Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Вплив християнства на становлення писемної культури Русі-України: філософсько-релігієзнавчий аспект

Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
50
Мова: 
Українська
Оцінка: 
ІНСТИТУТ ФІЛОСОФІЇ імені Г. С. СКОВОРОДИ
НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ
 
УДК 261. 6 (477) (043. 3)
 
ГОРБАЧЕНКО Тетяна Григорівна
 
ВПЛИВ ХРИСТИЯНСТВА НА СТАНОВЛЕННЯ ПИСЕМНОЇ КУЛЬТУРИ РУСІ-УКРАЇНИ: ФІЛОСОФСЬКО-РЕЛІГІЄЗНАВЧИЙ АСПЕКТ
 
Спеціальність 09. 00. 11 – релігієзнавство
 
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філософських наук
 
Київ – 2002
 
Дисертація є рукописом.
Робота виконана на кафедрі релігієзнавства філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. 
Науковий консультант: доктор філософських наук, професор КОЛОДНИЙ Анатолій Миколайович, заступник директора, керівник відділення релігієзнавства.
Інституту філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України.
Офіційні опоненти: доктор філософських наук, професор БИЧКО Ада Корніївна, завідувачка кафедрою суспільних наук Київського інституту театрального мистецтва ім. І. К. Карпенка-Карого доктор філософських наук, професор ГЛУШАК Анатолій Степанович, професор кафедри українознавства та світової культури Севастопольського військово-морського інституту ім. П.С. Нахімова доктор філософських наук, професор КРАЛЮК Петро Михайлович, проректор Рівненського інституту слов'янознавства.
Провідна установа: Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова (кафедра культурології).
 
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
 
Актуальність теми дослідження. В сучасних умовах взаємовплив релігії й культури залишається важливою теоретико-пізнавальною й соціально-історичною проблемою, актуальність якої традиційно визнається й дискутується у плані природи, значення, еволюційних змін, динаміки взаємозв’язків цих двох явищ і сфер суспільного життя. Одним з аспектів цієї проблеми є вивчення взаємовпливів між писемною культурою й однією зі світових релігій – християнством. Святкування визначної дати в історії людства – двохтисячоліття від народження Ісуса Христа переконливо підтвердило, що християнство справило визначний вплив на розвиток світової цивілізації й культури. Пізнання й оцінка суспільно значущих культурно-історичних явищ являє собою одну з найбільш складних і важливих проблем. Тому осмислення культурно-просвітницької ролі християнської церкви, що випливає з її особливого становища в суспільстві як ідеологічного, політичного і культурного інтегратора, є важливим завданням сьогодення.
Прийшовши на українські землі більше тисячі років тому, християнство внесло докорінні зміни у всі сфери суспільного життя нашого народу, в його культуру, зокрема, писемну. Упродовж усього часу своєї історії Україна формувалася як країна християнської цивілізації, в якій нині більше 90 відсотків релігійних організацій належать до тієї чи іншої християнської конфесії. Зустрічаючись сьогодні з певними пам’ятками писемної культури, ми не можемо не враховувати особливості епохи, що породила її, образу мислення людей, які створили цю пам’ятку, їх інтереси й наміри, соціальну орієнтацію та глибину їх історичного мислення. У цьому зв’язку першорядного значення набуває філософсько-історична, історико-релігійно вірна інтерпретація й оцінка пам’яток писемної культури, яка виключала б суб’єктивізм і свавілля, гіперболізацію чи приниження їх ролі у духовному житті того часу, який перебуває на далекій від нас відстані, абсолютизацію одних аспектів минулої культури чи ігнорування тих із них, які не вміщуються у вузькі рамки попередньо визначених параметрів.
Будь-який аксіоматизм, будь-яке смакове уподобання не лише заважають, але й спотворюють реальні події минулого. Безумовно, у період становлення писемної культури в Україні, який тривав приблизно шість століть – ХІ-ХVІІ ст. – духовні процеси були відображенням умов життя суспільства, відображенням найсуттєвіших потреб народу, його сподівань й устремлінь. Але водночас вони були й наслідком практичної діяльності людей, відображенням тих обмежених історичними рамками соціальних настанов, якими керувалися різні верстви суспільства Русі-України, домагаючись своїх усвідомлених чи неусвідомлених цілей. На відміну від часів войовничого атеїзму, коли перекручувалася роль християнської церкви, монастирських організацій у розвитку культури, нині з’явилася можливість ґрунтовно й об’єктивно дослідити, зокрема, вплив християнства на становлення писемної культури.
Актуальність обраної теми дослідження продиктована також важливістю вирішення проблем взаємовпливу релігії й культури не лише у становленні національної ідентичності, але й в усунені конфліктів на етноконфесійному підґрунті, особливо, коли розвиток міжконфесійного діалогу, зв’язків і співробітництва стає дійсною альтернативою ворожості, культурній роз’єднаності й релігійній нестерпності.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертація виконувалась в системі наукових досліджень, що здійснюються кафедрою релігієзнавства філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, а саме з теми “Філософія релігії як філософське релігієзнавство” (державний реєстраційний номер 97164).
Мета дослідження полягала у з’ясуванні специфіки й шляхів впливу християнства на становлення писемної культури Русі-України.
Для досягнення поставленої мети слід було вирішити такі завдання:
 здійснити аналіз культурно-історичного контексту мови та писемності як складових церковно-релігійного життя різних конфесій, зокрема, християнства, виділивши як загальні закономірності, так і специфічність прояву у східних слов’ян;
 дослідити стан і зміни церковнослов’янської писемності та її складових, якими є рукописна й друкована книга, а також монастирська бібліотека як місце збереження творів писемності;
 простежити взаємодію церковнослов’янської мови й рукописної церковнослов’янської книги, розглянувши жанрово-тематичну своєрідність останньої;
 визначити роль початкового українського книгодрукування як основного чинника збереження й передачі джерел християнської писемної культури;
 дослідити бібліотеки монастирів і соборів як артефакти збереження й використання документальної пам’яті східного християнства;
 дослідити системний характер писемної культури Русі-України, розглянувши її на етноконфесійному рівні;
 простежити вплив християнства на становлення писемної культури Русі-України як прояв поліморфізму писемної культури та розмаїття її форм;
 здійснити реконструкцію
Фото Капча