і середовища, ієрархічність тощо. Стадії системного дослідження включають: чітке формування проблеми, визначення мети і критеріїв оцінки реалізації мети; структурний аналіз досліджуваного об’єкта, розробка концепції його розвитку і знаходження шляхів досягнення поставленої мети; аналіз проблеми, розробка моделі та її розв’язання, одержання варіантів рішень; синтез досліджуваної проблеми і прийняття рішень.
Початок широкого впровадження системного підходу в географію може бути датоване 1963 р., коли російський учений В.Б.Сочава ввів у літературу поняття «географічна система» (геосистема): «Геосистеми – це природна єдність усіх можливих категорій – від планетарної геосистем» (географічної оболонки або географічного середовища в цілому) до елементарної геосистеми». Специфічною особливістю геосистем, що відрізняє їх від інших систем, є їх територіальність. Термін «геосистема» орієнтує географів на використання принципів і методів загальної теорії систем. У наш час цей термін застосовується при вивченні не тільки природних, але й суспільних об’єктів.
Статистичний метод дозволяє шляхом обробки даних спостережень визначати залежність між компонентами природи, населення і господарства, а також давати їхню порівняльну характеристику. Статистичний метод, базується на аналізі даних про господарство і населення, прив’язаних до певних територій і форм економічної діяльності і життя людей, дає можливість визначити просторові взаємодії різних територіально-економічних систем. Застосування статистично-го методу означає одержання первинних статис-тичних матеріалів, використання статистичних довідників, обробку і аналіз усіх цих матеріалів у відповідності з поставленою метою.
До статистичного методу близьким є соціологічний метод, який, як і статистичний метод, найчастіше застосовується в суспільній географії. Основна суть методу полягає в опитуванні населення (з використанням науково обґрунтованих анкет і статистичних методів обробки отриманих результатів).
Література для самостійного опрацювання:
- Гришанков Г.Е. Введение в физическую географию. Предмет и метод. - К., 2001. – С.73-223.
- Жекулин В.С. Введение в географию. – Л.: ЛГУ, 1989. – С. 103 – 160.
- Мороз С.А., Онопрієнко В.І, Бортник С.Ю. Методологія географічної науки. - К.: Заповіт, 1997. - 234 с.
- Дьяконов К.Н., Касимов Н.С., Тикунов В.С. Современные методы географических исследований. – М.: Просвещение, 1996. – 224 с.
- Максаковский В.П. Географическая культура. – М.: Владос, 1998. – С. 51-228.
- Исаченко А.Г. Теория и методология географической науки. – М.: Academia, 2004. - С.55-143.
- Методы географических исследований // Основы конструктивной географии. - М., 1986. - С. 252 – 281.
- Боков В.А., Черванёв И.Г. Введение в физическую географию и рациональное природопользование. – Харьков, 1989. – С. 20 – 30.
- Методы географических исследований // Основы конструктивной географии.– М., 1986. – С. 252- 281.
- Основы научных исследований. География / Под ред. Н.Д. Пистуна, Г.И. Швебса. – К.: Выща школа, 1988. – 192 с.
- Ильченко В.Р. Формирование естественнонаучного миропонимания школьников. – М., 1993. – С. 28-38.
- Поросёнков Ю.В., Поросёнкова Н.И. История и методология географии. – Воронеж, 1991. – С. 208-219.
- Пащенко В.М. Методологія і теоретичні проблеми природничо-географічних наук на рубежі тисячоліть // Український географ. журнал. – 1999. – № 4. – С. 10-16.
Контрольні запитання:
1) Які методи географічних досліджень застосовують для збирання первинної інформації? Переробіть текст у таблицю з двох стовпчиків (назви заголовків стовпчиків підберіть самостійно).
Назва методів Характеристика методів
Методи збирання первинної фізико-географічної інформації
Польові Застосовують під час географічних експедицій, коли дослідники працюють з виїздом, як часто кажуть – «у поле», на певну територію, вивчаючи її одноразово або час від часу
Методи обробки вже накопиченої фізико-географічної інформації
Географічне порівняння: виявлення спільних і відмінних рис певних територій (материків, природних зон, країн, областей тощо)
2) Схарактеризуйте загальнонаукові методи досліджень. Наведіть приклади їх застосування в географічних дослідженнях.
