Теоретичний аналіз та методики психодіагностики професійної спрямованості юристів-правознавців

Ми застосували дану методику з метою вивчення структури навчально-професійної мотивації студентів юридичного вузу.

 

 

Професійна діяльність, як і будь-яка діяльність узагалі, тісно пов’язана з емоціями. Якщо процес діяльності викликає приємні, позитивні емоції, то людина відчуває задоволення, бажання продовжувати те, чим вона займається. Негативні ж емоції гальмують процес діяльності, знижують його ефективність.

Задоволеність професійною діяльністю розглядють у психологічній літературі як стійкий, тривалий позитивний психічний стан людини, що визначається співвідношенням рівня домагань, мотивації, характеру й умов праці та реальних успіхів у професійній діяльності. Незадоволеність професійною діяльністю навпаки, призводить до ряду негативних психічних виявів: напруженості, підвищеної фрустрованості, швидкої втомлюваності, синдрому емоційного вигорання тощо [21, с. 101]. Тому емоційний фон, на тлі якого здійснюється професійна діяльність, багато в чому визначає успішність та продуктивність цієї діяльності.

З огляду на це ми використали методику „Задоволеність професією і роботою”, автором якої є А. А. Кіссель. Вона має форму опитувальника, у якому вміщено п’ятнадцять суджень, що характеризують ставлення людини до обраної професії. Досліджуваний повинен оцінити подані судження, вказвши свою згоду чи незгоду з кожним із них.

Індекс задоволеності професією вираховується за шкалою Л. Д. Докторової і може коливатися від одного до п’яти балів, залежно від прийняття чи неприйняття певних суджень.

Задоволеність професією може розподілятися так:

• висока задоволеність професією;
• задоволеність професією загалом;
• невизначене ставлення до професійної діяльності;
• незадоволеність професією;
• неприйняття професії.

Цей опитувальник є зручним у користуванні та уможливлює досить швидко обрахувати індекс задоволеності професією. Він дає змогу з'ясувати рівень задоволеності не лише поточною професійною діяльністю, але й майбутньою професією, яку студент здобуває під час навчання у вузі.

Ця методика та методика „Мотивація навчання у внз” доповнюють та перевіряють одна одну і дозволяють зіставляти дані, отримані в результаті їх проведення.

 

 

Юридична діяльність належить до соціономічних професій і передбачає постійний контакт із різними верствами та категоріями населення. Оскільки вона, як і будь-яка діяльність з цієї групи професій, має гуманістичну природу, важливою для юриста є альтруїстична поведінка, здійснювана заради блага людей, небажаними ж є прояви егоїзму, при якому поведінка спрямовується на задоволення власних інтересів, нехтуються інтереси суспільства та інших людей. Тому одним із завдань ми ставимо вивчення соціально-психологічних настанов, зокрема таких як альтруїзм – егоїзм. З цією метою нами була використана методика „Діагностика соціально-психологічних настанов особистості у мотиваційно-потребовій сфері” [9, c. 387-388].

Ця методика належить до опитувальників-настанов, що призначені для вимірювання відносного орієнтування індивіда в одномірному континуумі настанов [23, с. 95].

Методика розроблена О. Ф. Потьомкіною і містить ряд шкал. Для нашого дослідження ми використали дві з них.

Шкала А націлена на виявлення настанов, спрямованих на „альтруїзм – егоїзм”. Текст опитувальника даної шкали містить двадцять питань на які досліджуваний повинен відповісти „так” чи „ні”.

Після підрахування результатів визначаємо, чи має досліджуваний альтруїстичну або егоїстичну тенденцію у поведінці. Якщо набрана сума балів більша десяти, то в суб’єкта виражений більшою мірою альтруїзм, бажання допомагати людям. І навпаки, якщо сума балів менша десяти, то в суб’єкта більше виражена егоїстична тенденція [9, с. 388].

У ставленні до діяльності можна також визначити такі компоненти, як спрямованість особистості на процес, або результат, діяльності, які можна співвіднести із мотивами трудової діяльності, визначених Е. М. Павлютенковим [15, с. 42]. Настанова на процес діяльності входить до мотивів, пов’язаних із змістом праці, а установка на результат діяльності може бути пов’язана із матеріальними, престижними або утилітарними мотивами.

За допомогою шкали Б можна виявити настанови на „процес діяльності” – „результат діяльності”. Текст опитувальника даної шкали побудований аналогічно до шкали А – містить двадцять питань, на які необхідно дати відповідь „так” чи „ні”. За кожну позитивну відповідь досліджуваний отримує один бал. Сума балів за позитивні відповіді на непарні за порядковим номером питання будуть відображати орієнтацію суб’єкта на процес діяльності, а сума балів за відповіді на парні питання – орієнтацію суб’єкта на результат.

Дана методика була обрана тому, що з її допомогою можна виявити різні орієнтації на складові діяльності та різні настанови в контексті соціальної взаємодії. До уваги бралося положення про те, що альтруїзм-егоїзм – це одна з головних визначальних позицій особистості. Центральною для поняття «альтруїзм» є ідея безкорисливого служіння іншим без розрахунку на реальну винагороду. Діаметрально протилежною характеристикою є егоїзм [26, с. 67].

Отримані дані можуть бути інформативними в контексті аналізу інших складових спрямованості студентів на освоєння професії юриста та їх готовності до реалізації професійних задач.

 

Професійна компетентність юриста є складною характеристикою особистості. Вона залежить не лише від знання безпосередньо правничих дисциплін. Не менш