тощо);

– простота і чіткість побудови маркетингової організаційної структури (сприяє скорішому пристосуванню до неї персоналу підприємства);

– ефективна система зв'язку між підрозділами, яка б забезпечувала чітку передачу інформації зворотній зв'язок є обов'язковим);

– принцип єдиного підпорядкування (для сукупності виконуваних функцій, які мають одну ціль, повинен бути керівник);

– маркетингова структура повинна бути такою, що містить небагато ланок (сприяє більш швидкій передачі інформації знизу до верху і розпоряджень дирекції зверху до низу);

– гнучкість та пристосованість.

Маркетингова структура вважається гнучкою, коли вона здатна змінювати свої організаційні форми при заміні стратегії підприємства.

Головна мета роботи маркетингового підрозділу – підпорядкованість всієї господарської і комерційної діяльності підприємства законам існування та розвитку ринку.

Маркетингові відділи займаються:

– аналізом ринкових ситуацій;

– вивченням тенденцій розвитку ринку;

– прогнозуванням обсягів продажу;

– вивченням покупців;

– вивченням каналів товарообігу, збуту, методів продажу;

– підготовкою рекомендацій для підрозділу по просуванню, спільно з керівництвом збутового підрозділу, координацією їх дій та дій збутової мережі;

– визначенням часу, коли необхідно виводити на ринок нові товари та знімати з виробництва стару (малоприбуткову) продукцію;

– координацією дій технічних підрозділів, що займаються створенням нових товарів, які користуються попитом у споживача;

– контролем діяльності підприємства, яке впливає на споживчу поведінку стосовно придбання товарів підприємства;

– розробкою бюджету маркетингу;

– плануванням заходів по впровадженню іміджу підприємства. 

На практиці можливі протиріччя між відділом маркетингу та іншими 

відділами підприємства. 

В таблиці 1.2 представлено основні функції відділу маркетингу та можливі протиріччя з іншими відділами [1, с. 205].

 

Таблиця 1.2 – Основні функції відділу маркетингу та можливі протиріччя з структурними підрозділами підприємства

Отже, маркетинговий відділ впливає на реалізацію всіх найважливіших функцій підприємства. 

Кінцева мета роботи маркетингового підрозділу – підпорядкованість усієї господарської й комерційної діяльності підприємства законам ринку. 

Маркетингові відділи працюють над: 

– аналізом ринкових ситуацій;

– вивченням тенденцій розвитку ринку;

– прогнозуванням обсягів продажу;

– вивченням попиту;

– вивченням каналів товарообігу, збуту, методів продажу;

– підготовкою рекомендацій для підрозділу з просування спільно з керівництвом збутового підрозділу, координацією їхніх дій та дій збутової мережі;

– визначенням часу просування на ринок нових товарів та зняття з виробництва старої (малоприбуткової) продукції;

–координацією дій технічних підрозділів, що випускають нові товари, які користуються попитом у споживача;

– контролем діяльності, яка впливає на споживчу поведінку щодо придбання товарів підприємства;

– розробкою бюджету маркетингу;

– плануванням іміджу підприємства.

Стимулювання працівників відділу має здійснюватися на підставі затвердженого керівником підприємства Положення про преміювання. 

Можна розробити систему показників і умов