3) За текстом теми 2 складіть перелік методів географічних досліджень (у послідовності їх виникнення).
Словничок термінів і понять
Факти – розрізнені відомості певної науки.
Поняття – узагальнені властивості різних фактів, виражені термінами і категоріями.
Терміни – слова або словосполучення, які виражають спеціальні поняття науки.
Категорії – фундаментальні властивості дійсності.
Гіпотеза – вірогідне знання, яке після практичної перевірки може виявитися істинним чи хибним. Гіпотеза з’являється на основі інтуїції.
Закон – загальні для даної галузі відносини і зв’язки, що відображають необхідні суттєві явища дійсності, які стійко повторюються.
Закономірність – результат сукупного прояву кількох законів.
Наука – область творчої дослідницької діяльності людства спрямована на отримання нових знань про природу, суспільство та мислення. З одного боку наука – це процес отримання нових знань (пізнання), а з іншого – всі знання, зведені в систему.
Географічна оболонка – сфера взаємопов’язаного й взаємозумовленого розвитку верхньої частини літосфери, усієї гідросфери й біосфери до нижньої частини атмосфери.
Географічне середовище – частина географічної оболонки, яка суттєво змінена внаслідок життєдіяльності людства. Багато вчених вважає г. с. об’єктом вивчення географії.
Натурфілософія – система поглядів на світ, що пояснює природу засобами споглядання й логічних суджень, а не за допомогою інструментальних досліджень, вимірювань і розрахунків.
Космогонія – учення про походження світу (міфологічні чи наукові).
Космологія – учення про будову світу (міфологічні чи наукові).
Методологія – вчення про принципи побудови, форми й способи науково-пізнавальної діяльності.
Метод – певна послідовність дій, прийомів і операцій, виконання яких необхідно для досягнення раніше поставленої мети дослідження.
Список навчальної та наукової літератури:
- Баттимер А. Путь в географию. М., 1990.
- Гавриленко О.П. Методологія наукових досліджень. К.: Ніка-Центр, 2008. – 172 с.
- Гришанков Г.Е. Введение в физическую географию. Предмет и метод. – К., 2001. – 249с.
- Жекулин В.С. Введение в географию. – Л.: ЛГУ, 1989. – 272 с.
- Замятин Д. Н. Гуманитарная география. Пространство и язык географических образов. – М.: Алетейя, 2003.
- Исаченко А.Г. Развитие географических идей. – Л.: ЛГУ, 1979. – 202 с.
- Исаченко А.Г. Теория и методология географической науки. – М.:Academia, 2004. – 400 с.
- Максаковский В.П. Географическая культура. – М.: Владос, 1998. – 416 с.
- Мороз С. А., Онопрієнко В. І., Бортник С. Ю. Методологія географічної науки: Навч. посібник. – К.: Заповіт, 1997. – 333 с.
- Основы научных исследований. География / Под ред. Н.Д.Пистуна, Г.И.Швебса. – К.: Выща школа, 1988. – 192 с.
- Поросёнков Ю.В., Поросёнкова Н.И. История и методология географии. – Воронеж, 1991. – 222 с.
- Топчієв О.Г. Основи суспільної географії. – Одеса: Астропринт, 2001. – 540 с.
- Список науково-популярної літератури
- Карпенко М. Universut sapiens (Вселенная разумная). – М.: Мир географии, 1992. – 400 с.
- Крик мамонта. – М., 1991. – 224 с.
- Кульский А.Л. На перекрестках Вселенной. – Донецк: Сталкер, 1997. – 437 с.
- Мир географии. – СПб: МиМ-Экспресс, 1995. – 176 с.
- Муранов А.П. В мире необыкновенных и грозных явлений природы. – М., 1979.
- Очеретенко Ю.Е. Надприродне в світлі досягнень сучасного природознавства. – К, 1991. – 48 с.
- Пугач А.Ф., Чурюмов К.И. Небо без чудес. – К.: Веселка, 1989.
- Фурдуй Р., Швайдан Ю. Прелесть тайны. – К.: Лыбидь, 1992. – 200 с.
- Хефлинг Г. Все чудеса в одной книге. – М., 1984.
Ресурси Інтернет: