Вступ до географії

 

Основний зміст: Освітньо-кваліфікаційна характеристика  підготовки бакалавра спеціальності 6.040104 Географія. Навчальний план підготовки бакалавра в Полтавському національному педагогічному інституті імені В.Г.Короленка. Основні форми навчальної діяльності студентів-географів. Міжнародна хартія географічної освіти. Особливості вивчання географічних дисциплін та навчального курсу ”Вступ до спеціальності” за кредитно-модульною системою навчання.

 

Професійне визначення та умови використання бакалавра – учителя географії

 

Метою діяльності бакалавра географії є навчально-виховна, науково-методична і організаційно-управлінська діяльність у системі освіти у відповідності з отриманою спеціальністю.

Географія ― єдина з базових шкільних дисциплін, яка об’єднує в собі природні й суспільні знання (фізична географія і геоекологія, економічна і соціальна географія). Без суми географічних знань сучасний і майбутній громадянин України не здатний чітко орієнтуватися в динамічному світі, визначати в ньому своє місце, бути свідомим патріотом своєї землі, працювати на її благо.

Реалізація мети діяльності бакалавра географії передбачає набуття у процесі навчання відповідних знань, що охоплюють: психолого-педагогічні, соціально-гуманітарні й загальноосвітні та спеціальні географічні знання, уміння, навики, досвід творчої діяльності.

Система закладів, у яких може працювати бакалавр - учитель географії:

• заклади освіти (учитель географії основної школи; організатор туристично-краєзнавчої роботи центрів позашкільної освіти учнівської молоді тощо).
• заклади культури (молодший науковий співробітник краєзнавчих музеїв тощо).

Заклади у яких можуть працювати бакалаври – учителі географії мають бути державними, державно-приватними чи приватними. 

Заклади забезпечують необхідні умови для використання спеціалістів у повній відповідності з отриманою ними у вузі кваліфікацією та спеціальністю.

Підготовлені у вузі майбутні учителі географії розподіляються на основі договорів із управлінням освіти та приватними закладами освіти про цільову підготовку фахівців.

 

 

Бакалавр із кваліфікацією «учитель географії основної школи» повинен знати:

• основи географічної науки і спеціальні географічні дисципліни, утому числі: загальну географію, основи геології, картографії і топографії, біогеографії, географії ґрунтів та основ ґрунтознавства, фізичної географії материків та океанів, фізичної географії України, соціально-економічної географії України і світу, краєзнавства і туризму;
• сучасні проблеми географічної науки;
• проблеми охорони природи і раціонального використання природних ресурсів, завдання природоохоронної діяльності в Україні;
• зміст державного стандарту освіти з географії, структуру навчальних програм і рекомендованих Міністерством освіти підручників;
• провідні ідеї, теорії, методи, прийоми, засоби викладання географії в середній школі.

 

Бакалавр повинен уміти:

• планувати навчально-виховну роботу з географії (урочну, позакласну і позашкільну);
• формувати в учнів базові знання про географічну оболонку Землі, людство на Землі; територіальну організацію господарства світу і України; глобальні і регіональні проблеми людства;
• прививати учням навики визначення і вивчення природних об’єктів, орієнтації на місцевості, визначення географічних координат і складання різних географічних картосхем;
• організовувати спостереження учнів за природними об’єктами і явищами, змінами у суспільно-економічному житті країни і світу;
• використовувати засоби навчання географії, перш за все технічні, новітні педагогічні технології у викладанні географії;
• аналізувати, узагальнювати і використовувати педагогічний досвід учителів географії; застосовувати прийоми збору і обробки спеціальної літератури; проводити навчально-дослідницьку і науково-дослідницьку роботу з географії;
• вести туристично-краєзнавчу роботу з учнями.

Навчальний план підготовки бакалаврів зі спеціальності 6.040104 Географія подається у додатку А посібника. У ньому передбачені основні види навчальної діяльності студентів.

Перелік основних видів навчальної діяльності студентів:

Лекції (лектором викладається основний зміст навчального матеріалу, переважно в діалоговій формі. Студент конспектує той матеріал, на якому акцентує головну увагу лектор);

Практичні (лабораторні) заняття. В їх ході виконуються практичні завдання, перевірюється виконання самостійних завдань (їх перелік подається у планах занять, які є на кафедрі), за наявністю часу – індивідуальних завдань. Практичні завдання виконуються у письмовій формі.

Підготовка до практичної роботи включає:

• ознайомлення з питаннями, які виносяться на обговорення;
• вивчення і конспектування рекомендованої літератури;
• складання тез чи розгорнутого виступу з кожного питання, розрахованого на 3-5 хв.;

Рекомендації до виконання практичних завдань:

• відповіді на питання повинні мати логічну послідовність (починаючи від обґрунтування проблеми і закінчуючи висвітленням конкретних шляхів її вирішення);
• доповнення повинні бути по суті обговорюваного питання;
• зауваження – конструктивними, конкретними та аргументованими;

Самостійна робота здійснюється студентом після прослуховування лекції, перед практичними заняттями чи модульним контролем – вдома, у бібліотеках, комп’ютерних класах тощо; завдання для самостійної роботи й методичні рекомендації щодо їх виконання подаються в розробках до практичних занять). Самостійна робота є основним способом засвоєння студентом навчального матеріалу в час, вільний від обов'язкових навчальних занять.

Методичне забезпечення самостійної роботи студентів: списки рекомендованих джерел, питання для самоконтролю, тести, пакети контрольних завдань, електронні версії лекцій тощо.

Індивідуальна робота спрямована на поглиблення знань з курсу, виконання завдань за особистим вибором студента (за його інтересами). Перелік індивідуальних завдань, література до їх виконання та шкала оцінювання подаються в методичних рекомендаціях до практичних занять, самостійної й індивідуальної роботи. Види індивідуальної роботи студентів: реферат, розв'язування та складання задач різного рівня, анотація прочитаної наукової літератури з курсу, бібліографічний опис, розробка та виконання тестів, розробка конспектів уроків тощо).

 

 

Поточний контроль: усне опитування на практичних заняттях, тестування, перевірка практичних завдань і самостійної роботи. 

Модульний контроль найчастіше відбувається у формі тестування або контрольної роботи – для