Випускнa квaліфікaційнa роботa на тему: "Корекція творчого розвитку дітей з вaдaми мовлення в ігровій діяльності"

 

Визначення поняття «творчість» є одним з найскладніших питань психології. Даний термін неоднозначно трактується в різних наукових дослідженнях, монографіях, статтях. У широкому сенсі поняття «творчість» охоплює і соціально-історичну зумовленість, і значення, і цінність продуктів творчості, і вплив традицій на творчу діяльність, і взаємодію шкіл і напрямів, і організацію, і прогнозування творчої діяльності і так далі.

В даний час достатньо повно досліджено загальні теоретичні проблеми психології творчості (Брушлінський А.В., Пономарьов Я.О., Рубінштейн С.Л., Тихомиров O.K. та ін.). Творчість є однією з фундаментальних категорій психології [15, 48, 66, 77, 82]. У визначенні творчості спостерігаються три підходи: гнесеологічний, аксіологічний і цілісний (об'єднуючий).

Перший визначає творчість як пошук способів рішення нестандартної задачі в умовах невизначеності (Асмолов О.Г., Піддячих М.М.) [75].

Другий підхід орієнтується на культурологічну парадигму, яка фокусує особу людини в цілому і що розглядає творчість як прорив людини в невідоме майбутнє на основі проникнення в глибини власної екзистенції або як потік розвитку, що осягається за допомогою інтуїції (Ясперс Д., Бергсон А.) [78]. 

Особистість творця досліджували представники описової психології К.О. Абульханова-Славська, В.І. Андреєв, Ю.Б.Гатанов; представники психоаналізу З.Фрейд і К.Юнг, а також Б.Г. Ананьєв, Ф. Баррон, В.І. Мясищев, Е.Фромм, П.М. Якобсон [30, 31, 78].

Усередині третього підходу – цілісного – можна виділити погляди на творчість як на систему взаємин особистості і світу (Виготський Л.С, Леонтьєв О.Н.). В.В. Давидов визначав акт творчості як реальне перетворення наочної дійсності, культури і самого себе [19].

Разом з тим, не дивлячись на різноманіття трактувань, у визначеннях творчості можна виділити загальні істотні риси: у всіх випадках мова йде про створенні чогось нового, оригінального. Проте в самому понятті нового потрібне уточнення. Існує думка, що нове слід трактувати як нове для даного суб'єкта, а не в загальнолюдському сенсі. Відоме і інше трактування цього поняття: новизна («оригінальність») розглядається не в індивідуальному, а в соціальному сенсі, тобто продукт творчості співвідноситься не з тими знаннями, які були у людини до початку творчої діяльності, а з продуктами діяльності інших людей [52].

У представлених вище трактуваннях феномен творчості визначається через його продукт. Існує також ряд визначень творчості, які акцентують увагу на якостях мислення творчої особи. Узагальнюючи різні визначення творчості, Р. Холмен пише: «Творчістю є сплав сприйнять, здійснений новим способом (Маккелланд), здатність знаходити нові зв'язки (Кюбі), виникнення нових відносин (Роджерс), появу нових творів (Меррей), нахил здійснювати і створювати нововведення (Лассауель), діяльність розуму, що приводить до нових прозрінь (Жерар), трансформацію досвіду в нову організацію (Тейлор), уяву нових констелляцій значень (Гизелін)» [38; с. 21].

Дж. Гілфордом (1950) введені поняття «Дивергентне мислення» і «креативність», які психологами з 1950г. почали уживатися як синоніми. Він указує, що «творчий потенціал може бути визначений як сукупність здібностей і інших рис, які сприяють успішному творчому мисленню» [39; с. 96]. У основі його концепції лежить принципова відмінність між двома типами мисленнєвих операцій: конвергенцією і дивергенцією. Дж. Гілфорд вважав операцію дивергенції основою креативності, яку пояснював як тип мислення, що йде в різних напрямах. Основні ознаки дивергентного мислення такі: здатність бачити проблему; генералізована чутливість, чуйність до сприйняття дефектів, бракуючих елементів, до дисгармонії (загострена реакція на них); дивергентність мислення (різноманітність варіантів); гнучкість мислення (переключення на різні завдання); швидкість, кількість ідей в одиницю часу; багатство фантазії; розвинена творча уява [10, 11].

Концепцію Дж. Гілфорда розвивав Е.П. Торренс. Під креативністю Е.П. Торренс також розуміє здібність до загостреного сприйняття недоліків, пропусків в знаннях тощо. Він розробив для виявлення показників креативності зібрання тестів, які дозволяють визначити «суб'єктивну креативність» діяльності особистості незалежно від об'єктивної новизни і значущості її результатів.

Психологічні аспекти творчого процесу і креативності вивчали також Б.Г. Ананьєв, Р. Арнхейм, Д.Б. Богоявленська, Л.С. Виготський, В.М. Дружинін, О.М. Леонтьєв, О.Н. Лук, О. Маслоу, Я.О. Пономарев, До. Роджерс, С.Л. Рубінштейн, Р. Стернберг, B.C. Юркевіч та ін [4, 43].

Креативність – це поняття включає два взаємопов'язані аспекти: як діяльність по створенню продукту, отриманню нового результату (Кудрявцев Т.В., Рубінштейн та ін.) і як процес досягнення результату, в якому реалізуються потреби і здібності, відбувається саморозвиток особистості (Виготський Л.С) [15, 16]. Вивчаються також зв'язки креативності з різними сферами особистості: мотиваційно-смисловою, емоційною (Дружінін В.М.) і вплив навколишніх чинників на її розвиток. Як реалізацію людиною власної індивідуальності, як особистісну характеристику [35, 46, 47].

В даний час широко застосовується термін «творча активність», який різними авторами визначається по-різному, і питання про суть творчої активності залишається відкритим. Різні підходи до цього поняття зумовлені складністю понять «творчість» і «активність», виступає і розглядається авторами під різними точками зору: з боку суб'єкта діяльності – як передумова і результат розвитку особистості; з боку діяльності – як мета, засіб і результат діяльності, її якісна характеристика. І.С. Якиманська розглядає творчу активність як системотворчу якість особистості, умова реалізації себе як особистості на всіх етапах онтогенезу. В.А. Петровський, М.І. Данілов, М.І. Махмутов, Т.І. Шамова визначають її як установку на перетворюючі і пошукові способи діяльності, як характеристику діяльності, яка виявляється в інтенсивності, напруженості, своєрідності використовуваних розумових операцій, результативності, естетичної цінності засвоєних знань. Причому творча активність виявляється перш за все