Управління використанням ресурсів

Запропоновані три показники найповніше характеризують економічну ефективність формування капіталу. Разом з тим розрахунок цих показників досить трудомісткий і може використовуватися тільки фінансовими службами суб'єктів господарювання. Поряд з названими показниками економічну ефективність формування капіталу можна оцінити і за рівнем рентабельності. Розрахунок показників рентабельності можуть здійснити і зовнішні користувачі фінансової звітності, а не тільки фінансові служби.

Серед показників рентабельності капіталу можна виділити:

1)рівень рентабельності сукупного капіталу;

2)рівень рентабельності власного капіталу;

3)рівень рентабельності позикових коштів.

2.1.Рівень рентабельності сукупного капіталу підприємства за звітний період (РРСКПз.п.) пропонуємо визначати за формулою:

,

де ППз.п. — прибуток підприємства за звітний період;

СКПз.п. — сукупний капітал підприємства в звітному періоді.

Ріст цього показника свідчить про підвищення в динаміці економічної ефективності формування капіталу.

2.2.Рівень рентабельності власного капіталу підприємства за звітний період (РРВКПз.п.) пропонуємо визначати за формулою:

,

де ВКПз.п. — власний капітал підприємства за звітний період.

Збільшення цього показника свідчить про ріст економічної ефективності власного капіталу.

2.3.Рівень рентабельності позикових коштів підприємства за звітний період (РРПКПз.п.) пропонуємо визначати за формулою:

,

де ПКПз.п. — позикові кошти підприємства за звітний період.

Підвищення значення цього показника свідчить про ріст економічної ефективності формування позикових коштів підприємства.

Оцінку використання капіталу доцільно проводити за показниками оборотності.

3.1.Кількість оборотів сукупного капіталу підприємства за звітний період (КОСКПз.п.) можна визначати за формулою:

,

де СКПз.п. — сукупний капітал підприємства за звітний період;

ОРз.п. — обсяг реалізації продукції (виторг від реалізації) за звітний період.

Ріст показника в динаміці свідчить про підвищення ефективності використання сукупного капіталу.

3.2.Кількість оборотів власного капіталу підприємства за звітний період (КОВКПз.п.) може визначатися за формулою:

,

де ВКПз.п. - власний капітал підприємства за звітний період.

Ріст значення показника в динаміці означає підвищення ефективності використання власного капіталу.

3.3.Кількість оборотів позикових коштів підприємства за звітний період (КОПКПз.п.) можна знайти за формулою:

,

де ПКПз.п. — позикові кошти підприємства за звітний період.

Ріст цього показника в динаміці свідчить про поліпшення використання позикових коштів підприємства.

 

РОЗДІЛ 8. УПРАВЛІННЯ ІНВЕСТИЦІЯМИ ПІДПРИЄМСТВА

 

Сутність і форми інвестицій, поняття інвестиційної діяльності.

Інвестиції — це вкладення економічних ресурсів у підприємницьку діяльність за рахунок використання частини вартості валового внутрішнього продукту з метою збільшення активів підприємств і формування на цій основі різноманітних доходів у формі підприємницького прибутку, дивідендів і відсотків. Суб'єкти підприємницької діяльності можуть здійснювати інвестиції в різних формах, що пов'язано з існуванням різноманітних об'єктів інвестування.

Найчастіше в теорії інвестицій і господарській практиці виділяють дві основні форми інвестицій — реальні і фінансові інвестиції.

Реальні інвестиції — будь-які вкладення коштів у придбання чи створення (будівництво) реальних (матеріальних і нематеріальних) активів, пов'язані з виробництвом товарів, виконанням робіт і наданням послуг з одержанням в остаточному підсумку прибутку.

Фінансові інвестиції — будь-які вкладення коштів у грошові (фінансові) інструменти з метою одержання прибутку.

З поняттям інвестицій тісно пов'язане інше важливе поняття «інвестиційна діяльність». Термін «інвестиційна діяльність» має широке і вузьке тлумачення. З позиції широкого тлумачення інвестиційна діяльність — це діяльність, пов'язана з вкладенням коштів в об'єкти інвестування з метою одержання прибутку або ефекту. З позиції вузького тлумачення інвестиційна діяльність чи інвестування є процесом перетворення інвестиційних ресурсів у реальні активи підприємств.

Інвестиційна діяльність включає два взаємозалежних етапи руху коштів. На першому етапі сформовані інвестиційні ресурси перетворюються у вкладення коштів. На другому етапі вкладені кошти забезпечують одержання результату інвестування у формі прибутку або іншого ефекту.

Господарська діяльність будь-якого підприємства пов'язана як з постійним вкладенням коштів, так і з одержанням доходу чи ефекту. Без одержання доходу (ефекту) відсутня економічна мотивація інвестиційної діяльності. Вкладення інвестицій з боку держави і місцевих органів влади здійснюється не тільки для одержання відповідного доходу, а й для соціального ефекту. Соціальний ефект від інвестування коштів для державних і місцевих органів влади має іноді більше значення, ніж одержання від них прямого доходу. Однак основним критерієм оцінки інвестиційної діяльності є можливість формування прибутку, а також її обсяг.

Інвестиційна діяльність є найважливішою умовою кругообігу вартості суб'єктів підприємництва. У свою чергу господарська діяльність створює економічні передумови для нових інвестицій. З цього погляду будь-яка підприємницька діяльність містить у собі процеси як основної, так і фінансово-інвестиційної діяльності. Виступаючи на поверхні явищ як відносно відокремлені сфери, основна і фінансово-інвестиційна діяльності є найважливішими взаємозалежними складовими одного економічного процесу.

Рух інвестицій, у ході якого вони послідовно проходять усі фази відтворення від моменту формування інвестиційних ресурсів до відшкодування авансованих коштів і одержання прибутку (ефекту), виступає як кругообіг інвестицій і формує інвестиційний цикл. Сукупність кругообігів виступає як обіг інвестицій, який можна подати в такому вигляді (рис. 8.1).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 8.1. Обіг інвестицій

Суб'єкти й об'єкти інвестиційної діяльності.

Суб’єктами інвестиційної діяльності можуть