Випускнa квaліфікaційнa роботa на тему: "Корекція творчого розвитку дітей з вaдaми мовлення в ігровій діяльності"

Мова: по відгуках батьків, діти дорогою додому прямо на ходу» начиняють складати казкові історії, придумані про предмети, героїв мультфільмів, включають в такі історії себе, друзів, своїх батьків і бабусь-дідусів. Іноді відбувається перенесення «Я» в казку: і тоді дитина вже складає казки «про себе».

Приклад: після занять в підготовчій групі діти придумали казку «про себе» і розіграли її перед батьками на випускному. Причому казка про дітей не мала прямого відношення до казок з «Теремків» – не містила відомих казкових героїв і сюжетів. Ініціатором твору цієї казки став один хлопчик, який придумав і розповів дітям казку «про себе», і вони теж захотіли скласти «про себе».

Вихователі і батьки відзначають зміну поведінки дитини: вариативність його дій, пізнавальних інтересів, способів інших ігрових занять, розширення спілкування з дітьми, поява упевненості в собі, ініціативи.

Таким чином, психологічними умовами становлення творчого розвитку є оволодіння інтелектуальними операціями по їх дозволу і особова включеність дитини у вирішення суперечностей. Слід зазначити, що далеко не всі діти пройшли всі етапи формування творчої позиції. Спостереження показали, що після завершення експерименту на етапі зародження задуму було 47 дітей (50% від ЕГ), на етапі особистісного включення – 31 дитина (33%), і лише 13 дітей (15%) досягли найбільш високого п'ятого етапу – «проявлена творча позиція». Отже, узагальнимо спостережувані критерії діагностики прояву творчого розвитку на окремих етапах її розвитку в таблиці 2.1.

 

Таблиця 2.1 

Критерії діагностики прояву творчої розвитку дошкільників з вадами мовлення на окремих етапах 

Критерій1 етап2 етап3 етап4 етап5 етап

Назви етапівОрієнтування в ситуаціїРозкованістьЗародження задумуОсобистісне включенняПроявлена творча позиція

Смисловий

центр

етапуМеханічне

«конструювання» нового сюжетуСпостерігаються яскраві емоційні реакції – сміх, збудження, коли діти розуміють, що їм дозволені будь-які варіанти персонажів і подійХарактерний перехід від хаосу до структури. Спостерігається поява задуму нового творуПрояв самостійної творчої активності дітей, яка виражається в тому, що вони грають в «Хатинки» поза межами занятьПеренесення творчого розвитку в різні сфери діяльності

ДіяльністьДостатньо хаотичні маніпуляції дитини з картками і вкладишамиІгрове експериментування дитини із зображеннями героїв, що несуть різний емоційно-смисловий характер в нову казкуПерехід від хаосу до структури: діти відразу намагаються вибудовувати картки по порядку в певну просторову структуру, формуючи по розташуванню карток зародження задуму творуДитина тривалий час сидить одна, розкладаючи і перекладаючи картки та героїв, іноді щось шепоче або говорить з нимиДитина малює, ліпить, співає про своїх героїв пісеньки, робить аплікації, збирає з конструкторів обстановку для героїв, драматизує свою казку

МоваСитуативна, фрагментарна, направлена на назву героїв, їх дій (операцій) та назви казкиМістить багато питань дозвіллєвого характеру: «а можна другого Колобка покласти?». З'являються особливі виразні інтонації героїв казкиЧасто діти, діючи з картками і вкладишами, промовляють вголос план своїх дій, і змінюють свій план в процесі роздуму і експериментування з героямиЧасто говорить в плані егоцентричної мови «для себе», веде розмови від імені героїв. Він починає описувати не тільки дії, але і переживання героїв, їх роздумиВідмічені прояви феномена «психологізації»–самостійного насичення казки психологічними характеристиками героїв (раніше недоступних дитині)

Мотиваціячасто діти на цьому етапі відмовляються вирішувати творчу задачу – їм цікаво зібрати вже відому казкудитина потребує підтримки з боку значущого дорослоговеликий інтерес до ігрової творчої діяльностіяк правило, характерна самота дитини, для створення по власному задуму творчого продукту «для себе».характерне розповсюдження свого творчого твору на різні сфери діяльності

Мисленнячасто ігнорує (нібито не помічає) суперечність - наявність на картинці чужого героя, який протирічить старій сюжетній історіїхаотично, спонтанно: діти не вибирають (не обдумують) нові варіанти, а зазвичай зупиняються на тому, який їх емоційно більше привернув (герой, смішна ситуація з новим героєм)спостерігається поява задуму нового твору. Діти починають осмислено вибирати різні варіанти зміни казки, експериментуючи і з героями, і з самим сюжетом казкиз'являється повноцінний задум: частину часу дитина обдумує сюжет майбутнього твору (осмислений погляд на картки і усвідомлене переміщення вкладишів)дитина придумує історію заздалегідь, «у внутрішньому плані», і потім вже її розповідає, неначе ілюструючи потрібними йому картками і вкладишами, підбираючи їх по ходу розповіді своєї казки.

УяваНе спостерігаєтьсядіти за допомогою вихователя, що пояснює творчий прийом, починають вносити невеликі зміни у відомі ним казкидіти приписують незвичайні властивості героям, зображеним в сюжеті картинкиДіти приписують незвичайні (фантастичні) властивості героям, зображеним в сюжеті картинкипочинають наділяти незвичайними і фантастичними властивостями не тільки героїв, але і предмети, намальовані на картинках

Спілкуваннядля дітей важливе схвалення будь-яких їх творчих експериментів їх дій з боку значущого дорослогоу дітей з'являється бажання розповісти свою казку дорослому – вихователеві. Деякі діти шукають собі слухачів серед своїх однолітків, збирають собі «групи слухачів»творча самота (у куточку на килимі, або один за столиком)діти прямо на ходу» начиняють складати казкові історії, придумані про предмети, героїв мультфільмів, включають в такі історії себе, своїх близьких і друзів

Сюжет

нової

історіїЗміна (заміна, додавання або видалення) одного-двох епізодів прототипу – сюжету старої казки, або, навпаки, виділення якого-небудь епізоду з казки і програвання його з різними героямиІстотно міняють елементи первинної казки: вносять зміни до характерів і дій героїв. З'являються трансформації в образах героїв, вони починають здійснювати незвичайні для своєї