Вступ до географії

Модуль - це окрема частина дисципліни (тема, розділ, кілька тем або розділів), що логічно об’єднує систему навчальних елементів за змістом, результатами i є складовою одного з оцінювальних блоків знань студентів.

Середній обсяг модуля відповідає одному кредиту (≈36 год.) і включає 40-50% аудиторних годин (лекції, лабораторні або практичні чи семінарські заняття), а також самостійну та індивідуальну роботу.

Підсумковий контроль здійснюється викладачем у формі екзамену або  заліку. Екзамен складається за попередньо доведеним до відома студентів переліком питань. Залік, як правило, складається за результатами поточного навчання студентів.

 

Шкала оцінювання. Співвідношення між шкалами оцінок за ECTS, 100-бальною шкалою навчального закладу і національною шкалою наведені в таблиці:

Оцінка за шкалою ECTSЗа 100-бальною шкалою закладуЗа національною шкалою

ЕкзаменЗалік

A90 - 100відміннозараховано

B83 - 89добре

C75 - 82

D68 - 74задовільно

E60 - 67

FX35 - 59незадовільно

(з можливістю повторного складання екзамену)не зараховано

F0 - 34незадовільно

(з обов’язковим повторним вивченням курсу)

Примітки: 1) Критерії оцінювання різних видів навчальної діяльності студентів з конкретної дисципліни подаються у робочій програмі цієї навчальній дисципліни. Як правило, 40 балів студенти можуть набрати під час поточного і модульного контролю, 20 балів – за індивідуальну роботу, та 40 балів – за екзамен (чи іншу форму підсумкового контролю).

2) Навчальні дисципліни з формою підсумкового контролю «залік»  можуть оцінюватися  за результатами поточного і модульного контролів. Розподіл балів за види діяльності визначається викладачем. 

 

 

Основний зміст: Об’єкт і предмет вивчення сучасної географії. Суть географічного мислення. Місце географії в системі наук. Місце географічної картини світу в загальнонауковій картині світу. Структура системи географічних наук, їх зв’язок з іншими науками (природничими і суспільними). Завдання вивчення географії у педагогічному вузі й загальноосвітній школі.

 

Назва науки «географія» походить від давньогрецьких слів «γέα» («гео»)  – «земля» і «γράφω» («графо») – «пишу». Це одна із найдавніших наук. Як і кожна наука, географія має певний об’єкт і предмет дослідження.

Наука – це область творчої дослідницької діяльності людства спрямована на отримання нових знань про природу, суспільство та мислення. З одного боку наука – це процес отримання нових знань (пізнання), а з іншого – сума усіх здобутих людством  знань.

Знання – це перевірений практикою результат пізнання дійсності, адекватне відбиття дійсності у свідомості людини (у вигляді основних понять, наукових фактів, законів і закономірностей, принципів, ідей).

Об’єкт дослідження – це предмет матеріального світу, явище, певні властивості, а також зв’язки між явищами та властивостями дійсності. Об’єкт існує незалежно від суб’єкта пізнання – людини. Упродовж розвитку науки уявлення вчених про об’єкт вивчення географії змінювалися.

Наша планета є об’єктом вивчення родини наук про Землю (сюди, разом з географією, входять геологія, біологія, геофізика, геохімія тощо). 

Але географія вивчає не всю Землю. У першій половині ХХ ст. виникло вчення про географічну оболонку як основний об’єкт вивчення  географії. Географічна оболонка – це сфера взаємопов’язаного й взаємозумовленого розвитку верхньої частини літосфери (земної кори до глибини 10...80 км), усієї гідросфери  й біосфери до нижньої частини атмосфери (до озонового шару – на висоті 22...25 км). У наш час географічну оболонку однозначно вважають об’єктом вивчення фізичної (природничої) географії.

Упродовж останніх десятиліть в географії все більше уваги приділяється вивченню просторових закономірностей діяльності людства, взаємодії людини і природи. Тому стала поширеною точка зору про те, що об’єктом вивчення всієї географії є географічне середовище – як частина географічної оболонки, яка суттєво змінена внаслідок життєдіяльності людства. Географічне середовище формується в результаті впливу суспільства на оточуючу його земну природу упродовж конкретного історичного етапу. При цьому основа географічного середовища залишається природною, але на неї діє велика кількість чинників суспільного характеру. Цей процес історично набуває дедалі більшої масштабності.

Предмет дослідження – це ті властивості об’єкта, які хоче вивчити дослідник. Як правило, предметом географічних досліджень є аналіз взаємозв’язків між природними чи суспільними об’єктами, а також  між природою, населенням і господарством у просторі й часі.

Географія – це система наук. І кожна з географічних наук має свій предмет і об’єкт дослідження (наприклад, кліматологія має об’єктом вивчення атмосферу Землі, а предметом дослідження – її багаторічний стан в певному місці за певним час).

Людина, яка хоче присвятити себе даній галузі науки чи навчати інших  її основам для успішної діяльності повинна мати певні особистісні якості та певний стиль мислення.  На нашу думку, учителем географії успішно можна працювати, маючи такі особистісні якості: займати активну життєву позицію, мати жвавий інтерес до стану довкілля, подій у світі, своїй країні і рідному краї, бажання і намагання змінити довкілля і світ на краще, уміти пояснити ці події, застосовуючи знання географічних, екологічних, економічних та історичних закономірностей і навчати аналізувати їх інших; займатися туристично-краєзнавчою роботою; мати хороше просторове мислення і уяву. На останньому хотілося б акцентувати Вашу увагу. 

Суть