знань людей у стародавньому світі. 2) У чому полягає сутність натурфілософії? 3) Схарактеризуйте знання про світ і географічні уявлення різних стародавніх культурних народів Сходу. 4) Наукова школа — неформальний творчий колектив дослідників різних поколінь, об’єднаних загальною програмою і стилем дослідницької роботи, які діють під керівництвом визнаного лідера. Схарактеризуйте наукові школи стародавньої Греції. 5) Які заслуги в розвитку античної географії мають Аристотель, Геродот, Ератосфен, Клавдій Птоломей? 6) У чому полягає відмінність розвитку античної географії у стародавніх Греції та Римі? 7) У чому полягає особливість розвитку географії в різних частинах планети впродовж середньовіччя? 8) Перелічіть передумови розвитку географії в епоху Відродження (пізнього середньовіччя). 9) Схарактеризуйте погляди й заслуги перед географією основоположників німецької географічної школи кінця ХVIII ст. – першої половини XIX ст. 10) Схарактеризуйте й порівняйте географічні школи в Російській імперії, що сформувалися впродовж XIX століття. 11) Які вчення були розроблені радянськими ученими-географами? 12) Схарактеризуйте погляди Альфреда Геттнера. 13) Схарактеризуйте основні напрямки розвитку сучасної географії. 14) Яке практичне значення географічних знань?
Тема 3. МЕТОДОЛОГІЯ і МЕТОДИ ГЕОГРАФІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Основний зміст: Методологія як процес отримання нового знання. Загальне уявлення про принципи, підходи, концепції, закони й теорії сучасної географії. Методи сучасних географічних досліджень. Прикладне значення географічних знань.
Методологія – це вчення про принципи побудови, форми й способи науково-пізнавальної діяльності. Методологія характеризує процес отримання нового знання. Це своєрідний інструментарій наукового дослідження, учення про методи пізнання і перетворення дійсності, своєрідна стратегія дослідження.
Метод – це певна послідовність дій, прийомів і операцій, виконання яких необхідно для досягнення раніше поставленої мети. Метод – це «інструмент» для досягнення поставленого наукового завдання. Про методи географічних досліджень потрібно знати для того, щоб розуміти: як отримують нові знання?
Прийнято виділяти три рівні методологічного знання за ступенем його узагальнення:
- із найвищим рівнем узагальнення – філософський (теоретичний). Нове знання цього рівня формується за допомогою методів абстрагування, формалізації, ранжування, типізації тощо;
- загальнонауковий (міждисциплінарний) рівень знання досягається за допомогою застосування методів: статистичного, системного, моделювання тощо. Можна вести мову про методи, загальні для усіх наук, що входять до складу природознавства чи суспільствознавства;
- конкретно-науковий (емпіричний, теоретико-емпіричний) рівень передбачає застосування методів, характерних для певної науки. Але й арсенал кожної науки включає теоретичні й загальнонаукові методи дослідження.
У сучасній географії використовується багато методів. Одні із методів є загальнонауковими чи запозиченими з інших наук; інші застосовуються тільки у вузьких рамках певної галузі географії. Про історію виникнення і розвитку методів географічних досліджень ішлося в попередній темі.
Є групи методів географічних досліджень, які застосовують для збирання первинної інформації про певну територію чи явище.
Польові методи застосовують під час географічних експедицій, коли вчені досліджують певну територію чи явище одноразово або час від часу.
Стаціонарні методи полягають у довготривалому спостереженні за змінами природи на одному й тому ж місці, багаторазовому вимірюванні різних показників за допомогою приладів, із застосуванням методів фізики, хімії, біології. Стаціонарно досліджують стан погоди на метеорологічних станціях; річковий стік на гідрологічних постах; ґрунти у межах певної ділянки поля.
Дистанційні методи почали застосовувати з появою приладів і технологій, які дають змогу вивчати земну поверхню і зміни природи навіть із далекої відстані (із застосуванням приладів-датчиків, авіаційної й космічної техніки). Так, за допомогою даних, отриманих на основі вивчення космічних і авіаційних фотознімків, складаються топокарти, прогнози погоди тощо. Розрізняють фотографічні, електронні, геофізичні і візуальні аерокосмічні методи (з борта літального апарата).
Нові знання можна отримати і за допомогою групи методів обробки вже накопиченої географічної інформації. Їх умовно слід поділити на загальнонаукові й власне географічні.
До загальнонаукових методів дослідження нале-жать: аналіз і синтез, індукція і дедукція, абстра-гування, узагальнення, моделювання, ідеалізація.
Аналіз — це уявне розчленування предмета на його складові частини (ознаки, властивості, відношення) з метою їхнього всебічного вивчення.
Синтез — це об'єднання раніше виділених частин (ознак, властивостей, відношень) предмета в єдине ціле. Аналіз і синтез діалектично суперечливі та взаємообумовлені методи наукового дослідження. Аналіз виконує попереднє розчленування предмета на складові частини і розгляд кожної з них. Проте, відіграючи велику роль у пізнанні, аналіз не дає знання об'єкта в єдності. Це завдання виконує синтез. Аналіз і синтез органічно взаємопов'язані і обумовлюють один одного на кожному етапі процесу пізнання.
Абстрагування — це метод відволікання від другорядних властивостей об'єкта і зосередження основної уваги на його головних властивостях, які є безпосереднім предметом наукового дослідження. Абстрагування сприяє пізнанню сутності об’єктів і явищ, схематизує дійсність. Абстрагування є лише одним із методів пізнання, який застосовується в комплексі з аналізом, синтезом, узагальненням та іншими методами наукового пізнання.
Узагальнення — це метод наукового пізнання, за допомогою якого виявляються найбільш загальні ознаки та властивості об'єктів та здійснюється перехід від одиничного — до загального.
Індукція — це метод наукового пізнання, коли на підставі знання про окреме робиться висновок про загальне. У процесі пізнання індукція завжди виступає в єдності з дедукцією.
Дедукція — це метод пізнання, за допомогою якого логічним шляхом з одних положень виводиться нове знання про окреме. За допомогою цього методу окреме пізнається
+3 8(066) 185-39-18
f