Управління використанням ресурсів

Другий полягає в тому, що при оцінці слід використовувати залишкову вартість операційних необоротних активів, оскільки вони втрачають велику частину від своєї продуктивності. Звідси можна зробити висновок: заходи щодо забезпечення підвищення ефективності використання операційних необоротних активів можна розглядати як заходи щодо скорочення потреби в обсязі їх фінансування і підвищення темпів економічного розвитку підприємства за рахунок раціонального використання власних фінансових ресурсів.

Етап 6. Вибір форм і оптимізація структури джерел фінансування операційних необоротних активів.

Відновлення і приріст операційних необоротних активів обов'язково повинні фінансуватися за рахунок власного капіталу і/або довгострокового позикового капіталу чи змішаного фінансування.

Нарахування амортизації необоротних активів. Якими ж методами відбувається нарахування амортизації необоротних активів? Вибір тих чи інших методів істотно впливає на швидкість обороту амортизованих активів в окремі інтервали корисного їх використання; інтенсивності відновлення; відображення їхніх витрат у собівартості продукції, що випускається, і т.д.

Незважаючи на різноманіття методів амортизації необоротних активів, вихідна її база нарахування носить уніфікований характер і базується на трьох основних показниках:

1. Сума первісної вартості амортизованого активу.
2. Сума ліквідаційної вартості амортизованого активу. Якщо ліквідаційна вартість не прогнозується, то амортизований актив називають «активом з нульовою ліквідаційною вартістю».
3. Передбачуваний період експлуатації використовуваного необоротного активу.

Амортизація необоротних активів

Амортизація необоротних активів впливає на собівартість продукції, здійснення ефективної цінової політики. Класичні методи амортизації розглядаються у наукових та навчальних виданнях [14, 22].

Інші методи амортизації отримали обмежене застосування в Україні та країнах з розвинутою ринковою економікою [22]:

• метод дегресійної амортизації активів. Мета даного методу - збільшення рентабельності в перші роки експлуатації активів за рахунок зниження рівня собівартості продукції. Даний метод поєднується зі здійсненням цінової політики «проникнення на ринок»;
• метод амортизації активів на основі їхньої переоцінки. Основи методу — оцінка ринкової вартості амортизованого активу на початок і кінець звітного періоду. Мета — чітке дослідження при оцінці вартості активу за тенденціями ринкових цін на його аналоги;
• метод амортизації активів на основі складних процентів («метод складних процентів»). Оцінка залишкової вартості активу відбувається шляхом дисконтування його початкової вартості за ставкою дисконту, яка дорівнює середньозваженій вартості капіталу, використовуваного підприємством.

Етапи формування управлінських рішень з питань відновлення операційних необоротних активів

Для управління оновленими необоротними активами необхідні послідовна розробка і прийняття управлінських рішень. Існує чотири етапи формування управлінських рішень з питань відновлення операційних необоротних активів.

На першому етапі інтенсивність відновлення операційних необоротних активів визначається двома факторами — фізичним і моральним зносом. Відповідно до цих умов відбувається вибір методу та норми амортизації різних видів операційних необоротних активів.

У ході формування амортизаційної політики кожне підприємство враховує такі фактори:

• обсяг використовуваних операційних основних коштів і нематеріальних активів;
• реальний термін використання підприємством амортизованих активів;
• дозволені законодавством методи амортизації;
• склад і структуру використовуваних основних коштів;
• темпи інфляції;
• інвестиційну активність підприємства.

На другому етапі відновлення може здійснюватися на основі простого чи розширеного їх відтворення.

Просте відтворення операційних необоротних активів здійснюється в міру фізичного і морального зносу в межах суми накопиченої амортизації.

Розширене відтворення операційних необоротних активів здійснюється з урахуванням формування їх нових видів не тільки за рахунок суми накопиченої амортизації, а й за рахунок інших фінансових джерел.

Третій етап містить у собі:

• відновлення операційних необоротних активів у процесі простого їхнього відтворення (поточний і капітальний ремонт; придбання нових видів операційних необоротних активів);
• відновлення операційних необоротних активів у процесі розширеного їхнього відтворення.
• Четвертий етап складається з методів визначення вартості відновлення операційних необоротних активів у розрізі окремих форм цього відновлення і містить:
• вартість відновлення операційних необоротних активів здійснюваного шляхом поточного чи капітального ремонтів (розробка кошторису витрат їх проведення);
• вартість відновлення операційних необоротних активів шляхом придбання їхніх нових аналогів (ринкова вартість окремих видів активів і витрати з їх доставки);
• вартість відновлення операційних необоротних активів у процесі розширеного їхнього відтворення (розробка бізнес-плану реального інвестиційного проекту).

Управління фінансуванням необоротних активів

Фінансування відновлення операційних необоротних активів здійснюється у трьох варіантах:

1. Весь обсяг відновлення даних активів фінансується за рахунок власного капіталу.
2. Змішане фінансування відновлення операційних необоротних активів (власний і довгостроковий позиковий капітал).
3. Відновлення активів за рахунок фінансового кредиту (фінансовий лізинг).

Вибір даного варіанта здійснюється з урахуванням таких факторів:

• достатність власних ресурсів для забезпечення економічного розвитку підприємства в майбутньому періоді;
• досягнення співвідношення використання власного і позикового капіталу, що визначає рівень фінансової стійкості підприємства;
• доступність довгострокового фінансового кредиту для підприємства.

Одним з найважливіших завдань у процесі фінансування відновлення окремих видів операційних необоротних активів є вибір альтернативного варіанта, тобто придбання даних активів у власність або їх оренда.

Оперативний лізинг — це господарська операція, яка передбачає передачу орендарю права користування основними засобами, які належать орендодавцю, на термін, що не перевищує їх повної амортизації, з обов'язковим їхнім поверненням власнику після закінчення терміну дії лізингової угоди. Основні засоби, передані в оперативний .лізинг, залишаються на балансі орендодавця.

Фінансовий лізинг — придбання орендодавцем на замовлення орендаря основних засобів з подальшою передачею їх у користування орендаря на термін, що не перевищує періоду повної їхньої амортизації з обов'язковою наступною передачею права власності на ці основні засоби орендарю. Основні засоби, передані у фінансовий